Справа № 461/6956/17                 Головуючий у 1 інстанції: Сас С.С.

Провадження № 22-ц/811/307/23                 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

Провадження № 22-ц/811/65/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

секретаря: Назар Х.Б.

за участю: ОСОБА_1 та її представника – ОСОБА_2 ,

представника ТзОВ «Фінансова компанія «Форінт» - Петришина П.М.,

представника АТ «Райффайзен Банк Аваль» - Кожуховської О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області  від 20 грудня 2022 року та за апеляційними скаргами  Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» та Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», Акціонерного товариства «КристалБанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» про визнання недійсними договорів факторингу та відступлення прав за іпотечними договорами,

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», Акціонерного товариства «КристалБанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» про визнання недійсними договорів факторингу та відступлення прав за іпотечними договорами.

Просила суд визнати недійсним договір факторингу (портфельне відступлення прав вимоги), укладений 24.05.2017 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Кристал Банк», відповідно до якого ПАТ «Кристал Банк» зобов`язувалося передати АТ «Райффайзен Банк Аваль» загальну суму фінансування, а АТ «Райффайзен Банк Аваль» зобов`язувалося відступити ПАТ «Кристал Банк» права вимоги до боржників за кредитними договорами згідно з реєстром відступлення прав в частині відступлення зобов`язань за кредитним договором № 010/08-3/3138/в від 29.08.2007, укладеним між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 ; визнати недійсним договір відступлення прав за іпотечним договором, укладеним 25.05.2017 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Кристал Банк», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за № 1497, в частині передання права вимоги за іпотечним договором, укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 від 29.08.2007, згідно з яким остання передала в іпотеку: будівлі та споруди, а саме: прохідна (літ.Б-1), загальна площа 14.4 кв.м., склад (літ.Д-2), загальна площа 1002,3 кв.м., вбиральня (літ.Є), ворота (№1), огорожа (2), замощення (І), розташовані на земельній ділянці площею 1,1060 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; гараж (літ. Г-1) загальна площа 371, 7 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 0,4215 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 1,1060 га кадастровий номер 4611200000:05:022:0044 за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 1,3000 га кадастровий номер 4611200000:05:022:0043 адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,4215 га кадастровий номер 4611200000:05:022:0005 адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір факторингу (портфельне відступлення прав вимоги), укладений 25.05.2017 ПАТ «Кристал Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Форінт», відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» зобов`язалося передати ПАТ «Кристал Банк» загальну суму фінансування, а ПАТ «Кристал Банк» зобов`язалося відступити ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» права вимоги до боржників за кредитними договорами згідно з реєстром відступлення прав в частині відступлення зобов`язань за кредитним договором № 010/08-3/3138/в від 29.08.2007, укладеним між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 ; визнати недійсним договір відступлення прав за іпотечним договором, укладеним 25.05.2017 між ПАТ «Кристал Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Форінт», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за № 1501, в частині передання права вимоги за іпотечним договором, укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль`та ОСОБА_1 від 29.08.2007, згідно з яким остання передала в іпотеку: будівлі та споруди, а саме: прохідна (літ.Б-1), загальна площа 14,4 кв.м., склад (літ.Д-2), загальна площа 1002,3 кв.м., вбиральня (літ.Є), ворота (№1), огорожа (2), замощення (І), розташовані на земельній ділянці пл. 1,1060 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; гараж (літ. Г-1) загальна площа 371,7 кв.м., розташовані на земельній ділянці площею 0,4215 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 1,1060 га кадастровий номер 4611200000:05:022:0044 за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 1,3000 га кадастровий номер 4611200000:05:022:0043 адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,4215 га кадастровий номер 4611200000:05:022:0005 за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що сторони оспорюваних договорів не визначили суми продажу права вимоги за кредитним договором, укладеним із ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 29.08.2007, ПАТ «Кристал Банк» не включений до державного реєстру фінансових установ, а отже не міг бути стороною договору факторингу, позивач не отримувала повідомлення про відступлення права вимоги у відповідності до вимог ст. 1083 ЦК України, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та згодом ПАТ «Кристал Банк» не повідомили іпотекодавця про відступлення прав за іпотечним договором, у фактора права на придбання права відступної вимоги до фізичної особи не суб`єкта господарювання немає. Зазначає, що банком заборгованість ОСОБА_1 було списано, а тому з моменту такого списання зобов`язання ОСОБА_1 , як позичальника по кредитному договору, припинилися, розрахунку між ПАТ «КРИСТАЛ БАНК» та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» фактично проведено станом на 25.05.2017 не було, відтак, на цю дату право вимоги у ПАТ «КРИСТАЛ БАНК» не виникло, тому і не могло бути передано ТОВ «ФК «Форінт», ТОВ «ФК «Форінт» не володіє індивідуальною та генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, а тому правочин, за умовами якого такий набув права вимоги за валютним кредитом, суперечить чинному законодавству. Крім того, позивач зазначає, що після направлення ОСОБА_1 письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості, кредитний договір припинив свою дію, АТ «Райффайзен Банк Аваль» втратив право вимоги щодо нарахування та стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором в частині суми, що перевищує стягнуту за рішенням суду - 83 012, 49 доларів США, а тому не міг передати таке право ПАТ «Кристал Банк».

19.12.2022 представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 461 1200000:05:022:0005 площею 0,4215 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2170898846112; земельну ділянку кадастровий номер 4611200000:05:022:0043 площею 1,3 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2170947446112, земельну ділянку кадастровий номер 4611200000:05:022:0044 площею 1,106 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2170924446112, нежитлові будівлі загальною площею 1388,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2170593746112.

В обґрунтування заяви покликалася на те, що предметом позовних вимог ОСОБА_1 є вимоги про визнання недійсними договорів факторингу між ПАТ «Фінансова компанія «Форінт» в частині відступлення зобов`язань за кредитним договором № 010/08-3/3138/в від 29.08.2007, укладеним між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , а також договорів відступлення прав за іпотечним договором, укладених між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ПАТ «Кристал Банк» та між і ПАТ «Кристал Банк» і ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» в частині передання права вимоги за іпотечним договором, укладеним між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 від 29.08.2007, згідно з яким остання передала в іпотеку належні їй нерухоме майно: прохідна (літ. Б-1). загальна площа 14,4 кв.м., склад (літ. Д-2), загальна площа 1002,3 кв.м, вбиральня (літ.Є), ворота (№ 1),огорожа (2), замощення (І), розташовані на земельній ділянці пл. 1,1060 га, будівлі та споруди, а саме: гараж (літ. Г-1) загальна площа 371,7 кв.м, розташовані на земельній ділянці пл. 0,4215 га, земельної ділянки площею 1,1060 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0044, земельної ділянки площею 1,3000 га кадастровий помер 4611200000:05:022:0043, земельної ділянки площею 0,4215 га кадастровий номер 4611200000:05:022:0005, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач ОСОБА_1 являється позичальником за кредитним договором № 010/08-3/3138/в від 29.08.2007, а також власником та іпотекодавцем вищезазначеного нерухомого майна. На час розгляду цієї справи право вимоги па підставі оспорюваних договорів факторингу належить відповідачеві ТОВ «Фінансова компанія «Форінт», яке одночасно являється іпотекодержателем згаданого нерухомого майна на підставі оспорюваних договорів про відступлення прав за іпотечним договором, що підтверджуються долученими до матеріалів справи договорами факторингу та договорами про відступлення прав за іпотечними договорами. За час розгляду цієї справи ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» набуло право власності на майно, що є предметом забезпечення, за оспорюваним іпотечним договором, а саме на нежитлові будівлі та споруди загальною площею 1388,4 кв.м, земельна ділянка площею 0.4215 га, к.н. 4611200000:05:022:0005, земельна ділянка площею 1,1060 га, к.н. 4611200000:05:022:0044, земельна ділянка площею 1,300 га, к.н 4611200000:05:022:0043 за адресою АДРЕСА_1 . Таким чином, ТОВ «ФК «Форінт» як номінальний власник, до вирішення спору по суті та набрання законної сили рішенням суду у зазначеній справі, може вільно користуватися та розпоряджатися спірним майном, в тому числі, відчужувати, передавати в користування, передавати в заставу, здійснювати його поділ, міну фізичного стану. Відсутність спірного майна у відповідача унеможливить приведення сторін до попереднього стану, який вони мали до моменту укладення спірних правочинів, а відтак, і реальний захист прав позивача в межах зазначеної справи. Такі дії можуть утруднити чи взагалі зробити неможливим виконання рішення суду про задоволення позову у даній справі та реальний захист прав позивача ОСОБА_1 , оскільки можуть призвести до неодноразової зміни власника, обтяження, чи зміни/припинення майна, яке витребовується позивачем. Вищезазначене зумовить необхідність подання позивачем додаткових позовних вимог про витребування майна від добросовісних набувачів, користувачів, визнання недійсними договорів про обтяження спірного майна, або взагалі зробить неможливим виконання рішення суду про задоволення пред`явленого позову.

Ухвалою  Стрийського міськрайонного суду Львівської області  від 20 грудня 2022 року відмовлено в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 грудня 2022 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір факторингу (портфельне відступлення прав вимоги), укладений 24.05.2017 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Кристал Банк», відповідно до якого ПАТ «Кристал Банк» зобов`язувалося передати АТ «Райффайзен Банк Аваль» загальну суму фінансування, а АТ «Райффайзен Банк Аваль» зобов`язувалося відступити ПАТ «Кристал Банк» права вимоги до боржників за кредитними договорами згідно з реєстром відступлення прав в частині відступлення зобов`язань за кредитним договором № 010/08-3/3138/в від 29.08.2007, укладеним між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 .

Визнано недійсним договір відступлення прав за іпотечним договором, укладеним 25.05.2017 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Кристал Банк», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за № 1497, в частині передання права вимоги за іпотечним договором, укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 від 29.08.2007, згідно з яким ОСОБА_1 передала в іпотеку: будівлі та споруди, а саме: прохідну (Б-1) загальною площею 14.4 кв.м., склад (Д-2) загальною площею 1002,3 кв.м., вбиральню (Є), ворота (№1), огорожа (2), замощення (І), розташовані на земельній ділянці площею 1,1060 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; гараж (Г-1) загальною площею 371,7 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 0,4215 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 1,1060 га кадастровий номер 4611200000:05:022:0044 за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 1,3000 га кадастровий номер 4611200000:05:022:0043 за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,4215 га кадастровий номер 4611200000:05:022:0005 за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним договір факторингу (портфельне відступлення прав вимоги), укладений 25.05.2017 ПАТ «Кристал Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Форінт», відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» зобов`язалося передати ПАТ «Кристал Банк» загальну суму фінансування, а ПАТ «Кристал Банк» зобов`язалося відступити ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» права вимоги до боржників за кредитними договорами згідно з реєстром відступлення прав, в частині відступлення зобов`язань за кредитним договором № 010/08-3/3138/в від 29.08.2007, укладеним між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 .

Визнано недійсним договір відступлення прав за іпотечним договором, укладеним 25.05.2017 між ПАТ «Кристал Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за № 1501, в частині передання права вимоги за іпотечним договором, укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 від 29.08.2007, згідно з яким ОСОБА_1 передала в іпотеку будівлі та споруди, а саме: прохідну (Б-1) загальною площею 14,4 кв.м., склад (Д-2) загальною площею 1002,3 кв.м., вбиральню (Є), ворота (№1), огорожа (2), замощення (І), розташовані на земельній ділянці площею 1,1060 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; гараж (Г-1) загальною площею 371,7 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 0,4215 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 1,1060 га кадастровий номер 4611200000:05:022:0044 за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 1,3000 га кадастровий номер 4611200000:05:022:0043 за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,4215 га кадастровий номер 4611200000:05:022:0005 за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області  від 20 грудня 2022 року оскаржила представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , подавши апеляційну скаргу.

Вважає ухвалу суду незаконною, необгрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норми процесуального права.

