Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

15 вересня 2023 року                                                             Справа№200/3324/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в  порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії

                                                           ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій щодо відмови в призначенні пенсії; скасування рішення № 057250004612 від 13.12.2022 року про відмову в призначенні пенсії; та зобов`язання призначити пенсію з 23.08.2022 року, зарахувавши до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 з 01.11.1993 по 06.06.1995, з 09.08.1995 по 19.11.1996, з 19.11.1996 по 25.07.2000, з 18.09.2006 по 11.10.2006, з 11.10.2006 по 30.07.2007, з 27.03.2009 по 08.06.2009, 30.06.2009 по 23.08.2022, із застосуванням роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) без виклику учасників справи. Клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.263 КАС України -задоволено частково.

За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі-КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином за допомогою програмного забезпечення «Електронний суд».

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 23.08.2022 року засобами веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням № 057250004612 від 22.08.2022 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області йому було відмовлено у призначенні пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 Закону № 1058, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 25 років. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року по справі № 200/4450/22 визнано протиправним та скасовано рішення №057250004612 від 22.08.2022 про відмову в призначенні пенсії, та зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.08.2022 про призначення пенсії за віком відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Відповідачем було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №057250004612 від 13.12.2022 на заміну рішення №057250004612 від 22.08.2022, оскільки страховий стаж склав 29 років 03 місяці 15 днів, пільговий стаж - 18 років 06 місяців 29 днів, внаслідок не зарахування спірних періодів роботи. Дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії вважає протиправними, просив задовольнити позов.

Відповідачем через канцелярію суду у встановлені судом строки, надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що 13.08.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Розгляд документів, наданих позивачем провадився за принципом «екстериторіальності» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, за наслідками якого 22.08.2022 Головним управлінням на підставі заяви та наданих документів було винесено Рішення № 057250004612 про відмову в призначенні пенсії згідно ч. 3 ст. 114 Закону 1058 в зв`язку з відсутністю підстав для призначення такої пенсії. Страховий стаж позивача становить 29 років 3 місяці. Пільговий стаж Позивача становить 18 років 6 місяців. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.11.2022 по справі № 200/4450/22 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління №057250004612 від 22.08.2022 про відмову в призначенні пенсії позивачу та зобов`язано Головне управління повторно розглянути заяву позивача від 13.08.2022 про призначення пенсії за віком відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Головним управлінням виконано рішення суду від 11.11.2022 у справі №200/4450/22, а саме повторно розглянуто заяву про призначення пенсії Позивача та прийнято нове рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах №057250004612 від 13.12.2022. До пільгового стажу не зараховано періоди з 12.08.1995 по 16.08.1995 рр., з 18.09.1995 по 24.09.1995 рр., з 24.10.1995 по 04.11.1995 рр., з 21.11.1996 по 21.11.1996 рр., з 25.12.1996 по 25.12.1996 рр., з 12.01.1997 по 08.02.1997 рр., згідно довідки від 12.08.2022 №1-882 (виходи); періоди з 01.10.1997 по 02.10.1997 рр., з 01.08.1998 по 03.08.1998 рр., 01.01.1999 по 01.01.1999 рр., згідно довідки від 12.08.2022 №1-882 (відпустки без збереження заробітної плати); періоди з 01.05.1998 по 06.05.1998 рр., з 01.06.1998 по 16.06.1998 рр., з 01.07.1998 по 17.07.1998 рр., з 01.11.1998 по 01.11.1998 рр., з 01.03.2000 по 04.03.2000 рр., згідно довідки від 12.08.2022 №1-882 (участь у страйках); періоди з 29.11.2006 по 30.11.2006 рр., з 11.12.2006 по 31.12.2006 рр., згідно довідки від 08.08.2022 №21/207 (практика); періоди з 31.10.2013 по 31.10.2013 рр., з 31.03.2014 по 31.03.2014 рр., з 30.05.2014 по 31.05.2014 рр., з 01.07.2014 по 06.07.2014 рр., з 01.09.2014 по 05.09.2014 рр., з 01.01.2015 по 01.01.2015 рр., з 01.02.2015 по 02.02.2015 рр., з 01.04.2021 по 07.04.2021 рр., згідно довідки від 08.08.2022 №67 (безкоштовні відпустки). Під час повторного розгляду поданих позивачем документів було встановлено, що загальний страховий стаж Позивача складає 29 років 3 місяці, пільговий стаж роботи - 18 років 6 місяців. Враховуючи відсутність у позивача стажу роботи на провідних професіях під землею у розмірі 20 років, та відсутність загального стажу підземних робіт у розмірі 25 років, у Головного управління були відсутні будь-які правові підстави для призначення Позивачу пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону 1058.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянин України (паспорт серії НОМЕР_3 ), є особою, що претендує на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) є суб`єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також   про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

13 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 22.08.2022 року № 057250004612.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року у справі №200/4450/22 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №057250004612 від 22.08.2022 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.08.2022 про призначення пенсії за віком відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В решті позовних вимог відмовлено.

13.12.2022 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.11.2022 по справі № 200/4450/22 повторно, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, розглянуто заяву позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №057250004612 від 13.12.2022 на заміну рішення №057250004612 від 22.08.2022.

Рішення обґрунтоване тим, що згідно частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Вік заявника 47 років. Страховий стаж особи становить 29 років 3 місяці. Пільговий стаж особи становить 18 років 6 місяців. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. До пільгового стажу не зараховано періоди з 12.08.1995 по 16.08.1995 рр., з 18.09.1995 по 24.09.1995 рр., з 24.10.1995 по 04.11.1995 рр., з 21.11.1996 по 21.11.1996 рр., з 25.12.1996 по 25.12.1996 рр., з 12.01.1997 по 08.02.1997 рр., згідно довідки від 12.08.2022 №1-882 (виходи); періоди з 01.10.1997 по 02.10.1997 рр., з 01.08.1998 по 03.08.1998 рр., 01.01.1999 по 01.01.1999 рр., згідно довідки від 12.08.2022 №1-882 (відпустки без збереження заробітної плати); періоди з 01.05.1998 по 06.05.1998 рр., з 01.06.1998 по 16.06.1998 рр., з 01.07.1998 по 17.07.1998 рр., з 01.11.1998 по 01.11.1998 рр., з 01.03.2000 по 04.03.2000 рр., згідно довідки від 12.08.2022 №1-882 (участь у страйках); періоди з 29.11.2006 по 30.11.2006 рр., з 11.12.2006 по 31.12.2006 рр., згідно довідки від 08.08.2022 №21/207 (практика); періоди з 31.10.2013 по 31.10.2013 рр., з 31.03.2014 по 31.03.2014 рр., з 30.05.2014 по 31.05.2014 рр., з 01.07.2014 по 06.07.2014 рр., з 01.09.2014 по 05.09.2014 рр., з 01.01.2015 по 01.01.2015 рр., з 01.02.2015 по 02.02.2015 рр., з 01.04.2021 по 07.04.2021 рр., згідно довідки від 08.08.2022 №67 (безкоштовні відпустки).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2023 року у справі №200/4450/22 відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 від 28.06.2023 про застосування статі 383 Кодексу адміністративного судочинства України та про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.11.2022 у справі №200/4450/22.

Судом встановлено, що відповідно до військового квитка серії НОМЕР_4 від 01 листопада 1993 року ОСОБА_1 призвано на дійсну військову службу та направлено у військову частину 01 листопада 1993 року та 06 червня 1995 року на підставі наказу МО України №75 від 28.03.1995 року звільнено в запас та направлено в Селидівський РВК Донецької області.

Також, на підставі відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01 грудня 1992 року встановлено, що ОСОБА_1 працював у Шахтоуправлінні «Україна» в/о Селидіввугілля у період з 09.08.1995 по 25.07.2000 року, а саме:

- на підставі наказу №309к від 16.08.1995 року прийнято підземним учнем гірника з ремонту гірничих виробок на дільницу №6;

- на підставі наказу 354к від 29.08.1995 року направлено на теоретичне навчання;

- на підставі наказу 371к від 18.09.1995 року направлено на практику підземним учнем гірника з ремонту гірничих виробок на дільницю №6;

- з 23.10.1995 року переведено підземним гірником з ремонту гірничих виробок 4 розряду дільниці №6;

- на підставі наказу №333к від 19.04.1996 року переведено підземним гірником з ремонту гірничих виробок 4 розряду на дільницю з видобутку вугілля №5;

- на підставі наказу №1140к від 19.11.1996 року переведено учнем підземного гірника очисного вибою на цій же ділянці;

- на підставі наказу №1152-к від 22.11.1996 року теоретичне навчання за професією «гірник очисного вибою» з відривом від роботи з 21.11.1996 по 24.12.1996 року;

- на підставі наказу №133к від 11.02.1997 року переведено підземним гірником очисного вибою 5 розряду на цій же ділянці;

- на підставі наказу №670к від 27.07.2000 року звільнено за власним бажанням ст. 38 КЗпП України.

