Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 Харків  

 22 вересня 2023 року                                                                                 № 520/22519/23  

Харківський окружний адміністративний суд у складі  головуючого - судді Зінченко А.В. розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  ( АДРЕСА_1 ,  код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області  (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344)  про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

-визнати незаконним та скасувати рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 204950018952 від 04.08.2023 за заявою № 795 від 29.07.2023 щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), в призначенні пенсії за вислугою років на підставі ст. 50 - 1 Закону України «Про прокуратуру».

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, Майдан Свободи, будинок 6, код ЄДРПОУ 14099344) призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 29.07.2023 року пенсію за вислугою років, виходячи з 90 відсотків від суми заробітної плати згідно довідки про складові заробітної плати/грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавки за вислугу років), виданої Київською міською прокуратурою 20.06.2023 за № 21/92 та довідки про складові заробітної плати (за період з червня 2018 по травень 2023), виданої Київською міською прокуратурою 20.06.2023 за № 21/92, без обмеження максимального розміру заробітної плати для розрахунку пенсії, відповідно до ст. 50 -1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом №3662- ХІІ від 26.11.1993, у редакції Закону від 12.07.2001 №2663-ІІІ та проводити довічно, щомісячно, виплати призначеної пенсії за вислугою років в повному обсязі без обмеження граничного розміру виплати пенсії та без обмежень, встановлених з 01.10.2017 Законами України №2148-УІІІ від 03.10.2017 та №1058-ІУ від 09.07.2003, незалежно від перебування на посадах в органах прокуратури України.

          -стягнути з Відповідача  витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що його рішення є правомірним, тому що в нього немає підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Судом із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 звернувся 29.07.2023 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 12.07.2001 при наявності стажу роботи 20 років та розрахунку пенсії в розмірі 90% відсотків від заробітної плати.

До заяви про призначення пенсії додав копії паспорту, довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, трудової книжки, диплому про вищу освіту, а також оригінали довідок про складові заробітної плати, видані Київською міською прокуратурою 20.06.2023 року за №21/92 та інші документи.

Позивач отримав рішення відповідача №204950018952 від 04.08.2023 яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії. У своєму рішенні відповідач посилається на те, що на даний час пенсія працівникам прокуратури призначається відповідно до ст. 86 ЗУ "Про прокуратуру", де зазначено, що пенсія призначається незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше - 25 років стажу, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років та розраховується в розмірі 60 відсотків від заробітної плати.

Відповідач встановив, що станом на дату звернення стаж вислуги позивача складає менше 20 років, в тому числі стаж на посадах прокурорів -  19 років 06 місяців 23 дні.

Суд зазначає, що вимогу призначити пенсію згідно ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у редакції Закону від 12.07.2001 №92663-ІІІ позивач обґрунтовує тим, що саме на час коли діяла вказана норма він закінчив навчання та обирав місце майбутнього працевлаштування з урахуванням всіх гарантій, які надаються державою працівникам (в тому числі гарантій щодо пенсійного забезпечення). Зазначена норма Закону України "Про прокуратуру" передбачала, що відпрацювавши в органах прокуратури понад 20 років на посадах, що дають право на пенсію за вислугу років, позивач матиме право на призначення пенсії в розмірі 90% від заробітної плати. Гарантія реалізації зазначеного механізму права на пенсійне забезпечення додатково була закріплена ст. 22 Конституції України, яка передбачала, що закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Суд зазначає, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо ( рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій ).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

З урахуванням викладеного, відповідач при розгляді заяви позивача про призначення пенсії мав застосувати положення ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у редакції до внесення змін Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011, оскільки внесеними вказаним Законом, а також Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 змінами, на які посилається відповідач, на порушення ст. 22 Конституції України було звужено зміст та обсяг соціальних гарантій працівників прокуратури.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вперше у рішенні у справі "Міллер проти Австрії'" від 16 грудня 1974 року, де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і у рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, в свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Аналогічні висновки містяться в правовій позиції Європейського суду з прав людини, викладеній у п. 23 рішення «Кічко проти України» від 08.11.2005, а саме якщо правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

З матеріалів справи вбачається, що на момент звернення з заявою про призначення пенсії, стаж вислуги, що дає право на пенсію за вислугою років позивача, на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", складає 24 роки 10 місяців, з них понад 15 років на прокурорських посадах (19 років 10 місяців). До нього входить половина строку навчання в юридичній академії та робота в органах прокуратури. Тобто, станом на дату звернення стаж позивача на посадах прокурорів складає більше 20 років.

Отже, позивач має право для призначення  пенсії за вислугу років згідно ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (більше 20 років вислуги).

Таким чином відновлення права позивача на призначення пенсії полягає у зобов`язанні відповідача призначити, виплачувати довічно та щомісячно в повному обсязі без обмеження граничного розміру виплати та перераховувати пенсію позивачу, за вислугу років з розрахунку 90 відсотків від розміру місячного (чинного) заробітку згідно з довідкою виданої Київською міською прокуратурою №21/92 від 20.06.2023 без обмеження максимального розміру заробітної плати для розрахунку пенсії, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом № 3662-ХІІ від 26.11.1993, у редакції Закону від 12.07.2001 № 2663-ІІІ та проводити довічно, щомісячно виплати призначеної пенсії за вислугою років в повному обсязі без обмеження граничного розміру виплати пенсії та без обмежень, встановлених з 01.10.2017 Законами України № 2148-VІІІ від 03.10.2017 та №1058-ІV від 09.07.2003, незалежно від перебування на посадах в органах прокуратури України.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України      передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не спростував правомірності вимог позивача, а також тверджень останнього про протиправність його бездіяльності в питаннях, що стосуються обов`язку проведення перерахунку пенсії.

          З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 245, 246 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

          Адміністративний позов – задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення № 204950018952 від 04.08.2023 за заявою № 795 від 29.07.2023 щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), в призначенні пенсії за вислугою років на підставі ст. 50 - 1 Закону України «Про прокуратуру».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, Майдан Свободи, будинок 6, код ЄДРПОУ 14099344) призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 29.07.2023 року пенсію за вислугою років, виходячи з 90 відсотків від суми заробітної плати згідно довідки про складові заробітної плати/грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавки за вислугу років), виданої Київською міською прокуратурою 20.06.2023 за № 21/92 та довідки про складові заробітної плати (за період з червня 2018 по травень 2023), виданої Київською міською прокуратурою 20.06.2023 за № 21/92, без обмеження максимального розміру заробітної плати для розрахунку пенсії, відповідно до ст. 50 -1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом №3662- ХІІ від 26.11.1993, у редакції Закону від 12.07.2001 №2663-ІІІ та проводити довічно, щомісячно, виплати призначеної пенсії за вислугою років в повному обсязі без обмеження граничного розміру виплати пенсії та без обмежень, встановлених з 01.10.2017 Законами України №2148-УІІІ від 03.10.2017 та №1058-ІУ від 09.07.2003, незалежно від перебування на посадах в органах прокуратури України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344)  на користь ОСОБА_1  ( АДРЕСА_1 ,  код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн.60 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

          У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.  

          Суддя                                                                                      Зінченко А.В.