Зазначає, що ТОВ «ФК «Форінт», як номінальний власник, може вільно користуватися та розпоряджатися спірним майном, в тому числі, відчужувати, передавати в користування, передавати в заставу, здійснювати його поділ, зміну фізичного стану тощо. Відсутність спірного майна у відповідача унеможливить приведення сторін до попереднього стану, який вони мали до моменту укладення оспорюваних правочинів, а відтак, і реальний захист прав позивача в межах зазначеної справи. Такі дії можуть утруднити чи взагалі зробити неможливим виконання рішення суду про задоволення позову у цій справі та реальний захист прав позивача ОСОБА_1 , оскільки можуть призвести до неодноразової зміни власника, обтяження, чи зміни/припинення майна, яке є предметом забезпечення. Таким чином, вид забезпечення позову, який просить застосувати позивач - накладення арешту на вказане майно, відповідає заявленим позовним вимогам та положенням ЦПК України. Вважає, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про відмову в забезпеченні позову не звернув на вказане уваги, та не навів жодних доводів щодо відсутності реальної небезпеки, за якої невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконаннярішення суду.

Просить ухвалу суду скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 461 1200000:05:022:0005 площею 0,4215 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2170898846112; земельну ділянку кадастровий номер 4611200000:05:022:0043 площею 1,3 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2170947446112, земельну ділянку кадастровий номер 4611200000:05:022:0044 площею 1,106 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2170924446112, нежитлові будівлі загальною площею 1388,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2170593746112.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 грудня 2022 року в апеляційному порядку оскаржило ТОВ «Фінансова компанія «Форінт».

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що відображення в бухгалтерському обліку відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента, а тому не свідчить про припинення зобов`язання в цій частині, зокрема шляхом прощення боргу кредитором. Поняття прощення боргу не є тотожним визначенню списання безнадійної заборгованості, оскільки безнадійна заборгованість за банківським кредитом є категорією бухгалтерського обліку у банках. Списанням безнадійної заборгованості банк не відмовляється від отримання коштів, що можуть надійти для погашення заборгованості, і не звільняє боржника від виконання зобов`язань за договором. Банк зобов`язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості. Отже, доводи позивача про припинення зобов`язань внаслідок списання AT «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за Кредитним договором є необґрунтованими та не могли братись до уваги судом під час винесення оскаржуваного рішення у даній справі.

Вважає, що не грунтується на законі висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» не могло набути право вимоги за валютним договором за відсутності індивідуальної та генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, оскільки ліцензія на здійснення операцій з валютними цінностями необхідна при укладенні кредитного договору, а в даному випадку між ПАТ «КристалБанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» були укладені договори купівлі-продажу кредитного портфеля та відступлення прав вимоги, що не передбачають наявності генеральної або індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу.

Звертає увагу на те, що ні в позовній заяві, ні в заяві про уточнення (доповнення) підстав позову, ОСОБА_1 не зазначалась в якості підстав для визнання недійсними договорів факторингу - незгода позивача з сумою нарахованих процентів за кредитним договором, що була передана ТОВ «ФК «Форінт» на підставі оспорюваних договорів факторингу. Тому, спір з приводу стягнення нарахованих процентів за користуванням кредитом в сумі 261 588,75 доларів США та штрафних санкцій в сумі 311 506,75 грн відсутній, зазначення вказаних сум в оскаржуваних договорах факторингу жодним чином не порушує права позивача.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Також рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 грудня 2022 року  суду в апеляційному порядку оскаржило АТ «Райффайзен Банк Аваль».

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Звертає увагу на те, що списуючи безнадійну заборгованість, банк не відмовляється від отримання коштів, що можуть надійти для погашення цієї заборгованості, отже таке списання не звільняє боржника від зобов`язання за договором. Таким чином, прощення (анулювання) кредитної заборгованості ОСОБА_1 перед банком не відбулось. Мало місце лише її відшкодування за рахунок резерву з подальшим стягненням її з боржника. На момент укладення договору факторингу від 25.05.2017 права вимоги по кредитному договору від 28.08.2007 не припинилося, та передача прав вимоги за вищезазначеним кредитним договором ПАТ «Крістал Банк» відповідає чинному законодавству.

Наголошує, що зобов`язання за кредитним договором № 010/08-3/3138/в від 29.08.2007 зі сплати кредиту, процентів та штрафних санкцій не виконані, відповідно, зобов`язання за зазначеним кредитним договором могли бути відступлені за договоромфакторингу. Тож, договір факторингу (портфельне відступлення прав вимоги), укладений 24.05.2017 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Кристал Банк» в частині відступлення зобов`язань за кредитним договором № 010/08-3/3138/в від 29.08.2007, укладеним між AT «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Зазначає, що відповідачем-1 було відступлено відповідачу-2 право вимоги за кредитним договором № 010/08-3/3138/в від 29.08.2007 на підставі договору факторингу. Право вимоги за зазначеним договором станом на дату розгляду справи є дійсним, відповідно, є дійсним і право вимоги за іпотечним договором, укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 від 29.08.2007.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

27.01.2023 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» - Тістик Р.Б. подав відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області  від 20 грудня 2022 року, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду залишити без змін(т.5 а.с.20-25).

08.03.2023 представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Форінт», в якому просить апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Форінт» залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін(т.5 а.с.90-99).

07.03.2023 представник АТ «Кристалбанк» - Щиголь О.О. подав відзив на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Форінт», в якому просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити(т.5 а.с.100-106).

21.05.2023 представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», в якому просить апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.(т.5 а.с.107-113).

У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 просили апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області  від 20 грудня 2022 року задовольнити, а у задоволенні апеляційних скарг ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» та АТ «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 грудня 2022 року відмовити. Представник ТзОВ «Фінансова компанія «Форінт» - Петришин П.М. та представник АТ «Райффайзен Банк Аваль» - Кожуховська О.Л. просили у задоволенні апеляційної скарги представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області  від 20 грудня 2022 року відмовити, апеляційні скарги ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» та АТ «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 грудня 2022 року задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області  від 20 грудня 2022 року слід залишити без задоволення. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» та Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області  від 26 грудня 2022 року слід задовольнити.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на  які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами,  які  були досліджені в   судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 грудня 2022 року таким вимогам не повністю відповідає.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Визначення факторингу як кредитної операції міститься у п.3 ч.1 ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відповідно до якої факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

У відповідності до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

У відповідності до ч.1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Судом встановлено, що 29.08.2007 між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 010/08-3/3138/в, за умовами якого Банк зобов`язався надати позичальнику кредит в сумі 395 000,00 дол. США під 12% річних строком до 28.08.2017. 02.06.2009 між Банком та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір №1 до Кредитного договору 010/08-3/3138/в, згідно якого терміни «нерухоме майно» та «правовстановлюючі документи» були викладені в новій редакції.

Також 29.08.2007 між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_1 укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Стрийського міського нотаріального округу Навальковською М.М., зареєстрований в реєстрі за № 3705.

02.06.2009 між Банком та ОСОБА_1 укладено Договір про внесення змін до Договору іпотеки, за умовами якого предметом іпотеки визначено наступне нерухоме майно: нежитлові будівлі та споруди, а саме: прохідна (літ.Б-1), загальна площа 14,4 кв.м., склад (літ.Д-2), загальна площа 1002,3 кв.м., вбиральня (літ.Є), ворота (№1), огорожа (2), замощення (І), розташовані на земельній ділянці пл. 1,1060 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; гараж (літ. Г-1) загальна площа 371, 7 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 0,4215 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 1,1060 га кадастровий номер 4611200000:05:022:0044 за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 1,3000 га кадастровий номер 4611200000:05:022:0043 адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,4215 га кадастровий номер 4611200000:05:022:0005 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Львівського апеляційного суду від 06.05.2014 у справі № 1323/5992/12 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Заочне рішення в частині розміру сум, які підлягають стягненню змінено та стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” заборгованість за кредитом 321096,41 доларів США, що еквівалентно 2565560,31грн, заборгованість по відсотках 83012,49 доларів США, що еквівалентно 663269,79 грн, пеню за несплату кредитних коштів 236785,40 грн., пеню за несплату відсотків 74 721,36 грн та 3519,02 грн.

24.05.2017 між АТ „Райффайзен Банк Аваль” (Клієнт) та ПАТ «Кристалбанк» (Фактор) укладено договір факторингу (портфельне відступлення права вимоги), за умовами якого Фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту загальну суму фінансування, а клієнт відступає (передає) факторові права вимоги, вказані в Реєстрі кредитних операцій до відступлення, включаючи право нараховувати за умовами кредитних договорів і вимагати від позичальників сплати процентів за користування кредитом, комісій, штрафних санкцій та інших платежів згідно з кредитними договорами.

Як убачається із наявного в матеріалах справи Реєстру відступлених Прав Вимоги від 25.05.2017, на підставі оскаржуваного договору факторингу АТ „Райффайзен Банк Аваль” передало ПАТ «КристалБанк» права вимоги до ОСОБА_1 згідно Генерального кредитного договору №107 від 29.08.2007, номер кредитного договору № 010/08-3/3138/в в такій сумі - основна (позичкова) заборгованість 321 086,25 доларів США; нараховані проценти за користування кредитом 261 588,75 доларів США; штрафні санкції – 311 506,76 доларів США.

25.05.2017 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «КристалБанк» укладено Договір відступлення прав за іпотечними договорами, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф., зареєстрований в реєстрі за № 1497.

25.05.2017 між ПАТ «КристалБанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» укладено Договір факторингу №1 (портфельне відступлення прав вимоги), за умовами якого фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту загальну суму фінансування, а клієнт відступає (передає) факторові права вимоги, вказані в Реєстрі кредитних операцій до відступлення, включаючи право нараховувати за умовами кредитних договорів і вимагати від позичальників сплати процентів за користування кредитом, комісій, штрафних санкцій та інших платежів згідно з Кредитними договорами.

25.05.2017 між ПАТ «КристалБанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» укладено Договір відступлення прав за іпотечними договорами, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф., зареєстрований в реєстрі за № 1501.

Як вбачається із наявних у справі виписок по рахунку ОСОБА_1 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором була списана, як безнадійна за рахунок страхового резерву під нестандартну заборгованість згідно Постанови Правління АТ «Райффайзен Банк Аваль»№ П-59/3 від 29.03.2012.

Задовольняючи позов суд першої інстанції прийшов до висновку, що оспорювані правочини не відповідають вимогам чинного законодавства, тому позовні вимоги про визнання недійсними договорів факторингу та відступлення прав за іпотечними договорами підлягають до задоволення.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що списання банком, як безнадійної заборгованості за Кредитним договором № 010/08-3/3138/в від 29.08.2007 є підставою для припинення зобов`язань за даним кредитним договором, та у зв`язку із цим неможливості відступлення права вимоги за таким договором. Таким чином, такі зобов`язання не могли бути предметом договору факторингу, тому договір факторингу (портфельне відступлення прав вимоги), укладений 24.05.2017 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Кристал Банк» в частині відступлення зобов`язань за кредитним договором № 010/08-3/3138/в від 29.08.2007, укладеним між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 не відповідає вимогам чинного законодавства.

Однак, колегія суддів вважає, що такі висновки суду не відповідають вимогам чинного законодавства, на підставі наступного.

Звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора, визначено статтею 605 ЦК України як підстава припинення зобов`язання.

Проте, виходячи зі змісту цієї норми, прощення боргу можливе лише за умови, коли це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов`язання.

На момент виникнення спірних правовідносин діяв спеціальний нормативно-правовий   акт   –   Порядок    відшкодування    банками    України    безнадійної заборгованості за рахунок резерву, затверджений постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року № 172, у пункті 7 якого визначено, що відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента. Банк зобов`язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості.

За своєю суттю прощений кредитний борг є додатковим благом особи лише у разі відсутності в банку будь-якої правової підстави вимагати його стягнення в майбутньому, тобто припинення між сторонами кредитних відносин, взятих на себе взаємними зобов`язаннями.

Разом з тим прощення (анулювання) кредитної заборгованості ОСОБА_1 перед банком не відбулося. Мало місце лише її відшкодування за рахунок резерву  з подальшим стягненням її з боржника.

Відшкодування банком за рахунок свого резерву кредиторської заборгованості позиваача та подальше її стягнення не припиняє зобов`язання боржника перед кредитором.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 04 вересня 2019 року у справі № 466/3581/15-ц, від 22 липня 2020 року у справі № 522/13021/16-ц.

Отже, перенесення на позабалансовий рахунок (списання) заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не є підставою для припинення вимог банку ( та його правонаступників) до ОСОБА_1 .

