ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2023                                                                                        Справа № 914/1478/23

За позовом: Комунального підприємства “Червоноградський ринок”, м. Червоноград Львівської області  

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Бойчук Тетяни Миколаївни, с. Сокаль Львівської області

про стягнення 15   183, 50 грн та зобов`язання вчинити дії

 Суддя Галамай О.З.

 Секретар судового засідання Бараняк Н.Я.

За участю представників:

від позивача: Бердар С.В. – представник;

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Комунального підприємства “Червоноградський ринок” до відповідача: Фізичної особи-підприємця Бойчук Тетяни Миколаївни про стягнення 15 183, 50 грн та зобов`язання відповідача звільнити торговельне місце.

          Хід розгляду справи.

          Ухвалою суду від 15.05.2023 відкрито загальне позовне провадження, підготовче засідання призначено на 07.06.2023.

          Протокольною ухвалою суду від 07.06.2023 підготовче засідання відкладено на 05.07.2023.

          Протокольною ухвалою підготовче засідання відкладено на 09.08.2023.

          Ухвалою суду від 09.08.2023 прийнято заяву позивача про зміну предмета позову, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 13.09.2023.

          У судовому засіданні 13.09.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити. Крім того, повідомив, що має намір подати клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з підтверджуючими документами протягом 5 днів після ухвалення рішення.

          Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив.

          Слід зазначити, що поштова кореспонденція, яка надсилалась відповідачу на її юридичну адресу повернулась суду із зазначенням причин: «за закінченням терміну зберігання».

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Таким чином, відповідач є належним чином повідомлена про розгляд цієї справи.

Аргументи сторін.

Позовна заява обґрунтована невиконанням укладеного сторонами договору оренди № 2715 від 24.12.2021 в частині сплати орендних платежів впродовж 2022 року на суму 7 750, 05 грн. За прострочення виконання зобов`язання позивач заявив до стягнення 1 051, 17 грн інфляційних втрат, 192, 69 грн 3% річних та 1  700, 95 грн пені. Крім того, враховуючи закінчення терміну дії договору 31.12.2022 та неповернення майна з оренди, позивач нарахував відповідачу 4  488, 68 грн неустойки, передбаченої частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України та просив зобов`язати відповідача звільнити торговельне місце шляхом демонтажу тимчасової споруди некапітальної забудови.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подала, щодо позову в установленому порядку не заперечила.

Обставини справи.

24 грудня 2021 року Комунальним підприємством "Червоноградський ринок" (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Бойчук Тетяною Миколаївною (Орендар) укладено договір оренди торговельного місця на території КП Червоноградський ринок №2715 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого Орендодавець надає Орендарю в оренду торговельне місце площею 4,32 кв.м, яке відображено на Схемі розташування торговельних місць на ринку (Додаток №1 до Договору) за №976 (надалі - Торговельне місце).

Згідно з пунктом 1.2 договору Торговельне місце надається Орендареві для реалізації та зберігання товару, а саме Промтоварна група.

Торговельне місце облаштоване тимчасовою спорудою некапітальної забудови – Контейнер, яка є власністю Орендаря (п.1.3. договору).

Відповідно до пункту 3.2.12 договору, орендар зобов`язаний протягом десяти календарних днів з моменту припинення дії Договору звільнити Торговельне місце від розташованої на ньому і належної Орендареві тимчасової споруди некапітальної забудови.

Згідно з пунктом 4.1. договору, розмір плати за оренду Торговельного місця, з врахуванням тарифу: 156,04 грн/кв.м, становить 674, 09 грн з ПДВ щомісяця.

Пунктами 4.2.-4.3. договору передбачено, що загальний розмір оплати за цим Договором становить 674, 09 грн щомісяця та підлягає коригуванню на індекс інфляції. Сума платежу, визначена пунктом 4.2. Договору, сплачується Орендарем готівкою в касу Орендодавця або безготівково на його розрахунковий рахунок до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата. Оплата цього платежу здійснюється незалежно від результатів провадження господарської діяльності Орендаря та фактичного використання ним Торговельного місця (користування додатковими послугами).

