ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2009 р. Справа № 2а-1081/09/2370
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Лічевецького І.О.,
при секретарі - Солоха О.В.
за участю: прокурора - Горюнової І.В., представника позивача - ОСОБА_1. за довіреністю; відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом прокурора Маньківського району Черкаської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області до відкритого акціонерного товариства «Маньківська пересувна механізована колона № 204» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Маньківського району Черкаської області звернувся до суду з адміністративним позовом інтересах управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області до ВАТ «Маньківська пересувна механізована колона № 204» про стягнення 27 971,48 грн. посилаючись на наявність у відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків за жовтень 2008 р. листопад 2008 р.
Оскільки сума страхових внесків у строки, встановлені п. 6 ст. 20, ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України N 21-1 від 19.12.2003р., відповідачем не сплачена, заявник просив стягнути її у судовому порядку.
Позивач, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою, згідно якої позовні вимоги визнає повністю та просить здійснювати розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши думку прокурора, пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті третьої Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. № 400/97-ВР (надалі за текстом - «Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.
Частиною першою статті першої Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом - «Закон № 1058-IV»).
Статтею першою Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.
Відкрите акціонерне товариство «Маньківська пересувна механізована колона № 204» є суб'єктом підприємницької діяльності та з 21.05.1997 р. обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ідентифікаційний код 01036632).
З огляду на викладені вище норми Закону № 1058-IV відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону, та платником страхових внесків.
Відповідно до частини шостої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Пунктом шостим статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно із ч. 4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.
Відповідно до статті четвертої Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 - 5 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.
Судом встановлено, що 18 листопада 2008 р. та 15 грудня 2008 р. відповідачем подано до управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень 2008 р. та листопад 2008 р. із самостійно визначеними розмірами страхових внесків, що підлягають сплаті. Згідно вказаним розрахункам відповідач зобов'язаний був сплатити до Пенсійного фонду України внески на пенсійне страхування в розмірі 27 971, 48 грн.
За цей період відповідач страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не сплатив.
У зв'язку із порушенням відповідачем платіжної дисципліни позивачем, на підставі частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV, направлялись вимоги про сплату боргу № Ю 22У від 03.12.2008 р. та № Ю 4У від 05.01.2009 р.
Зазначені вимоги отримані відповідачем 05.12.2008 р. та 09.01.2009 р., проте на час розгляду справи в суді не оплачені, у передбаченому законодавством порядку оскаржені не була.
Абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем - суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Маньківська пересувна механізована колона № 204» (Черкаська область, смт. Маньківка, пров. Промисловий, 5, ідентифікаційний код 01036632) на користь управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області (Черкаська область, смт. Маньківка, вул. Леніна, 11, ідентифікаційний код 21366679) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень 2008р. та листопад 2008 р. в сумі 27 971 (двадцять сім тисяч дев'ятсот сімдесят одна) грн. 48 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 26 березня 2009 р.
Суддя І.О.Лічевецький