П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

У Х В А Л А

21 вересня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/9266/23

Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Косцова І.П., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції  в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року у справі  за адміністративним позовом ОСОБА_1 до  Головного управління Національної поліції  в Одеській області  про визнання   протиправними  та  скасування наказів,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, ГУНП в Одеській області подало апеляційну скаргу 11.08.2023 року, однак ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2023 року її залишено без руху через відсутність доказів сплати судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2023 року  повернуто апеляційну скаргу апелянту. Копію вказаної ухвали отримано в електронному кабінеті 05.09.2023 року.

19.09.2023 року  Головне управління Національної поліції  в Одеській області повторно подало апеляційну скаргу на зазначене рішення.

Ознайомившись із матеріалами справи, суд апеляційної інстанції вважає, що викладені причини пропуску строку на подання апеляційної скарги є неповажними, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Пунктом 1 ч.2 ст.295 КАС України унормовано, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваного рішення проголошено судом першої інстанції 10.07.2023 року, отримано скаржником 10.07.2023 року, однак апеляційну скаргу подано до суду лише 19.09.2023 року, тобто з пропуском, визначеного ч.1 ст.295 КАС України, строку.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: “В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати” (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі “Креуз проти Польщі” “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Статтею 296 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу, одночасно надати документ про сплату судового збору (п.1 ч.5).

Згідно з положеннями   Закону України “Про судовий збір”  скаржнику не надано пільг щодо сплати судового збору.

У справі “Рисовський проти України” Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що “…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…”.

Тобто, виходячи з принципу “належного урядування”, державні органи загалом, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

А отже, довготривала процедура погодження та сплати судового збору не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження і доводи відповідача щодо неналежного його фінансування з боку державного бюджету, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі “Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain” Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі  № 804/958/17.

Обставини, зазначені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не є поважними оскільки апелянт не надав жодних доказів відсутності фінансування на кінець серпня 2023 року. Крім того, не подано доказів вчинення дій для отримання коштів під час першого звернення з апеляційною скаргою.

Також, суд відхиляє посилання представника апелянта на його перебування на лікарняному з 04.09.2023 по 11.09.2023 року, оскільки Головне управління Національної поліції  в Одеській області мало можливість залучити іншого представника та здійснити оплату судового збору у встановлений законом строк, а не  15.09.2023 року.

За правилами ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви).

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу скаргою Головного управління Національної поліції  в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року – залишити без руху.

Запропонувати апелянту у десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подати до П`ятого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якій необхідно вказати інші причини його пропуску, якщо такі є.

Роз`яснити, що у разі не виконання вимог зазначеної ухвали в частині подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, відповідно до ст.299 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.П. Косцова