Справа № 182/2847/21

Провадження № 2/0182/345/2023

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

06.09.2023 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Кобеляцької - Шаховал І.О.

секретар         Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, у якій просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , посилаючись на наступне.

Шлюб між нею та відповідачем по справі було зареєстровано 28 травня 2015 року Палацом одруження № 1 управлінням реєстрації актів цивільного стану москви. Від шлюбу спільних дітей не мають. Після реєстрації шлюбу відносини почали поступово погіршуватися та вони зрозуміли, що кожен має різні погляди на життя та несумісні характери. Згодом вона переїхала до України, а відповідач залишився проживати в російській федерації. Тому, обставини, які склалися, стали підставою для звернення до суду з даним позовом, оскільки реєстрація шлюбу суперечить її інтересам.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2021 року по даній справі було відкрито провадження (а.с.30-31). При цьому, у відповідності до ч.1 ст.415 ЦПК України, оскільки відповідачка по справі проживає на території російської федерації, судом, у відповідності до ч.1 ст.1 Мінської конвенції «Про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах», було до компетентного суду російської федерації направлено судове доручення про допит та вручення відповідачу документів по справі. У вищевказаній ухвалі суду було зазначено строк та призначення судового засідання на 14 липня 2022 року, з зазначенням резервної дати – 16 серпня 2022 року. Як вбачається з матеріалів справи, вищевказані документи відповідачці були направлені 25 жовтня 2021 року (а.с.32), однак, станом на 06 вересня 2023 року, судове доручення виконане не було.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити наступне. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан, який діє до сьогодні. Згідно з листом Міністерства юстиції України «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» № 25814/12.1.1/32-22 від 21 березня 2022 року, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами російської федерації, на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права. Міністерство закордонних справ України 24 лютого 2022 року нотифікувало мзс рф про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з росією, що були встановлені протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та російською федерацією від 14 лютого 1992 року. Враховуючи зазначене, можна зробити висновок, що повідомити відповідача про судове провадження шляхом звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду рф чи інших документів до суду або іншого компетентного органу рф, не вбачається за можливе.

Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть, якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. 

Таким чином, враховуючи вищевказані вимоги закону, суд вважає відповідача таким, що є належним чином повідомленим про розгляд справи. При цьому, позивач по справі надала суду заяву, в якій на задоволенні позовних вимог наполягала та просила її задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод”, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Згідно зі ст.105, 110 СК України, шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше сумісне життя та збереження сім`ї стали неможливим.

Відповідно до ч.2 та ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони з 25 травня 2015 року знаходяться в зареєстрованому шлюбі (а.с.7). Від шлюбу спільних дітей не мають. Після реєстрації шлюбу відносини між сторонами по справі почали поступово погіршуватись від розуміння, що кожен має різні погляди на життя та несумісні характери. Оскільки сторони не виявили бажання примиритись, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам, а тому шлюб слід розірвати.

Керуючись ст.105, 110 СК України, ст.2-5, 9-10, 12, 28, 131, 223, 258-259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований палацом одруження №1 управлінням реєстрації актів цивільного стану москви 28 травня 2015 року, за актовим записом № 1588 - розірвати.

Після розірвання шлюбу громадянці ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_3 », громадянину ОСОБА_2 залишити прізвище « ОСОБА_3 ».

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал