ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
"27" лютого 2007 р. Справа № 6/26
Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А.Д., про секретарі Байталюку В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов
Закритого акціонерного товариства “Чернівецька птахофабрика”
до відповідачів: 1. Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі
2. Управління державного казначейства у Глибоцькому районі
про стягнення бюджетної заборгованості по ПДВ з державного бюджету України в сумі 6 666 044,00 грн.
за участю представників:
від позивача: Фатула Т.В., довіреність від 10.10.2006 року;
від 1-го відповідача: Чикановська Н.Д., довіреність від 26.02.2007 року, Ванзуряк Ж.В., довіреність від 26.02.2007 року;
від 2-го відповідача: не з’явився,
за участю прокурора Філіпця В.П.,
В С Т А Н О В И В :
Закрите акціонерне товариство “Чернівецька птахофабрика”, с. Валя- Кузьміна Глибоцького району Чернівецької області, звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області (далі –перший відповідач) та Управління державного казначейства у Глибоцькому районі Чернівецької області (далі –другий відповідач) про стягнення бюджетної заборгованості по ПДВ з державного бюджету України в сумі 6 666 044,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що згідно проведеної посадовими особами 1-го відповідача документальної перевірки з питань правильності обчислення та своєчасності внесення позивачем до бюджету ПДВ був складений акт перевірки № 41/23/31462059 від 03.08.2005 року, на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення № 982320/0-4658 від 05.08.2005 року про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі суми позову. Постановою господарського суду Чернівецької області від 15.03.2006 року по справі № 9/197, яка ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.06.2006 року була залишена без змін, вказане податкове повідомлення-рішення визнано нечинним. У зв’язку з цим та згідно із підпунктом 7.7.1. пункту 7.7. статті сьомої Закону України “Про податок на додану вартість” позивач включив до складу наступного податкового періоду суму бюджетного відшкодування попереднього податкового періоду. Підпунктом 7.7.2. пункту 7.2. статті 7 вказаного закону передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Однак перший відповідач в порушення вказаних норм, зокрема підпункту 7.7.8. пункту 7.7. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, не надав другому відповідачу висновок із зазначенням суми позову, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який в свою чергу, відповідно до пункту 4 “Порядку відшкодування податку на додану вартість”, затвердженого наказом ДПА України та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.1997 року № 209/72, повинен був протягом п’яти днів своїми платіжними дорученнями перерахувати суму позову з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок позивача указаний в рішенні суду.
Другий відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника в судовому засіданні не забезпечив та відзиву на позов не надав, однак до дня розгляду справи заявив письмове клопотання у якому просить суд замінити його на належного відповідача –Головне управління Державного казначейства України у Чернівецькій області, у зв’язку з тим, що він не є юридичною особою, а лише структурним підрозділом Головного управління Державного казначейства України у Чернівецькій області.
Перший відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у його поясненнях на позов. Водночас представник першого відповідача заявив письмове клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи Вищого адміністративного суду України № 9/197 у зв’язку з тим, що 29.06.2006 року ДПІ у Глибоцькому районі оскаржено у касаційному порядку вищезгадану ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 05.06.2006 року.
Представник позивача та прокурор, який приймає участь у розгляді справи, проти задоволення зазначеного клопотання першого відповідача не заперечують.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд дійшов висновку, що клопотання першого відповідача підлягає задоволенню.
Зокрема, пунктом 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, господарського чи кримінального судочинства, суд зупиняє провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Судом встановлено, що дана справа дійсно пов’язана із справою господарського суду Чернівецької області № 9/197. У зв’язку з цим провадження у даній справі підлягає зупиненню до набрання законної сили рішення (постанови чи ухвали) суду у справі № 9/197.
Враховуючи викладене та керуючись пунктом 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
У Х В А Л И В:
1. Провадження у справі зупинити до набрання законної сили судового рішення (постанови чи ухвали) у справі Вищого адміністративного суду України № 9/197.
2. Зобов’язати першого відповідача надати господарському суду судове рішення у справі № 9/197 протягом 10 днів після набрання ним законної сили.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Чернівецької області в порядку і строки, встановлені статтею 186 КАС України.
Суддя А.Д. Паскарь