Дата документу 22.09.2023 Справа № 333/3091/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2023 року                                                                

м. Запоріжжя

Єдиний унікальний № 333/3091/23

Провадження №22-ц/807/1861/23

Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого                Кримської О.М. (суддя-доповідач),

суддів                Дашковської А.В., Кочеткової І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 липня 2023 року, в складі судді Варнавської Л.О., у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування та майнової шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2023 року ОСОБА_2 в особі представника – адвоката Хомутова Г.В. звернувся до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (далі ТДВ «СК «Кредо»), ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування та майнової шкоди.

В обґрунтування позову зазначив, що позивачу на праві власності належить автомобіль GEELY МК, реєстраційний номер НОМЕР_1 . 24.01.2023 о 09-10 год. в м. Запоріжжі на перехресті пр. Соборного та вул. Космічної сталась дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) за участю автомобілів GEELY під керуванням батька позивача – ОСОБА_3 і OPEL Vivaro, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням відповідача ОСОБА_1 . Вказана ДТП сталася з вини відповідача ОСОБА_1 , що підтверджується постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27.02.2023 по справі №333/833/23.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у відповідача ТДВ «СК «Кредо» згідно з Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №210838288.

27.01.2023 представник ТДВ «СК «Кредо» провів огляд автомобіля GEELY, від ОСОБА_3 , як представника позивача за довіреністю прийняли пакет документів необхідних для здійснення виплати страхового відшкодування. В подальшому представник ТДВ «СК «Кредо» повідомив, що сума страхового відшкодування становитиме близько 30000 грн.

Представник позивача звернувся до судового експерта Гецука О.Л., який провів транспортно-товарознавче дослідження, за результатами якого склав висновок №14/02/2023 від 21.02.2023, згідно з яким вартість ремонту автомобіля GEELY становить 101696,37 грн., а величина вартості матеріальної шкоди (тобто вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу деталей) становить 73809,29 грн. Витрати на оплату послуг судового експерта склали 3500 грн., вартість діагностики ходової частини автомобіля становить 450 грн.

З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог ОСОБА_2 просив стягнути з ТДВ «СК «Кредо» 39449,73 грн. - вартість ремонту автомобіля з урахуванням зносу деталей; з ОСОБА_1 - 27887,08 грн. - різницю між вартістю ремонту автомобіля і сумою, що підлягає стягненню з відповідача ТДВ «СК «Кредо», а також стягнути з відповідача ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи та діагностики автомобіля в сумі 3950 грн.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 липня 2023 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ТДВ «СК «Кредо» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 34634,70 грн. та судовий збір в сумі 455,91 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість майнової шкоди в сумі 31837,08 грн. та судовий збір в сумі 420,15 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_1 , не погоджуючись із вказаним рішенням суду в частині стягнення з нього майнової шкоди на користь позивача, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відмовити.

Узагальненими доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 є те, що застосування ст.ст. 22, 1166, 1194 ЦК України щодо стягнення з нього різниці між вартістю ремонту автомобіля GEELY та виплатою страхової компанії є безпідставні відповідно до ст. 8 ЦК України.

25 серпня 2023 року від ТДВ «СК «Кредо» до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник ТДВ «СК «Кредо» просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 липня 2023 року – без змін.

У відзиві зазначається, що судом першої інстанції при прийнятті рішення у справі було повно та всебічно досліджено обставини та докази, надані до матеріалів справи, надано їм правильну оцінку, вірно застосовано норми матеріального права та прийнято законне рішення у справі.

05 вересня 2023 року від представника ОСОБА_2 – адвоката Хомутова Г.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 липня 2023 року – без змін, стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 2700,00 грн.

У відзиві зазначається, що позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, оскільки доводи в ній та вимоги є нормативно необґрунтованими і спростовуються наявними у справі доказами.

Відповідальність ОСОБА_1 перед позивачем виникає не тоді, коли розмір збитків перевищить страхову суму за полісом, а тоді, коли виплаченої страховою компанією суми страхового відшкодування недостатньо для відшкодування у повному обсязі збитків, завданих позивачу.

Застосування положень ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при відшкодуванні збитків позивача ОСОБА_1 за аналогією неможливо, адже порядок відшкодування збитків відповідальної за завдану шкоду особу врегульований статтями 22, 1192, 1194 ЦК України. А оскільки відповідно до ст. 8 ЦК України аналогія права застосовується тільки при відсутності нормативного регулювання певних відносин, тому у цій справі посилання ОСОБА_1 на необхідність застосування аналогії є нормативно необґрунтованим.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, які поніс ОСОБА_2 у зв`язку з розглядом справи апеляційним судом, зазначив наступне. Витрати позивача на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом апеляційної скарги в цій справі склали 2700,00 грн. Адвокат Хомутов Г.В. витратив 3 год. 12 хв. на ознайомлення з апеляційною скаргою, підготовку, оформлення та відправку відзиву. Позивач зобов`язаний оплатити послуги адвоката протягом семи робочих днів з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи та справи, що виникають з трудових правовідносин.

