Справа № 361/1409/23

Провадження № 2/361/2187/23

13.09.2023

У Х В А Л А

13 вересня 2023 року  Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді                                Радзівіл А.Г.

за участю секретаря                         Коваль О.О.

позивача                                                 ОСОБА_1

представника позивача                         ОСОБА_2

представника відповідача                ОСОБА_3

третя особа                                         ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ТДВ Страхова група ”Оберіг”, тертя особа без самостійних вимог ОСОБА_4 про стягнення відшкодування матеріальних збитків, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом ОСОБА_5 , ТДВ Страхова група ”Оберіг” про стягнення відшкодування матеріальних збитків.

03 березня 2023 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання на 07 червня 2023 року.

В судовому засіданні представник відповідача ТДВ Страхова група ”Оберіг” Алєксєєв В.В. просив залишити позовну заяву без руху, у зв`язку із тим, що позивачем не сплачений судовий збір за позов та в додатках до позову не зазначено квитанцію про сплату судового збору.

Послався на вимоги п.п. 7, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у яких зазначено, про те, що позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Також просив залишити дану позовну заяву без руху, у зв`язку із тим, що позивач не розмежував заявлені ним позовні вимоги до кожного із відповідачів, при цьому абсолютно не надаючи належного обґрунтування саме солідарному стягненню із відповідачів відшкодування матеріальних збитків.

Представник позивача проти клопотання заперечував, пояснивши, що судовий збір сплачений за подачу данного позову до відкриття провадження у справі, в іншому вважає заявлене клопотання не обгрунтованим.

Позивач підтримав думку свого представника.

Третя особа ОСОБА_4 на вирішення заявленого клопотання покладався на розсуд суду.

В судовому засідання представник відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_3 покладалась на розсуд суду.

Суд вислухавши учасників справи, вивчивши письмові докази у справі, встановивши обставини у справі, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що у лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 , ТДВ Страхова група ”Оберіг” у якій просив встановити ступінь вини ОСОБА_5 у настанні дорожньо-транспортнї пригоди, яка сталась 01 листопада 2021 року за адресою Київська область, м.Бровари, перехрестя вул. Броварської Сотні та вул. Володимира Великого в розмірі 99 %, а також просив стягнути солідарно із відповідачів спричинені збитки в розмірі 30669 грн. 32 коп.

В матеріалах справи міститься дублікат квитанції №0.0.2870293785.1 від 20.02.2023 року про сплату судового збору, яка було долучена до матеріалів справи 28 лютого 2023 року, тобто до винесення ухвали про відкриття провадження у даній справі, позивачем належно сплачений судовий збір.

Посилання представника відповідача на те, що позивач не розмежував заявлені ним позовні вимоги, а просив стягувати із відповідачів солідарно, у зв`язку із чим даний позов потрібно залишити без руху, не є порушенням вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.

Верховний суд неодноразово наголошував на тому, щопри застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

ЄСПЛ вказав, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (Shishkov v. Russia, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Враховуючи наведене, суд вважає, що не зазначення у позовній заяві та не направлення копії квитанції про сплату судового збору сторонам, є формальним та сумнівним з точки зору дотримання права позивача на доступ до правосуддя, гарантованого йому національним та європейським законодавством права на доступ до правосуддя.

Крім того на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі суд не має права давати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права, доказам та встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги.

Після відкриття провадження у справі суд з`ясовує остаточну визначеність предмета спору, характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників; визначає обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів тощо.

При цьому ЦПК не передбачає конкретну форму викладу позовних вимог, а наділяє позивача правом визначати учасників справи та довільно викласти зміст позовних вимог спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову в залишенні позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 4 Закону України ”Про судовий збір”, ст.ст. 49, 175 - 177, 185, 260 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача – адвоката Алєксєєва Владислава Вячеславовича про залишення позову без руху відмовити.

            Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                Радзівіл А.Г.