Згідно з пунктами 5.1. та 5.2. договору такий вступає в силу з 01.01.2022 і діє до 31.12.2022. Дія Договору припиняється у випадку: закінченням терміну дії договору; за згодою сторін; за рішенням суду; розірвання Орендодавцем в односторонньому порядку у випадках, передбачених Договором та/або Правилами.

Відповідно до пункту 6.2. договору у випадку прострочення оплати послуг у строк встановлений Договором, Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Згідно з пунктом 7.5. договору Торговельне місце за цим Договором вважається переданим Орендодавцем та прийнятим Орендарем у день підписання цього Договору Сторонами та не потребує додаткового оформлення акта приймання-передачі.

Наказом директора Комунального підприємства "Червоноградський ринок" №257 від 28.09.2022 введено в дію нові тарифи на послуги оренди торговельного місця, а саме - у період військового стану, згідно з Податковим кодексом України, застосовується ставка 2% від обороту єдиного податку.

Тому на період застосування пільгової ставки розмір плати за оренду торговельного місця з урахуванням тарифу 129,88 становив – 561, 08 грн.

09 грудня 2022 року позивач скерував відповідачу повідомлення про необхідність переукладення договору оренди у зв`язку із закінченням строку його дії №01/7/1198.

28 березня позивач скерував відповідачу вимогу про погашення заборгованості № 01-7/98 від 24.03.2023.

Проте матеріали справи не містять відповідей відповідача на листи позивача.

Позивач ствердив, що з січня 2022 року орендар перестав виконувати свої обов`язки та не здійснив жодних оплат за надане йому в оренду торговельне місце.

Тому заборгованість зі сплати орендної плати за 2022 рік становить 7    750, 05 грн, на які позивач нарахував 1    051, 17 грн інфляційних втрат, 192, 69 грн 3% річних та 1    700, 95 грн пені.

Крім того, посилаючись на частину 2 статті 785 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення, позивач заявив до стягнення неустойку на суму 4    488, 64 грн.

У зв`язку з припинення дії договору позивач також просив зобов`язати відповідача звільнити торговельне місце площею 4,32 кв.м, яке відображено на схемі розташування торговельних місць на ринку (додаток №1 до договору) за №976 шляхом демонтажу тимчасової споруди некапітальної забудови.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

Згідно із частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У частині першій статті 284 Господарського кодексу України законодавець як істотні умови договору оренди, визначив, зокрема, строк, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; умови повернення орендованого майна або викупу.

Частиною першою статті 763 Цивільного кодексу України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як встановив суд, 24.12.2021 сторонами у справі укладено договір оренди №2715 торговельного місця на території КП Червоноградський ринок, відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець надає орендарю в оренду торговельне місце площею 4, 32 кв.м, яке відображено на схемі розташування торговельних місць на ринку за №976 (надалі - торговельне місце).

Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 4.3 договору сторони погодили строк оплати – до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата.

Позивач заявив до стягнення 7 750, 05 грн орендної плати за 2022 рік, враховуючи зменшений тариф з жовтня 2022 року.

Доказів сплати орендної плати матеріали справи не містять.

Тому позивач підтвердив, а відповідач не спростував наявність заборгованості зі сплати орендної плати за торговельне місце впродовж 2022 року на суму 7    750, 05 грн, яка підлягає до стягнення.

Щодо заявлених до стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та пені, суд встановив, що позивач не врахував приписи частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України при визначенні початку періодів нарахувань, зокрема, у червні, вересні та грудні 2022 року.

Здійснивши власний розрахунок, суд встановив, що до стягнення підлягає 1    697, 42 грн пені та 192, 46 грн 3% річних. У задоволенні решти вимоги слід відмовити.

Оскільки інфляційні втрати розраховуються за місяць, перевіривши розрахунок на суму 1051,17 грн суд встановив, що такий є правильний та підлягає до стягнення.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача неустойки на суму 4    488, 64 грн, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойка за частиною другою статті 785 ЦК України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

У пункті 5.1 договору передбачено строк його дії – до 31.12.2022. Доказів його продовження матеріали справи не містять, як і не містять доказів повернення торговельного місця з оренди.

