Судове рішення #487732595

У Х В А Л А

22 вересня 2023 року суддя-доповідач - суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , отримавши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 04 серпня 2023 року у кримінальному провадженні № 120 201 001 000 069 73 від 26 жовтня 2020 року щодо останнього, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 04.08.2023 ОСОБА_3 засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України на 9 років позбавлення волі.

Ухвалено строк відбування покарання рахувати з 26.10.2020.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишено без змін.

У проваджені стягнуто процесуальні витрати та вирішена доля речових доказів.

Не погоджуючись з вироком суду, захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.

Виходячи з положень п. 1 ч. 1 ст. 392 КПК України, вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 04.08.2023 стосовно ОСОБА_3 може бути оскаржений і захисник ОСОБА_2 в його інтересах, за приписами п. 1 ч. 1 ст. 393 КПК України, має право на подачу апеляційної скарги.

Передбачені ст. 395 КПК України порядок та строки подачі апеляційної скарги захисником дотримані.

Між тим, за п. 2 ч. 2 ст. 396 КПК України в апеляційній скарзі зазначається прізвище, ім?я та по батькові особи, яка подає апеляційну скаргу, що має бути підписана вказаною особою, проте апеляційна скарга підписана - захисником ОСОБА_2.

Нормою п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України задекларовано, що в апеляційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, які б узгоджувалися з ч. 1 ст. 407 КПК України, та їх обґрунтування з посиланням на те, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення та шляхи вирішення апеляційного провадження на підставі ч. 3 ст. 404 КПК України.

Дані вимоги закону захисником також - не дотримані.

Так, як видно з апеляційної скарги захисника ОСОБА_2 , він просить вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 04.08.2023 стосовно ОСОБА_3 скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 невинуватим у пред?явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та виправдати за цим обвинуваченням у зв?язку з недоведеністю вчинення ним вказаного кримінального правопорушення.

Дійсно за приписами п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК України, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції може його скасувати повністю або частково та ухвалити новий вирок з підстав, визначених ч. 1 ст. 413 КПК України:

1) незастосування судом закону, який підлягає застосуванню;

2) застосування закону, який не підлягає застосуванню;

3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту;

4) призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність;

та ч. 2 цього закону - невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого за нормами ст.ст. 410, 411, 414 КПК України у взаємозв?язку з положеннями ч. 1 ст. 420 КПК України щодо ухвалення свого вироку у разі:

1) необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення;

2) необхідності застосування більш суворого покарання;

3) скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції;

4) неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання,

що за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 - є неприпустимим.

Не можна не послатися і на те, що, згідно мотивувальної частини апеляційної скарги захисника ОСОБА_2 , висновки оскаржуваного вироку є неґрунтовними та такими, що не відповідають вимогам КПК України та фактичним обставинам кримінального провадження у зв?язку з наступним:

- обвинувальний акт в рамках даної справи будо подано поза межами досудового розслідування;

- знаряддя вбивства відсутнє в матеріалах справи та не досліджувалося судом;

- твердження суду першої інстанції ґрунтуються виключно на припущеннях;

- свідків, які б підтвердили скоєння обвинуваченим інкримінованогокримінального правопорушення не має в матеріалах справи;

- доказ, відеозапис з камери нагляду, на підставі якого суд першої інстанції виносив вирок, отримано з порушенням норм КПК України;

- вирок суду першої інстанції не відповідає фактичним обставина справи;

- під час досудового розслідування та судового розгляду обвинувачений був позбавлений можливості спілкуватися своєю рідною мовою;

- під час досудового розслідування ні підозрюваному, ні його захиснику не було відкрито матеріали досудового розслідування як того вимагає кримінальний процесуальний закон України, як процесуально так і практично.

Отже, щонайменше, посилання захисника ОСОБА_2 про направлення обвинувального акта до суду поза межами досудового розслідування, не повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування, не забезпечення участі перекладача в кримінальному провадження, тобто на такі, що можуть вважатися істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що не є реабілітуючими обставинами, - суперечать апеляційним вимогам захисника щодо прийняття рішення про недоведеність вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Не вказав захисник ОСОБА_2 і на процесуальні шляхи, які, на його переконання, повинен застосувати суд апеляційної інстанції, як те передбачено ч. 3 ст. 404 КПК України, щоб дійти висновку про необхідність скасування вироку суду через недоведеність вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, фактично надавши іншу оцінку доказам, ніж ту, що дав суд першої інстанції засуджуючи ОСОБА_3 за вказаним матеріальним законом.

Крім того, захисник на виконання вимог ч. 6 ст. 396 КПК України не надав необхідної кількості копій апеляційної скарги для надіслання сторонам кримінального провадження, який, щонайменше, має бути - 4: прокурору, обвинуваченому з перекладом, потерпілому та його представнику.

Отже, оскільки апеляційна скарга захисника ОСОБА_2 має такі недоліки, які перешкоджають відкриттю провадження, адже суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги за приписами ч. 1 ст. 404 КПК України за наданими йому цим Кодексом повноваженнями, як випливає з норми ч. 3 ст. 26 КПК України, які виключають за власним розсудом вирішувати питання, що не знайшли свого відтворення в апеляційній скарзі, а тому апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 04.08.2023 у кримінальному провадженні № 120 201 001 000 069 73 від 26.10.2020 щодо останнього необхідно залишити без руху та надати захиснику достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 398, 399 КПК України, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 04 серпня 2023 року у кримінальному провадженні № 120 201 001 000 069 73 від 26 жовтня 2020 року щодо останнього - залишити без руху.

Встановити захиснику строк для усунення недоліків апеляційної скарги терміном в 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Копію ухвали направити захиснику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_1



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація