Справа № 2-49,

2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2009 року Диканський районний суд Полтавської області

в складі : головуючого – голови суду ОСОБА_1

при секретарі – Серга Н.Л.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в с-щі Диканька цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до  Диканської селищної ради Полтавської області про встановлення права власності на спадкове майно, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Диканської селищної ради Полтавської області, Полтавського БТІ КП «Інвентаризатор» та ОСОБА_2, про  визнання права власності на жилий будинок. -

в с т а н о в и в :

            Позивачка по первинному позову ОСОБА_2 вказує на те, що її дядькові ОСОБА_4, який помер  28.03.2008 року, належало будинковолодіння по пров. Кутузова,4 в селищі Диканька Полтавської області, вартістю 99 132 грн. 00 коп., яке складається з  житлового  будинку (літ.А-1), сарая (літ. Б), літньої кухні (літ. Б1), прибудови  (літ.б), сарая (літ.б1), сарая (літ.б2), навісу (літ.б3), огорожі (літ. №1) і знаходиться на земельній ділянці, яка була у  встановленому порядку  передана в користування  нині померлому ОСОБА_4

            Вказуючи, що за життя  ОСОБА_4 не встиг зареєструвати  право власності на своє будинковолодіння в органах технічної інвентаризації  і це перешкоджає їй  як єдиному спадкоємцю за заповітом розпоряджатися  цим майном, позивачка ОСОБА_2 звернулася з позовом до суду та просить визнати за нею у порядку спадкування  право власності на спадкове майно у вигляді будинковолодіння по пров. Кутузова,4  в с-щі Диканька Полтавської області .

         В обґрунтування  позовних вимог позивачка ОСОБА_2 зазначає, що  вона у встановлений законом строк звернулася в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті  ОСОБА_4 та володіє документами померлого на спірне будинковолодіння,  доглядає за ним, вступивши, таким чином, в управління спадщиною.

          Залучена судом третя особа по первинному позову ОСОБА_3 подала до суду зустрічний позов про визнання за нею права власності на спірне будинковолодіння. В ньому вказує на те, що її рідний батько, а нині померлий ОСОБА_4, за період спільного проживання із її матір’ю ОСОБА_5»ю Вікторівною почав будівництво житлового будинку за адресою селище Диканька

пров. Кутузова,4.  Вказаний будинок у зв’язку зі смертю у встановленому законом порядку не зареєстрував та отримати свідоцтво про право власності на нього не встиг, а тому вважає, що до складу спадщини спірний будинок не входить. Так як вона являється дочкою померлого, то має право на  встановлення права власності  на будинок, бо як дитина належить до сім’ї своїх батьків незалежно від того, де вона проживає. Тому просить суд визнати  за нею право власності  на вказане будинковолодіння та зобов’язати Диканьську селищну раду,  Полтавське БТІ КП «Інвентаризатор» зареєструвати вказане будинковолодіння на її ім’я.

В судовому засіданні  позивачка по первинному позову та відповідач по зустрічному позову ОСОБА_2 та її представник свої позовні вимоги підтримали і просили їх задоволити  з підстав, викладених у позовній заяві та судовому засіданні, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 просили відмовити за безпідставністю.

 Позивачка по зустрічному позову та третя особа по первинному позову  ОСОБА_3 та її представник, свої позовні вимоги підтримали і просили їх задоволити  з підстав, викладених у зустрічній позовній заяві та судовому засіданні, а в задоволенні позову ОСОБА_2 просили відмовити.

         Відповідач по первинному та зустрічному позовах - Диканська селищна рада Полтавської області до початку судового засідання надала письмове відношення, в якому не заперечувала проти визначення судом  власника на житловий будинок по пров. Кутузова,4 в селищі Диканька, в судовому порядку та просила провести розгляд справи у відсутність її представника.

    Відповідач по зустрічному позову Полтавське БТІ КП «Інвентаризатор» у своєму листі просило розглянути справу без участі  його представника.

             Представник третьої особи  – Диканської держнотконтори  у  судове засідання не з’явився, а від  цієї установи  надійшло клопотання  про слухання справи без її представника.

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2   підлягають задоволенню, а в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 слід відмовити, з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлено, що  померлому ОСОБА_4 по пров. Кутузова, 4 в селищі Диканька на підставі  рішення зборів  уповноважених колгоспу ім. Леніна від 28 січня 1976 року було  виділено земельну ділянку під індивідуальну забудову. Рішенням  виконкому  Диканської  селищної ради  депутатів трудящих № 117 від 19 березня 1976 року йому було надано право індивідуального будівництва  житлового будинку за вищевказаною адресою, та зобов’язано  на протязі місяця від технічного бюро  при райвиконкомі одержати всю  документацію на право будівництва житлового будинку, що  ним було і зроблено, та у відповідних установах отримано  необхідні документи та дозволи для проведення будівництва. На підставі зібраних документів нині померлий  ОСОБА_4 за життя провів та закінчив будівництво житлового будинку та господарських будівель, був зареєстрований та проживав у цьому будинку, що підтверджується поясненнями сторін по справі, довідкою селищної ради, копією будинкової книги.