Крім того, судом встановлено на підставі відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01 грудня 1992 року, що ОСОБА_1 працював у відокремленому підрозділі Шахта 1/3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» у період з 18.09.2006 по 30.07.2007 року, а саме:

- на підставі наказу №143к від 21.09.2006 року прийнято гірником з ремонту гірничих виробок 4 розряду з повним робочим днем у шахті;

- на підставі наказу 156к від 11.10.1996 року переведено учнем прохідника з повним робочим днем у шахті на дільниці підготовчих робіт;

- на підставі наказу 1642 від 02.10.2006 року з 11.10.2006 року направлено на курсове навчання з відривом від роботи за професією прохідник; з 27.11.2006 року практика за професією;

- на підставі наказу №176к від 26.01.2007 року переведено прохідником 5 розряду з повним робочим днем у шахті;

- на підставі наказу №131к від 30.07.2007 року звільнено за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

Крім того, судом встановлено на підставі відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01 грудня 1992 року, що ОСОБА_1 працював у ТОВ «Донбасвуглерозробка» у період з 27.03.2009 по 08.06.2009 року, а саме:

- на підставі наказу №30к від 27.03.2009 року прийнято гірником з ремонту гірничих виробок на дільницю внутрішньошахтного траспорту;

- на підставі наказу №66-к від 08.06.2009 року звільнено за згодою сторін п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Крім того, судом встановлено на підставі відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01 грудня 1992 року, що ОСОБА_1 працює у відокремленому підрозділі Шахта 1/3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» у період з 30.06.2009, а саме:

- на підставі наказу №106к від 03.07.2009 року прийнято підземним прохідником 5 розряду з повним робочим днем у шахті.

Окрім того, в матеріалах справи наявна довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №1-882 від 12.08.2022 року, видана Відокремленим підрозділом «Шахта «Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля» (арк. 1), відповідно до якої ОСОБА_1 працював повний робочий день на підземних роботах у періоди з 09.08.1995 по 17.08.1995 року, з 17.08.1995 по 18.09.1995 року, з 18.09.1995 по 23.10.1995 року, з 23.10.1995 по 17.04.1996 року, з 17.04.1996 по 19.11.1996 року за професіями, що передбачені Списком 1 розділ 1 підрозділ 1010100а підстава Постанова КМ України №162 від 11.03.1994 року, згідно п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Додаткові відомості: виходи - 1995 рік серпень - 05 днів; вересень - 07 днів; жовтень - 11 днів. Накази про атестацію: №390 від 16.08.1994 року, №582 від 29.08.1994 року.

Окрім того, в матеріалах справи наявна довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №1-882 від 12.08.2022 року, видана Відокремленим підрозділом «Шахта «Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля» (арк. 2), відповідно до якої ОСОБА_1 працював повний робочий день на підземних роботах у періоди з 19.11.1996 по 21.11.1996 року, з 21.11.1996 по 24.12.1996 року, з 24.12.1996 по 12.02.1997 року, з 12.02.1997 по 25.07.2000 року за професіями, що передбачені Списком 1 розділ 1 підрозділ 1010100а підстава Постанова КМ України №162 від 11.03.1994 року, згідно п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Додаткові відомості: виходи - 1996 рік: листопад учбовий пункт - 01 день; грудень - 01 день; 1997 рік: січень - 20 днів, лютий - 08 днів. Відпустка без збереження заробітної плати - 1997 рік: січень - 01 день; жовтень - 02 дні; 1998 рік: серпень - 03 дні; 1999 рік: січень 01 день. Брав участь в страйках - 1998 рік: травень - 06 днів; червень - 16 днів; липень - 17 днів; листопад - 01 день; 2000 рік: березень - 04 дні. Накази про атестацію: №582 від 29.08.1994 року, №671а від 20.08.1999 року.

Крім того, в матеріалах справи наявна довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №26/207 від 08.08.2022 року, видана Відокремленим підрозділом «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» (арк. 1), відповідно до якої ОСОБА_1 працював повний робочий день на ОП «Шахта 1/3 «Новогродівська» за період з 18.09.2006 по 11.10.2006 року, та з 11.10.2006 по 11.10.2006 року та виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за професією, що передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1.1а підстава ПКМУ від 16.01.2003 року №36, згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Окрім того, в матеріалах справи наявна довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №26/207 від 08.08.2022 року, видана Відокремленим підрозділом «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» (арк. 2), відповідно до якої ОСОБА_1 працював повний робочий день на ОП «Шахта 1/3 «Новогродівська» за період з 11.10.2006 року по 27.11.2006 року, та з 27.11.2006 по 26.01.2007 року та виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за професією, що передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1.1а підстава ПКМУ від 16.01.2003 року №36, згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Додаткові відомості: практика - 2006 рік: листопад - 2 дні; грудень - 21 день; 2007 рік: січень 16 днів, 12 днів навчальний пункт.

Окрім того, в матеріалах справи наявна довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №26/207 від 08.08.2022 року, видана Відокремленим підрозділом «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» (арк. 3), відповідно до якої ОСОБА_1 працював повний робочий день на ОП «Шахта 1/3 «Новогродівська» за період з 26.01.2007 року по 30.07.2007 року та виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за професією, що передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1.1а підстава ПКМУ від 16.01.2003 року №36, згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Додаткові відомості: безоплатних відпусток немає, страйку немає.

Окрім того, в матеріалах справи наявна довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №67 від 08.08.2022 року, видана Відокремленим підрозділом «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» (арк. 3), відповідно до якої ОСОБА_1 працював повний робочий день на ОП «Шахта 1/3 «Новогродівська» за період з 30.06.2009 по 08.08.2022 року та виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за професією, що передбачена Списком 1 розділ 1 підстава ПКМУ 461 від 24.06.2016 року, згідно п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Додаткові відомості: безкоштовна відпустка - 2013 рік: жовтень - 01 день; 2014 рік: березень - 01 день; травень - 02 дні; липень - 06 днів; вересень - 05 днів; 2015 рік: січень - 01 день; лютий - 02 дні; 2021 рік: квітень - 07 днів. Накази атестації робочих місць №2/33 від 28.04.2005 року, №2/44 від 23.04.2010 року; №2/35 від 06.03.2014 року; №2/36 від 05.03.2019 року.

Відповідно до розрахунку стажу ОСОБА_1 до пільгового стажу відповідно до Постанови КМУ №202 зараховано періоди роботи: з 09.08.1995 по 11.08.1995, з 25.09.1995 по 23.10.1995, з 05.11.1995 по 18.11.1996, з 19.11.1996 по 20.11.1996, з 26.12.1996 по 11.01.1997, з 09.02.1997 по 30.09.1997, з 03.10.1997 по 30.04.1998, з 07.05.1998 по 31.05.1998, з 17.06.1998 по 30.06.1998, з 18.07.1998 по 31.07.1998, з 04.08.1998 по 31.10.1998, з 02.11.1998 по 31.12.1998, з 02.01.1999 по 28.02.2000, з 05.03.2000 по 25.07.2000, з 18.09.2006 по 11.10.2006, 28.11.2006, 01.12.2006 по 10.12.2006, з 01.01.2007 по 16.01.2007, з 26.01.2007 по 30.07.2007, з 30.06.2009 по 30.10.2013, з 01.11.2013 по 30.03.2014, з 01.04.2014 по 29.05.2014, з 01.06.2014 по 30.06.2014, з 07.07.2014 по 31.08.2014, з 06.09.2014 по 31.12.2014, з 02.01.2015 по 31.01.2015, з 03.02.2015 по 31.03.2021, з 08.04.2021 по 08.08.2022; до пільгового стажу позивача не зараховано періоди: військової служби з 01.11.1993 по 06.06.1995; роботи з 27.03.2009 по 08.06.2009, відпустки без збереження заробітної плати з 01.10.1997 по 02.10.1997, з 01.08.1998 по 03.08.1998, 01.01.1999, 31.10.2013, 31.03.2014, з 30.05.2014 по 31.05.2014, з 01.07.2014 по 06.07.2014, з 01.09.2014 по 05.09.2014, 01.01.2015, з 01.02.2015 по 02.02.2015, з 01.04.2021 по 07.04.2021; участі у страйках з 01.05.1998 по 06.05.1998, з 01.06.1998 по 16.06.1998, з 01.07.1998 по 17.07.1998, 01.11.1998, з 01.03.2000 по 04.03.2000; проходження практики з 29.11.2006 по 30.11.2006, з 11.12.2006 по 31.12.2006; виходи з 12.08.1995 по 16.08.1995, з 18.09.1995 по 24.09.1995, з 24.10.1995 по 04.11.1995, 21.11.1996, 25.12.1996, з 12.01.1997 по 08.02.1997.

Отже, предметом спору у даній справі є наявність правових підстав для відмови у призначенні пенсії внаслідок не зарахування спірних періодів роботи та служби в армії до пільгового стажу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

За частиною 1 статті 14 Закону «Про пенсійне забезпечення», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

На підставі частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах - робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. (…)

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Суд звертає увагу, що постановою Кабінетом Міністрів України від 31 березня 1994 року №202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України №202, підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі- Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

В період з 26.01.1991 по 11.03.1994 на підставі постанови Верховної Ради України 12.09.1991 № 1545-XII «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» на території України застосовувався Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10.

В період з 11.03.1994 по 16.01.2003 застосовувався Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.

З 16.01.2003 по 24.06.2016 застосовувався Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.

В період з 03.08.2016 року - Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.

Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №341.

Як визначено пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації вимагається в двох випадках:

1) відсутність трудової книжки;

2) відсутність в трудовій книжці відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що визначені положеннями зазначеної статті, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.

Окрім записів в трудовій книжці позивача пільговий характер роботи позивача у періоди з 12.08.1995 по 16.08.1995 року, з 18.09.1995 по 24.09.1995 року, з 24.10.1995 по 04.11.1995 року, з 21.11.1996 по 21.11.1996 року, з 25.12.1996 по 25.12.1996 року, з 12.01.1997 по 08.02.1997 року, з 29.11.2006 по 30.11.2006 року, та з 11.12.2006 по 31.12.2006 року підтверджено довідкою №1-882 від 12.08.2022 року, виданою Відокремленим підрозділом «Шахта «Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля», а також довідкою 26/207 від 08.08.2022 року, виданою Відокремленим підрозділом «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля».

Водночас, відповідач спірним рішенням не зарахував вищезазначені періоди роботи позивача до пільгового стажу, проте не зазначив причин такого не зарахування.

Окрім того, відповідачем не зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи з 17.08.1995 по 17.09.1995 року, з 22.11.1996 по 24.12.1996 року, з 12.10.2006 по 27.11.2006 року, з 17.01.2007 по 25.01.2007 року та з 27.03.2009 по 08.06.2009 року, та взагалі не зазначено у рішенні про підстави такого не зарахування.

Судом встановлено, що насамперед записами у трудовій книжці підтверджується пільговий характер роботи позивача у вищезазначені періоди, та зокрема пільговий характер роботи у періоди з 17.08.1995 по 17.09.1995 року, з 22.11.1996 по 24.12.1996 року, з 12.10.2006 по 27.11.2006 року, з 17.01.2007 по 25.01.2007 року також підтверджується довідкою №1-882 від 12.08.2022 року, виданою Відокремленим підрозділом «Шахта «Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля», а також довідкою 26/207 від 08.08.2022 року, виданою Відокремленим підрозділом «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля».

Отже, не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача періодів з 17.08.1995 по 17.09.1995 року, з 22.11.1996 по 24.12.1996 року, з 12.10.2006 по 27.11.2006 року, з 17.01.2007 по 25.01.2007 року та з 27.03.2009 по 08.06.2009 року, є протиправним.

Враховуючи викладене, періоди з 21.11.1996 по 24.12.1996 року, з 12.10.2006 по 27.11.2006 року, з 17.01.2007 по 25.01.2007 року підлягають зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди з 17.08.1995 по 17.09.1995 року та з 27.03.2009 по 08.06.2009 року - до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням постанови КМУ від 31.03.1994 р. №202.

Стосовно не зарахування до пільгового стажу позивача періодів участі у страйках суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 28 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» час участі працівника у страйку, що визнаний судом незаконним, не зараховується до загального і безперервного трудового стажу.

Тобто періоди перебування у страйках не зараховуються до стажу роботи за умови визнання їх у судовому порядку незаконними.

Водночас, відповідачем не надано відповідних судових рішень щодо визнання страйків у спірний період, у яких брав участь позивач, незаконними.

Отже, не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача періодів з 01.05.1998 по 06.05.1998 року, з 01.06.1998 по 16.06.1998 року, з 01.07.1998 по 17.07.1998 року, з 01.11.1998 по 01.11.1998 року, з 01.03.2000 по 04.03.2000 року, є протиправним.

Враховуючи викладене, вищезазначені періоди підлягають зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стосовно не зарахування до пільгового стажу позивача періодів перебування у відпустці без збереження заробітної плати суд зазначає наступне.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 8 лютого 2016 року № 713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місця в календарному році.

Це відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 19 березня 2019 року у справі № 295/8979/19-а.

Однак, відповідач жодним чином не з`ясував чи пов`язані зазначені періоди знаходження позивача у відпустках без збереження заробітної плати з виробничою необхідністю чи зазначені періоди не перевищують одного місяця в календарному році.

Отже, не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача періодів з 01.10.1997 по 02.10.1997 року, з 01.08.1998 по 03.08.1998 року, 01.01.1999 року, 31.10.2013 року, 31.03.2014 року, з 30.05.2014 по 31.05.2014 року, з 01.07.2014 по 06.07.2014 року, з 01.09.2014 по 05.09.2014 року, 01.01.2015, з 01.02.2015 по 02.02.2015 року, з 01.04.2021 по 07.04.2021 є протиправним.

Враховуючи викладене, вищезазначені періоди підлягають зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стосовно не зарахування до пільгового стажу позивача періоду проходження служби в армії з 01.11.1993 по 06.06.1995 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба, незалежно від місця її проходження.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

На час проходження позивачем строкової військової служби діяло Положення про порядок признання та виплати державних пенсій, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року №590 (далі - Положення №590).

Пунктом 109 Положення №590 було встановлено, що при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти «а» і «б» пункту 16), […] періоди, зазначені у підпунктах «к» і «л», прирівнюються по вибору особи, що звернулась за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

В свою чергу пп. «к» п. 109 Положення №590 передбачав, що, крім роботи в якості робочого або службовця, в загальний стаж роботи зараховується також служба у складі Збройних Сил СРСР […].

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції станом на дату проходження позивачем військової служби) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.

02 червня 2005 року Верховною Радою України прийнято Закон України №2636-IV «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження військової служби» (далі - Закон № 2636), який набрав чинності з 01 січня 2006 року.

На підставі п. 1 розділу І Закону №2636-IV абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» був доповнений реченнями такого змісту: «Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах».

На підставі п. 2 розділу І Закону №2636-IV ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» доповнена абзацом другим такого змісту: «Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах».

Відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України» (щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби), до прийняття Закону України «Про пенсійне забезпечення» при призначенні пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, час проходження військової служби прирівнювався до роботи, яка передувала службі або слідувала за нею. Після введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» питання зарахування часу проходження військової служби було врегульовано в роз`ясненні Міністерства соціального захисту населення України №2 від 26.03.93, в якому передбачалось, що час перебування на військовій службі підлягає зарахуванню як до загального стажу, так і стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, якщо на момент призову на військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що передбачає такі пільги. Однак, з 01.01.04 це роз`яснення втратило чинність. Таким чином, механізм зарахування часу перебування на строковій військовій службі до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах та за вислугу років, втратив законодавче регулювання, а особи, які мали або матимуть право на зарахування часу перебування на строковій військовій службі до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах та за вислугу років, втрачають його.

Отже, прийняття цього законопроекту було спрямовано на законодавче закріплення механізму зарахування часу перебування на строковій військовій службі до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах та за вислугу років при умові, якщо на момент призову на військову службу особа навчалась в професійно-технічному училищі, працювала за професією або займала посаду, що передбачає такі пільги.

Вирішуючи питання про те, норми якого нормативно-правового акта мають застосовуватися до спірних правовідносин, а саме п. 109 Положення №590 або абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону №2011 та ч. 1 ст. 2 Закону №2232, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

В абз. 2 п. 2 мотивувальної частини рішення від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив: «За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце».

Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 pоку № 1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP» було передбачено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Отже, під час вирішення питання щодо наявності підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періоду проходження ним строкової військової служби має застосовуватися законодавство, чинне на час її проходження, а саме п. 109 Положення № 590.

В даному випадку відсутня колізія між нормою закону та нормою підзаконного нормативно-правого акта, оскільки зміни, внесені до Законів № 2211 та № 2232 на підставі Закону № 2636, набрали чинності з 01 січня 2006 року і не мають зворотної дії у часі.

Отже, враховуючи положення п. 109 Положення №590 позивач має право на при рівняння періоду строкової військової служби до роботи, що слідувала за закінченням цього періоду.

Оскільки після демобілізації (06 червня 1995 року) позивач почав працювати з 09.08.1995 року на посаді підземного учня гірника з ремонту виробок на дільниці №6, яка зарахована до спеціального (пільгового) стажу відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», позивач має право на зарахування до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію відповідно до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням постанови КМУ від 31.03.1994 р. №202, періоду проходження ним строкової військової служби з 01 листопада 1993 року по 06 червня 1995 року.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Поняття дискреції міститься в пункті 1.6 Методологи проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 року №1380/5.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може і ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Таким чином, дискреційні повноваження - це законодавча встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу і верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Вимоги позивача про зобов`язання відповідача призначити належну пенсію за віком на пільгових умовах не підлягають задоволенню, оскільки суд, з урахуванням дискреційних повноважень органу, не може підміняти собою орган владних повноважень щодо питань, які належать до його компетенції.

Крім того, суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий стаж позивача.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Враховуючи наявність у відповідача дискреційних повноважень з питань розрахунку та призначення пенсій, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача буде визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії №057250004612 від 13.12.2022 року на заміну рішення №057250004612 від 22.08.2022 року та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 13.08.2022 року про призначення пенсії за віком відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши періоди: з 01.11.1993 по 06.06.1995 року включно, з 12.08.1995 по 24.09.1995 року включно, з 24.10.1995 по 04.11.1995 року включно, з 27.03.2009 по 08.06.2009 року включно до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням постанови КМУ від 31.03.1994 р. № 202, з 21.11.1996 по 24.12.1996 року включно, з 25.12.1996 по 25.12.1996 року включно, з 12.01.1997 по 08.02.1997 року включно, з 01.10.1997 по 02.10.1997 року включно, з 01.05.1998 по 06.05.1998 року включно, з 01.06.1998 по 16.06.1998 року включно, з 01.07.1998 по 17.07.1998 року включно, з 01.08.1998 по 03.08.1998 року включно, 01.11.1998 року, 01.01.1999 року, з 01.03.2000 по 04.03.2000 року включно, з 12.10.2006 по 27.11.2006 року включно, з 29.11.2006 по 30.11.2006 року включно, з 11.12.2006 по 31.12.2006 року включно, з 17.01.2007 по 25.01.2007 року включно, 31.10.2013 року, 31.03.2014 року, з 30.05.2014 по 31.05.2014 року включно, з 01.07.2014 по 06.07.2014 року включно, з 01.09.2014 по 05.09.2014 року включно, 01.01.2015 року, з 01.02.2015 по 02.02.2015 року включно, з 01.04.2021 по 07.04.2021 року включно до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.

Водночас, судом встановлено на підставі розрахунку стажу, наданого позивачем, що останньому пенсійним органом зараховано до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у тому числі, з урахуванням постанови КМУ від 31.03.1994 р. № 202, періоди: з 09.08.1995 по 11.08.1995 року включно, з 25.09.1995 по 23.10.1995 року включно, з 05.11.1995 по 18.11.1996 року включно, з 19.11.1996 по 20.11.1996 року включно, з 26.12.1996 по 11.01.1997 року включно, з 09.02.1997 по 30.09.1997 року включно, з 03.10.1997 по 30.04.1998 року включно, з 07.05.1998 по 31.05.1998 року включно, з 17.06.1998 по 30.06.1998 року включно, з 18.07.1998 по 31.07.1998 року включно, з 04.08.1998 по 31.10.1998 року включно, з 02.11.1998 по 31.12.1998 року включно, з 02.01.1999 по 28.02.2000 року включно, з 05.03.2000 по 25.07.2000 року включно, з 18.09.2006 по 11.10.2006 року включно, 28.11.2006 року, з 01.12.2006 по 10.12.2006 року включно, з 01.01.2007 по 16.01.2007 року включно, з 26.01.2007 по 30.07.2007 року включно, з 30.06.2009 по 30.10.2013 року включно, з 01.11.2013 по 30.03.2014 року включно, з 01.04.2014 по 29.05.2014 року включно, з 01.06.2014 по 30.06.2014 року включно, з 07.07.2014 по 31.08.2014 року включно, з 06.09.2014 по 31.12.2014 року включно, з 02.01.2015 по 31.01.2015 року включно, з 03.02.2015 по 31.03.2021 року включно, з 08.04.2021 по 08.08.2022 року включно.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача призначити належну пенсію за віком на пільгових умовах, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, оскільки, враховуючи вказане раніше, суд, з урахуванням дискреційних повноважень органу, не може підміняти собою орган владних повноважень щодо питань, які належать до його компетенції.

Стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в призначенні пенсії, суд дійшов висновку, що саме прийняттям спірного рішення про відмову у призначенні пенсії було порушено права позивача на пенсійне забезпечення.

Самі по собі дії відповідача не тягнуть для позивача настання будь-яких негативних наслідків, відповідно, такий спосіб захисту, як визнання їх протиправними, жодним чином не сприятиме відновленню прав позивача.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

При цьому, суд звертає увагу, що вищезазначений спосіб захисту є достатнім, враховуючи обставини по справі.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання зарахувати до пільгового стажу періодів роботи із застосуванням роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, суд зазначає наступне.

Згідно преамбули Закону № 1058-IV цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Суд звертає увагу, що роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8 надані на виконання постанови КМУ № 81 від 22.02.1992 року, яка, визначаючи компетенцію урядових органів щодо певного кола питань, не містить норм права, якими регулюються спірні відносини у цій справі.

Отже, ані роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, ані листування цього органу з будь-яких питань, не є діючими нормативними актами і не можуть застосовуватися до спірних відносин всупереч приписам спеціального Закону № 1058-IV.

Суд враховує зміст вказаного роз`яснення, де передбачено працівникам, які мають 10 років стажу підземної роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку згідно зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але які не відпрацювали повного стажу, передбаченого цією статтею, призначати пенсію незалежно від віку за умови наявності не менше 25 років стажу підземної роботи, із зарахуванням до нього:

- кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;

- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

Отже, за змістом вказаного роз`яснення кратне додаткове зарахування стосувалось загального стажу працівника, а не пільгового, як помилково вважає представник позивача.

Аналогічне питання врегульоване нормами спеціального Закону № 1058-IV, а саме, відповідно до абзацу десятого частини третьої статті 24: за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року. (Частину третю статті 24 доповнено абзацом десятим згідно із Законом№ 345-VI від 02.09.2008).

Оскільки вказане правове питання на час розгляду справи врегульоване профільним Законом № 1058-IV, у суду відсутні підстави застосовувати до спірних відносин листування чи роз`яснення, які не зареєстровані в якості діючих нормативних актів.

Враховуючи зазначене, в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За наслідками судового розгляду суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до платіжної інструкції № 32528798800007292259 від 09.07.2023 року позивачем сплачено судовий збір за подання даного позову у розмірі 1073,60 грн.

Таким чином, судовий збір у розмірі 429,44 грн. підлягає стягненню на користь державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд

                                                         В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначенні пенсії №057250004612 від 13.12.2022 року на заміну рішення №057250004612 від 22.08.2022 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (юридична адреса: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 ) від 13.08.2022 року про призначення пенсії за віком відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зарахувати періоди: з 01.11.1993 по 06.06.1995 року включно, з 12.08.1995 по 24.09.1995 року включно, з 24.10.1995 по 04.11.1995 року включно, з 27.03.2009 по 08.06.2009 року включно до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням постанови КМУ від 31.03.1994 р. № 202, з 21.11.1996 по 24.12.1996 року включно, з 25.12.1996 по 25.12.1996 року включно, з 12.01.1997 по 08.02.1997 року включно, з 01.10.1997 по 02.10.1997 року включно, з 01.05.1998 по 06.05.1998 року включно, з 01.06.1998 по 16.06.1998 року включно, з 01.07.1998 по 17.07.1998 року включно, з 01.08.1998 по 03.08.1998 року включно, 01.11.1998 року, 01.01.1999 року, з 01.03.2000 по 04.03.2000 року включно, з 12.10.2006 по 27.11.2006 року включно, з 29.11.2006 по 30.11.2006 року включно, з 11.12.2006 по 31.12.2006 року включно, з 17.01.2007 по 25.01.2007 року включно, 31.10.2013 року, 31.03.2014 року, з 30.05.2014 по 31.05.2014 року включно, з 01.07.2014 по 06.07.2014 року включно, з 01.09.2014 по 05.09.2014 року включно, 01.01.2015 року, з 01.02.2015 по 02.02.2015 року включно, з 01.04.2021 по 07.04.2021 року включно до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (юридична адреса: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 429 (чотириста двадцять дев`ять) гривень 44 коп.

Рішення прийнято, складено та підписано в повному обсязі в нарадчій кімнаті 15 вересня 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Перший апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.     

Суддя                                                                                   О.В. Троянова