УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2023 Справа №607/4097/23

Провадження №1-кп/607/1234/2023

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі с/з ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12022211040002057 від 29 грудня 2022 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження №12022211040002057 від 29 грудня 2022 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

На адресу суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження дії запобіжного заходу, застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , у виді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики - переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, що визначені при застосуванні йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а строк такого заходу забезпечення кримінального провадження закінчується 23 вересня 2023 року.

Захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу, застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , у виді тримання під вартою подавши клопотання про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання, в обґрунтування якого посилається на наступне. Так, потерпілі і свідки були допитані на досудовому розслідуванні, що свідчить про зменшення ризиків, які вказувалися прокурором. Обвинувачений перебуває під вартою значний проміжок часу, стан його здоров`я незадовільний, і навіть наявна обгрунтована підозра не може бути правовою підставою для продовження перебування особи під вартою. Зазначає, що матеріальна шкода, яка нібито завдана потерпілій незаконними діями є незначною, що в сукупності свідчить про явну не суспільну небезпечність особи обвинуваченого. Вказує, що обвинувачений має постійне (зареєстроване) місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до характеристики ДУ «Чортківська установа виконання покарань (№26)» обвинувачений ОСОБА_4 порушень вимог режиму утримання не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, виконує вимоги адміністрації, підтримує доброзичливі стосунки. Вважає, що враховуючи стан здоров`я обвинуваченого, відсутність можливості надання медичної допомоги, його похилий вік, відсутність негативних характеристик, тривалий період виконання обов`язків визначених запобіжних заходом, тривалий строк здійснення судового розгляду, тому слід змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у виді тримання під вартою на особисте зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив з приводу задоволення клопотання прокурора та просив застосувати щодо нього особисте зобов`язання.

Суд, заслухавши думки сторін кримінального провадження щодо заявленого клопотання, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та обвинуваченому ОСОБА_4 слід продовжити строк тримання під вартою, враховуючи наступне.

Так, відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 грудня 2022 року, під час досудового розслідування відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, продовжений строк якого закінчується 23 вересня 2023 року.

Згідно ч.ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, якими суд керується в силу ч. 2 ст. 331 КПК України, суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності справжніх ознак того, що цього дійсно вимагає інтерес суспільства, який не зважаючи на існування презумпції невинуватості переважає правило про забезпечення права на свободу, закріплене в статті 5 Конвенції.

Отже, вирішуючи питання щодо необхідності продовження строку застосованого відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд оцінює та враховує:

- тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винуватим в злочині, у вчиненні якого він обвинувачується, характер та обставини його вчинення;

- розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється обвинувачений, вчинення злочину відносно особи похилого віку;

- дані, що характеризують особу обвинуваченого, зокрема: він раніше неодноразово судимий, відсутні відомості про наявність у нього утриманців, що вказує на відсутність міцних соціальних зв`язків у ОСОБА_4 ;

- обвинувачений знає місце проживання потерпілої та свідків, а тому, з метою уникнення кримінальної відповідальності може здійснювати на них тиск та погрози з метою дачі неправдивих показів, відмови від добровільно наданих показів.

Враховуючи, що наявні відповідні і достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою, не зникли та з плином часу не змінилися, оскільки є підстави вважати, що він може переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 є виправданим заходом, оскільки справжній інтерес суспільства, який полягає у забезпеченні законності та запобігання порушенню прав осіб (потерпілих), незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинуваченого на свободу.

Зазначені ризики та обставини, якими вони обґрунтовуються, свідчать про неможливість застосування особистого зобов`язання відносно ОСОБА_4 , оскільки такий не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тому суд вважає за доцільне в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну останньому запобіжного заходу відмовити.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають відповідні і достатні підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку ОСОБА_4 та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого на строк, що не перевищує 60 днів - до 19 листопада 2023 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 194, 199, 331 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу відмовити.

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 19 листопада 2023 року до 23 год. 59 хв.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та направити начальнику Чортківської установи виконання покарань (№ 26), для відому та виконання в частині застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий суддяОСОБА_1