Справа № 169/1080/20 Провадження № 22-ц/802/978/23 Головуючий у 1 інстанції: Тітівалов Р. К.

Доповідач: Здрилюк О. І.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

20 вересня 2023 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Здрилюк О. І., вивчивши апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 , подану від її імені представником ОСОБА_2 на рішення Турійського районного суду Волинської області від 25 жовтня 2022 року в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Банк» Форвард» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

                                           В С Т А Н О В И В :

Представник ОСОБА_2 від імені відповідачки ОСОБА_1 подав 01 грудня 2022 року засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу на рішення Турійського районного суду Волинської області від 25 жовтня 2022 року у цій справі.

Ухвалами Волинського апеляційного суду від 07.12.2022 та від 23.12.2022 було відмовлено у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу було залишено без руху та надано відповідачці строк – 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: оплати судового збору у розмірі 3153 грн за зазначеними реквізитами та приєднання до апеляційної скарги відповідної квитанції про сплату судового збору.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 23.01.2023 чергове клопотання про звільнення відповідачки від сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишено без розгляду. У зв`язку із невиконанням вимог ухвал 07.12.2022 та від 23.12.2022 апеляційну скаргу було визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.

Постановою Верховного Суду від 16 серпня 2023 року скасовано ухвалу Волинського апеляційного суду від 23.01.2023, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду – вирішення питання відкриття апеляційного провадження.

Згідно з частинами першою, другою статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду – протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подана з пропуском встановленого строку на апеляційне оскарження і особа, яка її подала не порушує питання про його поновлення.

Із матеріалів справи вбачається, що у судовому засіданні 25.10.2022 було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення (а.с.103). Повне судове рішення складено 27 жовтня 2022 року (а.с.105-107). Відповідачці копію рішення вручено 03.11.2022 (а.с.110).

Апеляційну скаргу подано засобами поштового зв`язку 01 грудня 2022 року, тобто з пропуском передбаченого частиною першою статті 354 ЦПК України строку на апеляційне оскарження, оскільки останнім днем строку на апеляційне оскарження, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 124 ЦПК України було 28 листопада 2022 року.

Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).

Посилання на дату отримання копії судового рішення не змінює строк апеляційного оскарження, визначений частиною першою статті 354 ЦПК України, а відповідно до частини другої цієї статті може бути підставою для його поновлення у разі подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення такого рішення суду та заявлення відповідного клопотання.

Ураховуючи наведене, згідно частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа, яка її подала має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку.

Подана апеляційна скарга не оплачена судовим збором, а містить у собі клопотання про звільнення відповідачки від його сплати.

Клопотання необхідно задовольнити з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено порядок відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру та звільнення від його сплати, а саме підставами для таких дій є такі умови:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може звільнити від сплати судового збору.

Зі змісту даних статей ЦПК України та Закону слідує, що підставою для звільнення від сплати судового збору може бути лише майновий стан сторони.

Дана дія є правом суду і застосовується у виключних випадках за наявності лише вагомих для цього підстав.

Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) вказує, що оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «JedamskiandJedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Підставою для звільнення від сплати судового збору відповідачка зазначає, що являється непрацюючою пенсіонеркою за віком, не має сторонніх доходів, не володіє нерухомим майном і транспортними засобами. Унаслідок фінансової скрути не має можливості сплатити судовий збір у розмірі 3153 грн.

До своїх клопотань приєднала довідки про доходи та витяги про відсутність у власності будь-якого рухомого і нерухомого майна.

Апеляційний суд доходить висновку, що приєднані докази є належними і допустимими щодо майнового стану відповідачки та дають підстави для висновку про необхідність звільнення відповідачки від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, що відповідає ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для учасників процесу.

Разом із тим, відповідно до вимог п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

У матеріалах справи відсутня копія апеляційної скарги із доданими до неї письмовими матеріалами, яка була повернута апеляційним судом апелянтам 23.01.2023 разом із апеляційною скаргою відповідно до ухвали Волинського апеляційного суду від 23.01.2023 (а.с.151) і не додавалася ними до поданої касаційної скарги.

Ураховуючи зазначені обставини, до апеляційної скарги необхідно застосувати вимоги ст. 357 ЦПК України і залишити її без руху та надати строк для усунення відмічених недоліків.

Керуючись ст. ст. 185 ч. ч. 1, 2, 354, 357 ч. ч. 2, 3 ЦПК України, суд

                                           У Х В А Л И В :

Звільнити відповідачку ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Турійського районного суду Волинської області від 25 жовтня 2022 року.

Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 , подану від її імені представником ОСОБА_2 на рішення Турійського районного суду Волинської області від 25 жовтня 2022 року в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Банк» Форвард» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без руху, надавши відповідачці строк – 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.

У випадку невиконання вказаної ухвали та неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення строку або у випадку визнання зазначених причин неповажними – у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

У випадку подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав, які будуть визнані поважними, але невиконання вказаної ухвали в частині виконання вимог ст. 356 ЦПК України щодо подання копії апеляційної скарги із відповідними додатками – апеляційна скарга буде вважатися неподаною та буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя апеляційного суду                                                    О. І. Здрилюк