Згідно з частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи зазначене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

У пункті 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24.10.2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» роз`яснено, що у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 оскаржує рішення суду в частині задоволення позову про стягнення з нього на користь позивача майнової шкоди.

Оскільки рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 липня 2023 року не оскаржується в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ТДВ «СК «Кредо» на користь ОСОБА_2 страхового відшкодування, апеляційним судом вказане рішення суду в цій частині не переглядається.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 майнової шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що різниця між вартістю відновлювального ремонту без урахування зносу і страховим відшкодуванням має бути стягнута з винного водія.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.01.2023 о 09:10 год. в м. Запоріжжі на перехресті пр. Соборного та вул. Космічної сталась ДТП за участю автомобілів GEELY МК під керуванням батька позивача – ОСОБА_3 і ОСОБА_4 під керуванням відповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27.02.2023 по справі №333/833/23 ОСОБА_1 визнано винним у порушенні Правил дорожнього руху, що привело до вказаної вище ДТП (а.с. 13).

Згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №210838288 на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у відповідача ТДВ «СК «Кредо», страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну - 160000,00 грн., франшиза - «0,00 грн.»(а.с. 32).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 власником транспортного засобу GEELY МК, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_2 (а.с. 134-140).

Згідно з висновком експертного транспортно-товарознавчого дослідження №14/02/23 від 21.02.2023 вартість матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_2 як власнику автомобіля марки GEELY МК, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті пошкодження останнього в ДТП на дату оцінки 14.02.2023 складає 73809,29 грн. (а.с. 140)

В ремонтній калькуляції до висновку №14/02/23 вартість ремонту автомобіля зазначена - 101696,37 грн. (а.с. 20).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до чинного законодавства сума страхового відшкодування має бути стягнута без врахування податку на додану вартість (4815,03 грн.), а саме у розмірі 68994,26 грн.

При цьому судом враховано, що частково сума страхового відшкодування потерпілому була здійснена 19.04.2023 ТДВ «СК «Кредо», яка становить 34359,56 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1893 від 19.04.2023 (зворотній бік а.с. 88).

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі по тексту рішення - Закон) встановлено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (ч. 1 ст. 22 Закону).

Відповідно до статті 28 Закону шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 29 та пунктом 32.7 статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом і договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Оскільки рішення суду в частині стягнення матеріальної шкоди зі страхової компанії не оскаржується учасниками справи, рішення суду першої інстанції в цій частині не переглядається апеляційним судом.

Відповідно пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Як зазначено в пункті 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.

Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків).

Відповідно до ст.8 Закону України «Про судову експертизу» та ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України» Наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 затверджено Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі Методика), яка встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ.

У цій Методиці зокрема наведені поняття вживаються у такому значенні:

- колісний транспортний засіб - транспортний засіб, призначений для руху безрейковими дорогами, який використовується для перевезення людей і (або) вантажів, а також перевезення і приводу під час руху чи на місці встановленого на ньому обладнання чи механізмів для виконання спеціальних робочих функцій, допущений до участі в дорожньому русі. Термін «колісний транспортний засіб» поширюється також на машини, двигуни яких живляться постійним електричним струмом через контактну мережу (тролейбуси);

- ринкова вартість КТЗ (його складників) - вартість, за яку можливе відчуження КТЗ (його складників) на ринку подібного КТЗ (його складників) на дату оцінки за договором, укладеним між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

- величина втрати товарної вартості (далі - ВТВ) - умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ;

- відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин;

- ринкова вартість КТЗ (його складників) - вартість, за яку можливе відчуження КТЗ (його складників) на ринку подібного КТЗ (його складників) на дату оцінки за договором, укладеним між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

- фізичний знос КТЗ (його складників) - утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників).

- відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин.

Відповідно до пункту 1.4. Методика застосовується з метою зокрема визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ.

Пунктом 2.3. Методики визначено, що вартість відновлювального ремонту КТЗ визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ.

Згідно з пунктом 2.4 Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до пункту 8.3 зазначеної Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-760цс15, постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №200/1345/15-ц.

Відповідно до пункту 8.6.1 Методики величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Складова частина КТЗ (складник) - деталь, складова одиниця чи комплектувальний виріб, які відповідають вимогам конструкторської документації (пункт 1.6 Методики).

Тобто величина втрати товарної вартості нараховується в разі потреби проведення ремонтних робіт, що здійснюються як методами відновлення, так і методами заміни пошкодженої: деталі, складової одиниці чи комплектувального виробу, які відповідають вимогам конструкторської документації, усіх типів КТЗ.

У справі, яка переглядається, у дослідженні за п. 4 висновку №14/02/23 транспортно-товарознавчого дослідження від 21.02.2023 величину втрати товарної вартості (ВТВ) транспортного засобу судовий експерт вказує рівною 0,00 грн. (зворотній бік а.с. 139). Іншої величини втрати товарної вартості зазначене експертне дослідження не містить.

