20 вересня 2023 року

№ провадження 2-ві/646/12/23

Справа № 646/7201/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2023 року Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді - Глоби М.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Янцовської Т.М. у цивільній справі № 646/7201/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до держави в особі Державної казначейської служби України, Харківської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Червонозаводського районного суду м. Харкова Янцовської Т.М. перебуває на розгляді вище вказана цивільна справа.

18.09.2023 року позивач ОСОБА_1 через канцелярію суду подала заяву про відвід судді Янцовської Т.М.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що існують обставини, які викликають сумніви у неупередженості та об`єктивності судді.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19.09.2023 року заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Янцовської О.Є., подану у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до держави в особі Державної казначейської служби України, Харківської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди, передано до канцелярії суду для визначення в порядку ст. 33 ЦПК України складу суду.

Згідно з ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2023 для розгляду заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Янцовської Т.М. визначено суддю Червонозаводського районного суду м. Харкова Глобу М.М.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст.40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 7 ст. 40 ЦПК України встановлено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши заяву про відвід судді Янцовської Т.М., дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов наступного висновку.

Частиною 1 ст. 36 ЦПК України визначенні підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Так, п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), в тому числі, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року № 2006/23, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993 року, п. п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. theUnitedKingdom), рішення від 10.06.1996 року, п. 38).

Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).

Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі «Феррантеллі та Сантанджело проти Італії» (FerrantelliandSantangelo v. Italy), рішення від 7.08.1996 року, п. 58).

Вказані висновки також містяться і в рішенні Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 року у справі «Мироненко та Мартенко проти України».

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на підстави заявленого відводу ОСОБА_1 , в якому вона фактично оскаржує процесуальні дії судді Янцовської Т.М. при розгляді цивільної справи, суд приходить до висновку про відсутність передбачених цивільно-процесуальним законом підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Янцовської Т.М.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 36, 37, 40, 260, 261 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Янцовської Т.М. у цивільній справі № 646/7201/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до держави в особі Державної казначейської служби України, Харківської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя