ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2023 року       

м. Чернівці

справа № 727/5956/23

провадження 822/749/23

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кулянди М.І.,

суддів: Перепелюк І.Б., Половінкіної Н.Ю.,

за участю секретаря Скулеби А.І.,

учасники справи:

позивач та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 ,

відповідач та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 ,

апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 08 серпня 2023 року,

головуючий в суді першої інстанції суддя Танасійчук Н.М.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини.

Просив суд, визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 .

У червні 2023 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини.

Просила суд, визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_3 .

08 серпня 2023 року ОСОБА_2 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить:

-  зобов`язати ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкоди у необмеженому спілкуванні з дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за допомогою засобів зв`язку, із урахуванням режиму сну дитини, шляхом надання батьком дитині доступу до мобільного телефону;

- зобов`язати ОСОБА_1 повернути малолітнього ОСОБА_4 до міста Чернівці;

- визначити час спілкування та зустрічей малолітньої дитини - ОСОБА_4 з матір`ю - ОСОБА_2 , за адресою проживання матері, до винесення судом рішення по справі, а саме: щодня з 16:00 год. по 20:00 год., у відсутності батька;

- зобов`язати ОСОБА_1 привозити та передавати малолітнього ОСОБА_4 матері, згідно визначеного судом часу спілкування;

- заборонити ОСОБА_1 , до винесення судом рішення по справі, вивозити дитину - ОСОБА_4 за межі міста Чернівці.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 08 серпня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що задоволення заяви про забезпечення позову фактично вирішить спір по суті.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та задовольнити заяву про забезпечення позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не враховано, що задоволення заяви про забезпечення позову не є тотожним заявленим позовним вимогам про визначення місця проживання дитини, а пов`язано із забезпеченням цих вимог і збереженням контактів та емоційного стану з дитиною, адже зустрічі матері з дитиною будуть сприяти укріпленню довірчих відносин та емоційного контакту між ними, відповідатимуть інтересам як матері, так і дитини, та зможуть усунути загрозу невиконання чи утруднення виконання рішення суду у випадку, якщо позов буде задоволено.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом.

Згідно пункту 3 частини першої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечений, зокрема, встановленням обов`язку вчинити певні дії у разі, якщо спір виник із сімейних правовідносин.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Судове рішення про визначення місця проживання дитини і відібрання дитини від батька (матері) без позбавлення батьківських прав спрямовано на передачу дитини від однієї особи (батька/матері) до іншої особи (матері/батька).

Заходи ж забезпечення позову, що полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від неї, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з цим із її батьків на час вирішення по суті спору щодо місця її проживання.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі за заявою «MAMCHUR v. UKRAINE», № 10383/09, § 100).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі за заявою «HANT v. UKRAINЕ», № 31111/04, § 54).

Також ЄСПЛ наголошував на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу та відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дитини. Так, у рішенні «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» від 04 вересня 2018 року ЄСПЛ вказав, що тривалий судовий процес, пов`язаний, у тому числі зі встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на повагу до його приватного і сімейного життя, а тому є допустимим встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті.

У таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітньої дитини, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із батьком.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 25 листопада 2020 року у справі № 760/15413/19 (провадження № 61-9164св20), від 17 травня 2021 року в справі № 761/25101/20 (провадження № 61-1092св21), від 15 вересня 2021 року в справі № 752/6099/20 (провадження № 61-13598св20).

Системний аналіз наведених норм права та судової практики дає підстави вважати, що мати, який на час вирішення справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а батько не має права перешкоджати матері спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_2 має право на звернення до суду із заявою про забезпечення позову шляхом забезпечення побачення та спілкування (контакту) із малолітньою дитиною до вирішено справи по суті позовних вимог.

Системний аналіз наведених норм права та судової практики дає підстави вважати, що матір, яка на час вирішення справи про визначення способу виховання дитини, проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а батько не має права перешкоджати матері спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову, оскільки у протилежному випадку можливий тривалий розгляд справи може призвести до втрати емоційно-психологічного зв`язку між матір`ю та її сином.

Апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи ОСОБА_2 щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з урахуванням права матері, на спілкування з дитиною. Наразі підстав, які обмежують право на таке спілкування, не установлено, а відтак суд робить висновок, що такі зустрічі будуть сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків матері з її малолітньою дитиною, і ця обставина відповідатиме найкращим інтересам дитини.

Зустрічі та спілкування матері з дитиною є співмірним заходом забезпечення позову, враховуючи, що цей спір виник із сімейних правовідносин і предметом спору не є визначення способів участі матері у вихованні дитини.

Отже апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення позову шляхом: зобов`язання ОСОБА_1 забезпечити побачення та спілкування малолітнього ОСОБА_4 , з матір`ю ОСОБА_2 , шляхом періодичних побачень, в присутності батька, за місцем проживання дитини, кожної суботи з 16:00 години до 19:00 години; зобов`язання ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкоди у необмеженому спілкуванні з дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за допомогою засобів зв`язку, із урахуванням режиму сну дитини, шляхом надання батьком дитині доступу до мобільного телефону.

Такі зустрічі матері з дитиною один раз на тиждень будуть сприяти відновленню довірчих відносин та емоційного контакту між ними, відповідатимуть інтересам як матері, так і дитини, та зможуть усунути загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про визначення місця проживання дитини.

Застосування зазначеного способу забезпечення позову повинно бути здійснено у вигляді зобов`язання ОСОБА_1 надавати ОСОБА_2 можливість безперешкодно спілкуватися з сином у точно визначений час та день.

Щодо вимог заяви про забезпечення позову шляхом: зобов`язання ОСОБА_1 повернути малолітнього ОСОБА_4 до міста Чернівці та привозити і передавати малолітнього ОСОБА_4 матері, згідно визначеного судом часу спілкування; заборони ОСОБА_1 , до винесення судом рішення по справі, вивозити дитину - ОСОБА_4 , за межі міста Чернівці, вказані вимоги не підлягають задоволенню, як такі, що не відповідають меті запровадження заходів забезпечення позову та перебувають поза межами вирішення питання про забезпечення позову.

Щодо клопотання, ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відкладення розгляду справи.

Згідно зі статтею 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору за відсутності учасника справи.

З матеріалів справи убачається, що ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 22 серпня 2023 року справу призначено до розгляду у приміщенні Чернівецького апеляційного суду на 20 вересня 2023 року на 14:30 год., сторони були повідомлені засобами електронного зв`язку (на електронну пошту).

Вказане повідомлення ОСОБА_5 отримав на електронну пошту 22 серпня 2023 року об 11:34 год.(а.с.128).

Також, безпідставними є посилання ОСОБА_5 про неотримання ним копії апеляційної скарги, оскільки як убачається із довідки про доставку електронного листа ОСОБА_5 отримав копію апеляційної скарги 22 серпня 2023 року об 11:34 год (а.с.128).

Апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_6 та його представника ОСОБА_5 , оскільки їм було достовірно відомо про розгляд апеляційної скарги, і вони не були позбавлені можливості взяти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи наведене вище, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому її слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 08 серпня 2023 року скасувати.

Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкоди у необмеженому спілкуванні з дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за допомогою засобів зв`язку, із урахуванням режиму сну дитини, шляхом надання батьком дитині доступу до мобільного телефону.

Зобов`язати ОСОБА_1 забезпечити побачення та спілкування малолітнього ОСОБА_4 , з матір`ю ОСОБА_2 , шляхом періодичних побачень, в присутності батька, за місцем проживання дитини, кожної суботи з 16:00 години до 19:00 години.

У задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову ОСОБА_2 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Дата складання повного тексту постанови – 21 вересня 2023 року.

Головуючий                                         М. І. Кулянда

Судді: І. Б. Перепелюк

      Н.Ю. Половінкіна