ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 року

м. Київ

справа №200/1762/21-а

адміністративне провадження № К/9901/38321/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Єзерова А.А., Кравчука В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2021 (головуючий суддя Гаврищук Т.Г., судді Блохін А.А., Сіваченко І.В.)

у справі №200/1762/21-а

за позовом ОСОБА_1

до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Покровське об`єднане УПФУ Донецької області), в якому просив:

1.1. визнати бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії з 02.09.1991 протиправною та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії, відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», за період з 02.09.1991 по 18.12.2020.

2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21.05.2021 у задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2021 скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.05.2021 у справі №200/1762/21-а в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного УПФУ Донецької області про визнання протиправною бездіяльність щодо не здійснення перерахунку пенсії з 02.09.1991 та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії, відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», за період з 02.09.1991 по 01.11.2019.

3.1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного УПФУ Донецької області про визнання протиправною бездіяльність щодо не здійснення перерахунку пенсії з 02.09.1991 та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії, відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», за період з 02.09.1991 по 01.11.2019 - залишити без розгляду.

3.2. В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.05.2021 у справі №200/1762/21-а залишено без змін.

4. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини:

4.1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

4.2. Позивач перебуває на обліку у Покровському об`єднаному УПФУ Донецької області та отримує пільгову пенсію за віком за Списком № 1 згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

4.3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19.10.2020 у справі №200/8603/20 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Покровського об`єднаного УПФУ Донецької області від 31.08.2020 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Покровське об`єднане УПФУ Донецької області обчислити пільговий стаж роботи ОСОБА_1 з 28.11.1966 по 01.04.2002 Селидівському управлінні шахтної геології та техбуріння, 01.12.1974 перейменованого в Димитровську геологорозвідувальну експедиції на посаді машиніста бурового станка підземного, з повним робочим днем в шахті за Списком №1 згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Зобов`язано Покровське об`єднане УПФУ Донецької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

4.4. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.10.2020 у справі №200/8603/20 набрало законної сили 18.12.2020 відповідно до ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2020.

4.5. Згідно листа відповідача №0581-02-8/2662 від 27.01.2021 на підставі рішення суду у справі №200/8603/20 здійснено перерахунок пенсії позивача з 18.12.2020.

5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в цій справі підставою звернення до суду стало, на думку позивача, неналежне виконання рішення суду у справі №200/8603/20. Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю органу Пенсійного фонду України на виконання вказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звернутись до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) із заявою про визнання протиправним рішення дій чи бездіяльності відповідача, а не пред`являти новий адміністративний позов, оскільки суб`єкт владних повноважень не може бути зобов`язаний виконувати судове рішення шляхом ухвалення судом іншого рішення.

6. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в межах цієї справи, позивачем заявлені вимоги щодо здійснення перерахунку пенсії з 02.09.1991, тобто з дня призначення йому пенсії відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". А відтак, суд вважав помилковим висновок суду першої інстанції про те, що позивач повинен був звернутись до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправним рішення дій чи бездіяльності відповідача, оскільки питання щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» за період з 02.09.1991 до звернення позивача до Покровського ОУПФУ із заявою від 13.11.2019, не було предметом розгляду у справі №200/8603/20. При цьому, суд апеляційної інстанції з огляду на строки звернення до суду зазначив, що адміністративний позов в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за період з 02.09.1991 по 01.11.2019, подано с пропуском строку звернення до суду, а тому позов в цій частині підлягає залишенню без розгляду.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

7. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2021, в якій просив його скасувати в частині залишення позовних вимог без розгляду та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

7.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Доводи касаційної скарги полягають у незгоді із застосуванням строків звернення з позовом до суду, передбачених статтею 122 КАС України, до вимог про перерахунок пенсії за період з 02.09.1991 по 01.11.2019. Позивач зазначає про наявність неоднакової судової практики у цій категорії справ. Посилається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.04.2018 у справі №646/6250/17, згідно якого позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, може бути поданий без обмеження будь-яким строком та незалежно від того чи були такі суми нараховані цим органом. Також скаржник зазначив, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17 задовольнила позовні вимоги щодо перерахунку розміру пенсії без обмеження строком. Відтак, ОСОБА_1 вважає, що суд апеляційної інстанції застосував норму статті 122 КАС України без відповідних висновків Верховного Суду.

7.2. Позивач також просить у касаційній скарзі здійснити заміну відповідача Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

8. Відзиву на касаційну скаргу від пенсійного органу не надходило.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

8. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

9. Переглядаючи рішення суду апеляційної інстанції у межах доводів касаційної скарги, Суд зазначає таке.

10. Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

11. Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

12. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України відповідно до частини 3 якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

13. Отже, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

14. Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

15. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

16. Відтак, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

17. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

18. Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

19. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

20. Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).

21. Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

22. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

23. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

24. Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду (постанова від 31.03.2021, справа №240/12017/19, адміністративне провадження № К/9901/15971/20).

25. У цій справі позивачем заявлені вимоги щодо здійснення перерахунку пенсії з 02.09.1991, тобто з дня призначення йому пенсії, відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При цьому, він звернувся до суду 17.02.2021.

26. Оскільки пенсія є періодичним платежем та про розмір цих виплат позивачу було відомо, колегія суддів вважає, що в разі незгоди позивач мав достатньо часу для звернення до суду за захистом своїх прав. До того ж, судом апеляційної інстанції не було встановлено наявності будь-яких доказів, що засвідчують неможливість вчасного звернення з позовом або інші причини, які не залежали від волі позивача.

27. Таким чином, висновки суду апеляційної інстанції відповідають висновкам Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду, викладеним у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19.

28. Суд не вбачає підстав для відступу від висновку, застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

29. ОСОБА_1 посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, в яких сформульовані висновки щодо статей 122 КАС України, стосовно можливості звернення до суду щодо перерахунку соціальних виплат без обмеження будь-яким строком.

30. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17 відступила від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 10.03.2015 (№ 21-70а15) та дійшла висновку, що при обчисленні пенсії на підставі статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Крім того, факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який є вичерпним.

31. Проте, Суд не може взяти до уваги посилання на таку позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова від 06.02.2019 у справі №522/2738/17), оскільки фактичні обставини справи є відмінними від обставин справи №200/1762/21-а.

32. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

33. У такому разі, при вирішенні питання обчислення строків звернення до суду щодо перерахунку пенсії слід керуватися правовою позицією, висловленою у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.

34. Відтак, колегія суддів погоджується із судом апеляційної інстанції про наявність підстав для залишення без розгляду вимог в частині перерахунку пенсії у період з 02.09.1991 по 01.11.2019.

35. З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не спростували висновків судів апеляційної інстанції.

36. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

37. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 925 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

38. Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

39. З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне замінити Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області її правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Керуючись статтями 341, 345, 346, 347, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Замінити Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області її правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2021 залишити без змін

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.М. Шарапа

Судді А.А. Єзеров

В.М. Кравчук