Таким чином з моменту завершення будівництва вказаного будинковолодіння  в середині вісімдесятих років ОСОБА_4  відповідно до діючого тоді законодавства став власником цього будинковолодіння.

Ця обставина стверджується і тим, що цьому будинковолодінні була присвоєна відповідна адреса, заведена будинкова книга, проведена прописка та реєстрація осіб, які у ньому проживали.

Виходячи з того, що нині померлий ОСОБА_4 за свого життя на законних підставах було збудовано спірне будинковолодіння, яким він на протязі декількох десятиліть володів, користувався та розпоряджався  на свій розсуд, сплативши навіть своїй колишній дружині грошову компенсацію за належну їй там частину ( а.с. № 29), то суд приходить до висновку, що на день своєї смерті ОСОБА_4 мав усі права і обов’язки  стосовно будинковолодіння по пров. Кутузова,4  селища Диканька як своєї власності.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини)  від фізичної особи , яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на день смерті.

           З урахуванням того, що на день смерті  ОСОБА_4 всі права та обов’язки  стосовно спірного будинковолодіння  належали йому, то комплекс цих прав та обов’язків померлого  відносно названого будинку у розумінні положень ст.ст. 1216,1218 ЦК України і є спадщиною та спадковим майном, яке підлягає успадкуванню.

    Згідно ч.1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи , визначені у заповіті.

    Як встановлено судом при розгляді справи ОСОБА_4 за свого життя склав у нотаріальному порядку заповіт на ім’я позивачки по основному позову ОСОБА_2, яким все своє майно заповів їй.

    Вказаний заповіт на день смерті не був змінений чи скасований, що підтвердили в суді самі сторони, і це вбачається з матеріалів справи. Позивачка ОСОБА_2 у встановленому законом порядку  прийняла спадщину /а.с.21/

    З урахуванням вказаних вище обставин  у їх сукупності, суд приходить до висновку, що за позивачкою ОСОБА_2 у порядку спадкування  за заповітом слід визнати право власності на спірне будинковолодіння, що є спадковим майном.

    При цьому суд вважає, що та формальна обставина, що перед своєю смертю ОСОБА_4 не зміг провести державної реєстрації  належного йому будинковолодіння не може, з названих вище обставин, бути перешкодою для успадкування  спірного будинковолодіння позивачкою ОСОБА_2

При розгляді справ поясненнями  самої ОСОБА_3, позивачки за зустрічним позовом, встановлено, що  на день смерті її батька ОСОБА_4 вона була повнолітньою і працездатною.

Це свідчить, що згідно ст.. 1241 ЦК України права на обов’язкову частку вона не має.

Не обґрунтованим є посилання ОСОБА_3 на необхідність визнання  за нею  права власності  на будинок як за дочкою померлого  ОСОБА_4, бо це було б можливим лише при наявності підстав зазначених у ч.2 ст.1223 ЦК України, однак, вони по справі відсутні.

                Твердження третьої особи за первинним позовом та позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_3 та її представника, про те, що вона як дитина померлого ОСОБА_4,  належить до сім’ї свого батька,  а отже це є підставою  для визнання  за нею права власності на спірне будинковолодіння, не ґрунтується на діючому законі, крім того повноліття позивачки ОСОБА_3 позбавляє її правового статусу дитини в розумінні ст. 6 СК України.

               Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_3

             Керуючись ст.ст.316, 328,331,380,381,1216-1218,1223,1225,1233, 1241, 1268 ч.1, 1270,1299 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 213, 215 ЦПК України , суд , -

в и р і ш и в :

            Позовні вимоги по первинному позову ОСОБА_2 задоволити повністю.

           Визнати за  ОСОБА_2 в порядку успадкування  за заповітом після смерті  ОСОБА_4 , який помер  28.03.2008 року, право власності на будинковолодіння  по  пров. Кутузова,4 в селищі Диканька Полтавської області , яке складається з житлового  будинку (літ.А-1), сарая (літ. Б), літньої кухні (літ. Б1), прибудови  (літ.б), сарая (літ.б1), сарая (літ.б2), навісу (літ.б3) , огорожі (літ. №1)  загальною вартістю 99 132 грн. 00 коп., яким до дня смерті володів і користувався ОСОБА_4.

    В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3  до Диканської селищної ради Полтавської області, Полтавського БТІ КП «Інвентаризатор» та ОСОБА_2  про визнання права власності  на жилий будинок №4 по пров. Кутузова в селищі Диканька та зобов’язання зареєструвати вказаний будинок на її ім’я – відмовити у зв’язку з безпідставністю вимог.  

          Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Диканський районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження на протязі 10 днів з дня його проголошення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий:                     /підпис/    

З оригіналом згідно

Голова Диканського

районного суду                     ОСОБА_1

ДОВІДКА

Повний текст рішення складено 13 квітня 2009 року.

Рішення Диканського районного суду від 09 квітня 2009 року  станом на 16 квітня 2009 року  в законну силу не вступило.

Голова Диканського

районного суду                                                            ОСОБА_1