Справа № 766/3693/23

н/п 3/766/3254/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2023р. м. Херсон

13.09.2023 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції № 2 ХРУП ГУНП в Херсонській області про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою:  АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,пенсіонера, -

встановив:

ОСОБА_1 30.07.2023 о 13:30 за адресою АДРЕСА_2 , висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 чим вчинив дрібне хуліганство.

Дії ОСОБА_1 , за вказаним протоколом кваліфіковано за ст. 173 КУпАП як: дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у скоєному правопорушенні не визнав, з обставинами зазначеними у протоколі не погодився.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Зі змісту вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що було виявлено правопорушення, однак, в протоколі не зазначено свідків вчинення адміністративного правопорушення та матеріали справи не містять належних доказів, на основі яких можна б було встановити наявність у діях ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях у процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою. Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього. Зазначені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку неповаги до суспільства. Домінування у свідомості особи саме такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання є головним критерієм відмежування дрібного хуліганства як адміністративного правопорушення проти громадського порядку та моральності від інших адміністративних правопорушень.

Вказаних ознак фабула правопорушення, що викладена у протоколі, не містить. Крім того, уповноважена особа на складання протоколу не була позбавлена можливості для встановлення свідків подій та відповідне їх опитування .

В свою чергу Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так на підтвердження протиправності дій ОСОБА_1 , суду було надано:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 930396 від 01.08.2023 в якому викладено обставини вчиненого адміністративного правопорушення;

-заяву ОСОБА_2 від 30.07.2023, в якій він просить прийняти міри до ОСОБА_1 , котрий погрожував фізичною розправою та висловлювався нецензурною лайкою.

Інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, матеріали справи не містять.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що жодних належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 , інкремінованих у протоколі про адміністративне правопорушення хуліганських дій суду надано не було. Протокол про адміністративне правопорушення, з огляду на вимоги ст. 251 КУпАП хоча і є самостійним видом доказу, проте без обґрунтування іншими матеріалами є лише констатацією обставин, встановлених представником поліції. За таких обставин, всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП необхідно тлумачити на його користь.

З урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд приходить до висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності.

Отже, в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 23, 173, 247, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, -

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою:  АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 передбачене ст. 173 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суддя:                                                 Є.М. Булах