ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2009 р. Справа № 2-а-3091/08
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Лічевецького І.О.,
при секретарі - Солоха О.В.
за участю: представника позивача - ОСОБА_1. (за довіреністю); відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
ДПІ у м. Черкаси звернулась до суду з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_2. про стягнення податкового боргу.
Позивач стверджував, що станом на 07 жовтня 2008 р. відповідач має податковий борг зі сплати податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб та штрафних санкцій.
Приймаючи до уваги, що відповідач не перерахувала кошти до бюджету, позивач просив стягнути 2 809, 68 грн. в судовому порядку.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, письмових заперечень не надала.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
ОСОБА_2. зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності 02 серпня 1995 р. виконавчим комітетом Придніпровської районної ради м. Черкаси.
Згідно даним довідки про взяття на облік платника податків, відповідач взятий на облік у ДПІ у м. Черкаси 02.08.1995 р. за № 8605.
30 липня 2002 р. відповідачем отримано свідоцтво № 84649315 про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-XII податок на додану вартість та податок на доходи фізичних осіб віднесені до загальнодержавних податків і зборів.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі за текстом - «Закон № 2181-III»).
Стаття перша Закону № 2181-III визначає податковий борг (недоїмку) як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеню, нараховану на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до статті 4 Закону № 2181-III платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації. Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
З поданих відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість вбачається, що за червень та липень 2007 р. підлягало нарахуванню до сплати в бюджет 144 грн.
Зазначена сума відповідачем не сплачена.
За даними облікової картки платника податків за відповідачем обліковувалась переплата в сумі 2,89 грн., яка врахована позивачем в розрахунках при визначенні недоїмки по сплаті податку на додану вартість.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Згідно актів перевірки № 7643/17-111 від 03.12.2007 р., № 3126/17-111 від 28.05.2008 р., № 3423/17-111 від 24.06.2008 р., № 4709/17-111 від 07.08.2008 р. відповідачем за серпень, жовтень 2006 р., січень, квітень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 р., січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2008 р. не подано декларації по податку на додану вартість.
Застосування штрафних санкцій за порушення платниками податків податкового законодавства встановлено статтею 17 Закону № 2181-III. Зокрема, відповідно до підпункту 17.1.1 цієї статті платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
З огляду на викладену вище норму Закону № 2181-III позивачем, на підставі актів перевірок, прийняті податкові повідомлення-рішення №0035081701/0 від 07.12.2007 р., №0016641701/0 від 28.05.2008 р., №0020621701/0 від 26.06.2008 р., №0028821701/0 від 11.08.2008 р. якими визначені податкові зобов'язання відповідача за штрафними санкціями на загальну суму 2 550 грн.
Вищезгадані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем, що підтверджується копіями повідомлень про вручення поштової кореспонденції.
Таким чином, податкове зобов'язання платника податків вважається узгодженим.
Крім того, згідно поданих відповідачем декларацій за 2004 р. та 2006 р. ФОП ОСОБА_2. мала сплатити за вказаний період податок на доходи фізичних осіб в сумі 118,57 грн.
З урахуванням викладеного, недоїмка відповідача складає: зі сплати податку на додану вартість - 141,11 грн.; штраф - 2 550 грн.; податку на доходи фізичних осіб - 118,57 грн., а всього 2 809,68 грн.
Позивачем вживались заходи щодо примусового стягнення податкового боргу, шляхом направлення першої та другої податкових вимог, реєстрації податкової застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Вжиті заходи не забезпечили погашення податкового боргу.
Відповідно до п.11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-XII позивач має право вимагати стягнення з відповідача податкового боргу в судовому порядку.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 34503595) податковий борг зі сплати: податку на додану вартість - 141,11 грн.; штрафу - 2 550 грн.; податку на доходи фізичних осіб - 118,57 грн., а всього 2 809 (дві тисячі вісімсот дев'ять) грн. 68 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 13 березня 2009 р.
Суддя І.О.Лічевецький