Таким чином, на момент укладення між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Кристал Банк» договору факторингу від 24.05.2017 права вимоги по кредитному договору № 010/08-3/3138/в від 29.08.2007 не припинилися, та передача прав за вищезазначеним кредитним договором ПАТ «Крістал Банк» відповідає чинному законодавству України.

Також колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність наявності у ТОВ «ФК Форінт» індивідуальної та генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій для вчинення оспорюваного правочину, виходячи з наступного.

Згідно з частиною третьою статті 1079 ЦК України у договорах факторингу фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи №791 від 16 серпня 2016 року ТОВ «ФК Форінт» є фінансовою компанією та має право здійснювати фінансові послуги, зокрема надавати послуги факторингу без отримання ліцензії та/або дозволів відповідно до законодавства.

ТОВ «ФК Форінт» є юридичною особою, на момент укладення договору купівлі-продажу кредитного портфеля та договору відступлення права вимоги (25.05.2017) мало статус фінансової установи за законодавством України, було внесене до Державного реєстру фінансових установ, мало право здійснювати фінансову послугу у виді факторингу, і вказані обставини не були спростовані позивачем під час розгляду справи.

Ліцензія на здійснення операцій з валютними цінностями необхідна при укладенні кредитного договору, а в даному випадку між ПАТ «КристалБанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» були укладені договори купівлі-продажу кредитного портфеля та відступлення прав вимоги, що не передбачають наявності генеральної або індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу.

Під час укладення оспорюваних позивачем договорів вимоги щодо суб`єктного складу, обумовленого цивільним законодавством для такої категорії договорів, сторонами не порушено.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про відсутність ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» права на укладення договору купівлі-продажу кредитного портфеля та відступлення прав вимоги від 25 травня 2017 року є хибними.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі № 752/18402/16-ц, від 04 листопада 2020 року у справі № 562/3925/18, від 08 травня 2022 року у справі №592/11042/20.

Також колегія суддів наголошує на тому, що законодавством не встановлено підстав недійсності договору щодо відступлення права вимоги у разі передачі вимоги за зобов`язанням, із розміром якого сторона не погоджується, або якщо окремі складові такої заборгованості нараховані безпідставно. Сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для позичальника безумовного обов`язку сплатити борг саме у такому розмірі, який зазначено в оспорюваному договорі під час його виконання. У разі отримання відповідної вимоги від нового кредитора, боржник не позбавлений права висловлювати свої заперечення проти такої вимоги на підставі наявних у нього доказів за основним зобов`язанням, що виникло на підставі кредитного договору (постанови Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 914/2567/17, від 19 листопада 2019 року у справі № 924/1014/18, від 28 січня 2020 року у справі № 924/1208/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 639/4836/17).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ураховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Щодо апеляційної скарги представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області  від 20 грудня 2022 року, то колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд обґрунтовано виходив з того, що  враховуючи принцип співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами у даному випадку відсутні підстави для забезпечення позову у заявлений спосіб, оскільки позивачем не доведено, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду. Крім того, будь - яких доказів на підтвердження того, що відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» має намір відчужити зазначене у заяві про забезпечення позову майно чи вчинити будь-які інші дії відносно такого майна суду не представлено, а посилання в заяві про можливість реалізації майна ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Такий спосіб забезпечення позову не забезпечує збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, всупереч вищенаведеним нормам, а відтак заява представника позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується повністю.

Також колегія суддів наголошує на тому, що позовні вимоги немайного характеру не підлягають забезпеченню шляхом накладання арешту на майно, оскільки у разі задоволення такого позову, рішення суду не підлягає примусовому виконанню.

Отже, такий захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного, на думку позивача, права, та не є співмірним із заявленими вимогами в цій справі

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Відтак, ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області  від 20 грудня 2022 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області  від 20 грудня 2022 року залишити без задоволення.

Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області  від 20 грудня 2022 року залишити без змін.

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» та Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області  від 26 грудня 2022 року задовольнити.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області  від 26 грудня 2022 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», Акціонерного товариства «КристалБанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» про визнання недійсними договорів факторингу та відступлення прав за іпотечними договорами – відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено: 22.09.2023

Головуючий                                                        

Судді