У постанові Верховного Суду від 06 липня 2018 року у справі №924/625/17 суд касаційної інстанції зазначив, що звіт про оцінку транспортного засобу лише попередній оціночний документ, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення ТЗ, а тому суду необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової автотехнічної експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Судом першої інстанції задоволено позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2   різниці між вартістю відновлювального ремонту без урахування зносу та виплаченим страховим відшкодуванням в розмірі 27887,08 грн.

Відповідно до пункту 8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Отже, за матеріалами справи вартість матеріального збитку (реальні збитки), заподіяного позивачу становить: Сарз + ВТВ = 73809,29 грн. + 0,00 грн. = 73809,29 грн., яка була стягнута зі страхової компанії.

Враховуючи, що доказів здійснення ремонту пошкодженого автомобіля позивачем не надано ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції, висновок №14/02/23 від 21 лютого 2023 року не містить розміру величини втрати товарної вартості транспортного засобу (ВТВ), при цьому вказаний в дослідженні розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля GEELY МК, реєстраційний номер НОМЕР_1 , після дорожньо-транспортної пригоди складає 73809,29 грн. та дорівнює вартості відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням коефіцієнту зносу на запасні частини, що підлягають заміні, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 суми кошів в розмірі 27887,08 грн.

Позивачем також було заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_1 на його користь витрат на проведення транспортного-товарознавчого дослідження №14/02/23 від 21.0.2023 в розмірі 3500,00 грн., що підтверджено Договором №14/02/23 від 14.02.2023 (а.с. 28-29), актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг) від 21.02.2023, та на розвал-сходждення-регулювання від 30.01.2023 в розмірі 450,00 грн., що підтверджується Нарядом Замовленням від 30.01.2023 (а.с. 31).

Зазначені вимоги є доведеними належними та допустимими доказами, а тому з ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на проведення транспортного-товарознавчого дослідження №14/02/23 від 21.0.2023 в розмірі 3500,00 грн. та витрати на розвал-сходждення-регулювання від 30.01.2023 в розмірі 450,00 грн., а всього 3950,00 грн.

З наведених підстав, рішення суду в частині позовних вимог до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині постанови про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 3950,00 грн.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалось та не переглядалось в апеляційному порядку.

Щодо вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу позивача в суді апеляційної інстанції колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положеннями ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зробила висновок, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Як встановлено з матеріалів справи, 12.04.2023 між ОСОБА_2 та адвокатом Хомутовим Г.В. було укладено договір про надання правничої допомоги, відповідно до якого адвокат зобов`язався надати клієнту, а клієнт – оплатити правничу допомогу.

04.09.2023 між позивачем та адвокатом Хомутовим Г.В. було підписано Перелік та вартість послуг за договором та Акт приймання-передачі послуг за Договором №ФО-3009503656, згідно з якими адвокатом Хомутовим Г.В. надано ОСОБА_2 послуги правничої допомоги, а саме здійснено ознайомлення зі змістом апеляційної скарги від 20.07.2023 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.07.2023 у справі №333/3091/23, складено відзив на подану ОСОБА_1 апеляційну скаргу від 20.07.2023, оформлено відзив та подано його до Запорізького апеляційного суду, вартість послуг склала 2700,00 грн.

Відповідно до Переліку та вартості послуг за договором від 04.09.2023 гонорар адвокату сплачується готівкою або безготівковим розрахунком протягом 7 (семи) робочих днів з дня набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

05.09.2023 представником позивача ОСОБА_2 – адвокатом Хомутовим Г.В. було подано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Частина 3 ст. 141 ЦПК України встановлює, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26 лютого 2015 року, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30 березня 2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що наявні підстави для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вони є фактично понесеними.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи ( Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21( провадження № 12-14гс22 ); висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19)

Отже, оскільки апеляційну скаргу задоволено частково, а також позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 також задоволені частково, ураховуючи складність та конкретні обставини справи, характер виконаної адвокатом роботи, надані позивачем докази, колегія суддів дійшла висновку, що витрати на правничу допомогу на стадії апеляційного провадження підлягають частковому стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в розмірі 1000,00 грн.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, необхідних процесуальних дій та вимогам щодо обґрунтованості та пропорційності.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволені на 12,41%, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, в розмірі 106,59 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 липня 2023 року у цій справі в частині позовних вимог до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди скасувати з ухваленням в цій частині постанови наступного змісту.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в сумі 3950,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 106,59 грн.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалось та не переглядалось в апеляційному порядку.

Клопотання ОСОБА_2 в особі представника – адвоката Хомутова Григорія Володимировича про стягнення витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 1000,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Текст постанови складений 22 вересня 2023 року.

Головуючий                                                                        О.М. Кримська

Судді:                                                                                А.В. Дашковська

І.В. Кочеткова