ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2009 р. Справа № 2-а-3200/08
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Лічевецького І.О.,
при секретарі - Солоха О.В.
за участю: позивача - ОСОБА_1.; представника відповідача - ОСОБА_2. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1. до військової частини А4527 про стягнення заборгованості по витратам на відрядження,
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1. звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини А4527 про стягнення заборгованості по витратам на відрядження.
Позивач стверджував, що він проходить службу у військовій частині А4527 на посаді інженера з ремонту та експлуатації автомобільної служби та в період з 18 лютого 2007 р. по 3 березня 2007 р. знаходився в службовому відрядженні в м. Житомир.
Приймаючи до уваги, що відповідач не компенсував йому витрати по відрядженню, позивач просив стягнути на його користь 545,94 коп.
Позивач, в судовому засіданні, позов підтримав в повному обсязі.
Відповідач позов не визнав. Заперечуючи проти позову представник відповідача зазначив, що витрати на відрядження виплачуються в межах коштів, які щорічно надходять до військової частини на ці цілі. Враховуючи недостатнє фінансування відповідач вважав, що позов не може бути задоволений.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до наказу командира військової частини А4525 від 30 жовтня 2003 р. ОСОБА_1. проходить службу в цій частині на посаді інженера (з ремонту та експлуатації) автомобільної служби.
Листом начальника Житомирського військового інституту від 23 січня 2007 р. командиру військової частини А4527 було запропоновано направити позивача для навчання до навчально-методичного центру з охорони праці Міністерства оборони України. При цьому зазначено, що відповідно до наказу Міністра оборони України від 28.03.2000 р. № 80 виплата грошових витрат на відрядження посадовим особам здійснюється за місцем їх служби.
Наказом командира військової частини А4525 від 16 лютого 2007 р. № 36 позивача направлено у відрядження на навчання у м. Житомир на термін з 19 лютого 2007 р. по 02.03.2007 р.
Згідно наказу командира військової частини А4525 від 05 березня 2007 р. № 50 ОСОБА_1. вважається таким, що прибув із службового відрядження 02 березня 2007 р.
Таким чином, позивач перебував у відрядженні 13 днів.
Відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Спеціальним законом який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (надалі за текстом - «Закон №2011-XII»).
Згідно частини шостої статті 14 Закону №2011-XII при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з відрядженням в інші населені пункти, військовослужбовцям відшкодовуються витрати на відрядження в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 11 постанови Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» від 23 квітня 1999 р. № 663 передбачено, що особливості направлення у відрядження військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які проходять службу в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, органах і підрозділах цивільного захисту, визначаються за погодженням з Міністерством фінансів відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Державним комітетом у справах охорони державного кордону, Головним управлінням командуючого Національною гвардією, Управлінням державної охорони, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, а військовослужбовців Державної фельд'єгерської служби при Державному комітеті зв'язку та інформатизації - також Державним комітетом зв'язку, та інформатизації.
Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних Сил витрат на службові відрядження в межах України затвердженої наказом Міністра оборони України від 17 січня 2000 року № 9 (надалі за текстом - «Інструкція») службовим відрядженням вважається поїздка військовослужбовця за розпорядженням командира або начальника на певний строк в іншу місцевість для виконання службового завдання поза пунктом постійного або тимчасового розквартирування військової частини (підрозділу), в якій військовослужбовець проходить службу. Для покриття особистих витрат під час відрядження військовослужбовцям здійснюється виплата добових та відшкодування витрат на наймання житлового приміщення, а також на проїзд до місця відрядження та назад.
Пунктом 1.6 Інструкції встановлено, що направлення військовослужбовця у відрядження здійснюється посадовими особами, зазначеними у пункті 1.2 цієї Інструкції, та оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування військової частини або назви підприємства, куди відряджений військовослужбовець, строку та мети відрядження.
Згідно пункту 1.16 Інструкції офіцерам, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, направленим у службові відрядження одиночним порядком, за кожний день перебування у відрядженні в межах строків, передбачених пунктами 1.5 цієї Інструкції, й за час перебування в дорозі виплачуються добові в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» від 23 квітня 1999 р. № 663 (в редакції чинній на час перебування позивача у відрядженні) граничні норми добових витрат для відряджень у межах України встановлені в розмірі 25 гривень.
З огляду на викладені вище норми Інструкції, позивачу за 13 днів перебування у відрядженні мали бути виплачені добові в сумі 325 грн. (13 днів х 25 грн.)
Також, з наданих суду копій, та оглянутих в судовому засіданні оригіналів проїзних документів, вбачається, що витрати позивача по переїзду до місця навчання та до місця служби склали 99,94 грн.
Крім того, згідно рахунку №983630 від 19.09.2007 р. та квитанції від 27.02.2007 р. позивач, перебуваючи у відрядженні, поніс витрати на проживання в розмірі 121 грн.
Таким чином, особисті витрати позивача під час відрядження склали 545,94 грн.
Зазначена сума не оспорювалась відповідачем та підтверджена розрахунковими документами.
За таких обставин суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню
Суд зазначає, що відсутність достатнього фінансування не може слугувати підставою для відмови в позові.
Такий висновок суду ґрунтується і на вимогах пункту 1.2 Інструкції згідно з якими у службові відрядження військовослужбовці можуть направлятися в разі дійсної потреби та за наявності коштів на відрядження.
Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Стягнути з військової частини А4527 (Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 98, ідентифікаційний код № 08158580) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1) 545 (п'ятсот сорок п'ять) грн. 94 коп. заборгованості по витратам на відрядження.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 8 грн. 85 коп. судових витрат.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 16 лютого 2009 р.
Суддя І.О.Лічевецький