Справа № 496/5360/23

Провадження № 1-кп/496/599/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2023 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Біляївка матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Санкт-Петербург, російської федерації, громадянина України, українця, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, учасника бойових дій, військовослужбовця строкової служби, музиканта оркестру військової частини НОМЕР_1 , матроса, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 12.07.2021 року Костянтиніським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 405 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 3 роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст. 407 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

З 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, з часу видання Президентом України Указу №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затвердження його Законом України №2102-ІХ Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та до теперішнього часу, відповідно до Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» почав діяти воєнний стан в України. 20.07.2020 року ОСОБА_6 призвано ІНФОРМАЦІЯ_2 . 21.07.2020 року громадянином ОСОБА_6 укладено контракт з Міністерством Оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_1 , про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського складу строком на 3 (три) роки. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.07.2020 року № 157 матроса ОСОБА_6 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду майстра групи регламенту та ремонту зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12.05.2021 року № 48-РС розірвано контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України (через службову невідповідність) громадянина ОСОБА_6 та направлено його для проходження строкової військової служби до встановленого терміну строкової військової служби.

ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем строкової служби та проходячи її на посаді майстра групи регламенту та ремонту зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «матрос», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 58, 59, 127-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов`язків військової служби, 07.02.2022 року о 19 год. 00 хв., в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , та ухилявся від проходження військової служби до 08 год. 00 хв. 18.02.2022 року, проводячи час на власний розсуд не пов`язуючи його з обов`язками військової служби. В подальшому, 18.02.2022 року майстер групи регламенту та ремонту зенітного ракетно-артилерійського дивізіону матрос ОСОБА_6 повернувся до розташування військової частини НОМЕР_1 та продовжив проходження військової служби.

Крім того, наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 24 від 24.01.2023 року, ОСОБА_6 призначено на посаду музиканта оркестру зазначеної військової частини. ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем строкової служби та проходячи її на посаді музиканта оркестру військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «матрос», діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов`язків військової служби, о 08 год. 00 хв. 17.05.2023 року, в умовах воєнного стану, самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 та ухилявся від проходження військової служби до 13 год. 00 хв. 23.05.2023 року, проводячи час на власний розсуд не пов`язуючи його з обов`язками військової служби. Надалі, 23.05.2023 року матрос ОСОБА_6 був доставлений до розташування військової частини НОМЕР_1 військовослужбовцями вказаної частини, повідомив про вчинений ним злочин та продовжив проходження військової служби.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 визнав себе винним та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового розслідування, при цьому зазначив, що дійсно з 07.02.2022 по 18.02.2022 року та в період з 17.05.2023 по 23.05.2023 року він самовільно залишивши військову частину, проводячи час на власний розсуд, а саме перебував у своєї дівчини в с. Дачне. Усвідомив скоєне кримінальне правопорушення, у вчиненому розкаявся, при цьому зазначив, що бажає й надалі проходити службу та захищати державу.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому з`ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз`яснює, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень доведена у повному обсязі та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 407 КК України, а саме: самовільне залишення військової частини, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, військовослужбовцем строкової служби та за ч. 5 ст. 407 КК України, а саме: самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому, згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину повторно, рецидив злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, особу обвинуваченого, враховує, звертає увагу на його відношення до вчиненого - визнання своєї вини, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває, звертає увагу на те, що він на момент вчинення кримінального правопорушення проходив строкову службу в лавах Збройних Сил України та бажає й надалі проходити службу та захищати інтереси держави, разом з тим також враховує його незадовільні характеристики з військової частини, той факт, що він раніше був судимий за скоєння аналогічного кримінального правопорушення, але він ніяких висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та в період іспитового строку знову скоїв кримінальне правопорушення, тому враховуючи пом`якшуючі та обтяжуючі обставини, зазначені вище, суд вважає що, виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_6 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, та необхідно призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції статті за якою кваліфіковані його дії.

Статтею 50 КК України встановлено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Цивільний позов по справі заявлений не був, речові докази відсутні, арешт на майно не накладався, судові витрати відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст. 407 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 4 ст. 407 КК України - у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;

- за ч. 5 ст. 407 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років;

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного ОСОБА_6 за попереднім вироком Костянтиніського міськрайонного суду Донецької області за ч. 3 ст. 405 КК України та остаточно призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: з 19.07.2023 року.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили, залишити попередній - тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1