Позивач заявив до стягнення 4    488, 64 грн неустойки за період січень – квітень 2023 року.

Однак суд не погоджується із нарахованою сумою, враховуючи таке.

Пунктом 3.2.12 договору сторонами погоджено, що орендар зобов`язаний протягом десяти календарних днів з моменту припинення дії договору звільнити торговельне місце від розташованої на ньому і належної орендареві тимчасової споруди некапітальної забудови.

Тобто сторонами погоджено строк для добровільного повернення майна – 10 днів, і лише після його закінчення позивач вправі нараховувати неустойку.

Крім того, у справі № 916/1319/19 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що Податковим Кодексом України як спеціальним нормативним актом, що визначає будь-які питання щодо оподаткування, елементи податку, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування, не передбачено включення до бази оподаткування податком на додану вартість будь-яких заходів юридичної відповідальності за порушення господарських зобов`язань юридичною особою, а навпаки, прямо зазначено про те, що до складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені). При цьому для цілей оподаткування законодавцем не передбачено виключень щодо спеціальної неустойки, передбаченої частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України.

При цьому Верховний Суд, розглядаючи справу № 916/1319/19, зазначив, що, виходячи з аналізу частини другої статті 785 Цивільного кодексу України, неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення, враховуючи природу її виникнення, не генерує додану вартість, оскільки не є товаром або послугою, її виникнення не пов`язане з впливом дій виробника/надавача послуг, розмір такої неустойки не залежить від вартості використаних продавцем/надавачем послуг сировини, інших товарів та додаткових послуг. Неустойка, нарахована на підставі частини другої статті 785 Цивільного кодексу України, є спеціальною санкцією за порушення законодавства, вона не може бути об`єктом оподаткування податком на додану вартість із-за своєї правової природи як міри відповідальності. Тому Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що при розрахунку розміру неустойки згідно з частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму до її складу не включається податок на додану вартість, який мав би сплачуватися орендарем орендодавцю у випадку правомірного користування майном.

Беручи до уваги зазначені висновки Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду та погоджений сторонами строк для добровільного повернення торговельного місця з оренди, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Зробивши власний розрахунок неустойки, починаючи з 11.01.2023 та здійснивши зворотнє відрахування ПДВ, суд встановив, щодо стягнення підлягає 3    438, 88 грн. У задоволенні решти неустойки слід відмовити.

Щодо вимоги про звільнення торговельного місця.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач після припинення договору оренди звільнив торговельне місце впродовж 10 днів з моменту припинення дії договору.

Оскільки відповідач після закінчення терміну дії договору не звільнив торговельне місце, суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов`язання Фізичної особи-підприємця Бойчук Тетяни Миколаївни звільнити торговельне місце площею 4,32 кв.м шляхом демонтажу тимчасової споруди некапітальної забудови є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1    статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо судового збору.

На підставі статті    129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з    Фізичної особи-підприємця Бойчук Тетяни Миколаївни (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ідент. код (номер): НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства “Червоноградський ринок” (місцезнаходження: 80100, Львівська область, місто Червоноград, вулиця Сокальська, будинок 5, ідент. код: 03337929) 14   129, 98 грн, з яких: 7   750, 05 грн орендної плати, 1   051, 17 грн інфляційних втрат, 192, 46 грн 3% річних, 1    697, 42 грн пені, 3   438, 88 грн неустойки, а також 1 998, 21 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Бойчук Тетяну Миколаївну (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ідент. код (номер): НОМЕР_1 ) звільнити торговельне місце площею 4,32 кв.м., яке відображено на схемі розташування торговельних місць на ринку (додаток № 1 до договору) за № 976 шляхом демонтажу тимчасової споруди некапітальної забудови.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 18.09.2023.

Суддя                                                                       Галамай О.З.