ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2009 р. Справа № 2а-1764/09/2370
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Лічевецького І.О.,
при секретарі - Бондар Т.П.
за участю представників: позивача - ОСОБА_1. за довіреністю; відповідача - ОСОБА_2. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД» до Державної податкової інспекції у місті Черкаси про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
ВСТАНОВИВ :
ТОВ «Сінніс, ЛТД» звернулось до суду з позовом до ДПІ у м. Черкаси про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Позивач зазначав, що 23.01.2009 р. відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2 040 грн. за порушення ТОВ «Сінніс, ЛТД» пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Далі позивач звертав увагу, що зазначене рішення прийнято на підставі акта перевірки № 00007003 від 08.01.2009 р. Насамкінець позивач стверджував, що в розділі «Висновок перевірки» згаданого акта не міститься відомостей про виявлені порушення. Позивач вважав, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, за відсутності висновків в акті перевірки, не може бути самостійним носієм доказової інформації щодо виявлених порушень.
На підставі наведених обставин позивач просив задовольнити позовні вимоги, визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000142303 від 23.01.2009 р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач позов не визнав. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що 08.01.2009. була проведена перевірка залу гральних автоматів, що належить позивачу, за результатами якої складено акт № 00007003 від 08.01.2009 р. В цьому акті знайшли своє відображення порушення, допущені позивачем, при провадженні діяльності у сфері грального бізнесу. Зокрема, відповідач звертав увагу, що у відповідному розділі акта міститься висновок про порушення позивачем постанови Кабінету Міністрів України № 803 від 07.08.2006 р. якою встановлено термін переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності 23 листопада 1995 р. про що виконавчим комітетом Черкаської міської ради зроблено запис за № 10261200000000713 (ідентифікаційний код НОМЕР_1).
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 15а-2464 позивач обрав видом діяльності азартні ігри та ігри на гроші.
15 червня 2006 р. Міністерством фінансів України товариству з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД» видано ліцензію серії: АВ №082959 на право здійснення діяльності з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах, діяльності з організації та проведення азартних ігор в казино.
08 січня 2009 р. посадовцями державної податкової служби було здійснено перевірку залу гральних автоматів, що розташований по вул. Спартака, 109, в м. Полтава, та належить позивачеві. За результатами перевірки складено акт № 00007003 від 08.01.2009 р.
За даними описової частини зазначеного акта перевірки в залі надавались послуги на 6 гральних автоматах, які не мають фіскальних блоків (фіскальної пам'яті).
Спеціальним законом який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (надалі за текстом - «Закон № 265/95-ВР»).
Стаття друга Закону № 265/95-ВР визначає розрахункову операцію як приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видачу готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідальність за порушення вимог Закону № 265/95-ВР встановлена статтею 17 цього Закону. Зокрема, гідно пункту другому зазначеної статті до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
Виходячи із зазначених норм Закону № 265/95-ВР та на підставі даних акта перевірки № 00007003 від 08.01.2009 р., відповідачем 21 січня 2009 р. прийнято рішення № 0000142303 про застосування до ТОВ «Сінніс, ЛТД» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2 040 грн.
Вирішуючи даний спір суд перш за все враховує, що класифікатор видів економічної діяльності, затверджений наказом Держстандарту від 22.10.96 р. № 441, відносить азартні ігри та ігри на гроші до підкласу 92.71.0. Цей підклас належить до секції «О» (колективні, громадські та особисті послуги).
У преамбулі Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР зазначено, що цей Закон визначає порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності.
Таким чином, безсумнівним є те, що гральний бізнес належить до сфери послуг і на нього розповсюджується дією Закон № 265/95-ВР.
Стаття друга Закону № 265/95-ВР визначає реєстратор розрахункових операцій як пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Статтею 11 Закону № 265/95-ВР встановлено, що терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.
Такі терміни визначені постановою Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» від 7 лютого 2001 р. № 121 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 803 від 07.08.2006 р.). Зокрема, відповідно до пункту шостого Додатка до цієї постанови, переведення суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують гральні автомати, на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій мало бути здійснене до 31 грудня 2006 р.
Таким чином, хоча позивач і використовує в діяльності електронний контрольно-касовий апарат, це не виключає порушення, що полягає в непереведенні гральних автоматів у фіскальний режим роботи.
Оцінюючи обґрунтованість доводів позивача, суд звертає увагу, що надані сторонами копії актів перевірок мають певні розбіжності. Зокрема, в копії наданій відповідачем в розділі «Висновок перевірки» міститься посилання не лише на постанову Кабінету Міністрів України № 803 від 07.08.2006 р., а й на п. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.
Суд не вбачає необхідності в з'ясуванні природи цих розбіжностей, оскільки в описовій частині акта зафіксовано факт порушення.
За таких обставин, оскільки є доведеним факт порушення, суд вважає, що окремі недоліки акта перевірки не можуть слугувати підставою для звільнення від відповідальності за допущене порушення.
Враховуючи наведене, у світлі своєї власної оцінки обставин справи суд поділяє висновки та мотивування відповідача і не знаходить підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 07 травня 2009 р.
Суддя І.О.Лічевецький