Справа № 522/17148/23

Провадження №1-кп/522/2787/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

13.09.2023                                                                        Місто Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:

головуючого судді -                                 ОСОБА_1 ,

суддів -                                                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря -                                 ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні №12023162510000149 від 01.02.2023 року обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Маріуполь Донецької області, громадянина України, з вищою освітою,   розлученого, має на утриманні неповнолітню дитину, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою:  АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою:  АДРЕСА_2 , раніше  не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.3 ст.262, ч.1 ст.263 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурор         -                                         ОСОБА_6

захисники -                                         ОСОБА_7 , ОСОБА_8

обвинувачений -                                 ОСОБА_5

інші учасники кримінального провадження:

представник потерпілого- ОСОБА_9

потерпіла -                                         ОСОБА_10 ,

УСТАНОВИВ:

На розгляд до Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.3 ст.262, ч.1 ст.263 КК України.

Під час підготовчого судового засідання прокурор, представник потерпілого та потерпіла, просили призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні.

Сторона захисту просила повернути обвинувальний акт прокурору з підстав його невідповідності вимогам КПКУ, посилаючись на те, що він не містить дати складання та дати затвердження прокурором, а також в ньому не зазначено належне формулювання висунутого обвинувачення.

Також прокурор в судовому засіданні просив суд застосувати (продовжити) стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що доведені під час досудового розслідування ризики не знизились та не відпали, а саме, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні та з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Захисники та обвинувачений заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, посилаючись на його необґрунтованість та невідповідність вимогам КПКУ.

Заслухавши учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт надійшов до суду з дотриманням правил територіальної підсудності, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту прокурору, немає, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, встановлено наявність підстав для призначення судового розгляду на підставі обвинувальний акт та що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Щодо доводів сторони захисту про невідповідність обвинувального акту вимогам КПКУ.

Сторона захисту просила повернути обвинувальний акт прокурору з підстав його невідповідності вимогам КПКУ, посилаючись на те, що він не містить дати складання та дати затвердження прокурором, а також в ньому не зазначено належне формулювання висунутого обвинувачення.

Перевіркою обвинувального акту встановлено, що в ньому зазначена дата його складання слідим - 24.08.2023 року та дата його затвердження прокурором – 24.08.2023 року.

Крім цього, в обвинувальному акті зазначено фактичний виклад обставин справи та формулювання обвинувачення, визнане прокурором доведеним.

Загалом обвинувальний акт відповідає вимогам КПКУ, тому підстав для його повернення не вбачається.

Щодо клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу.

Згідно із ч.3 ст.315 КПКУ під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

У частині першій статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.

Частиною 3 ст. 199 КПК України передбачено, що суд при продовженні строку тримання під вартою враховує обставини, які свідчать про те що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою.

Відповідно до ч.5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»). Крім того, суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 16.08.2023 року, обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15.09.2023 року.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_5  інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, які є особливо тяжкими,  що призвели до тяжких наслідків та за які законом передбачено покарання від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавленням волі, тому, враховуючи, що у разі засудження обвинуваченого йому загрожує вказане покарання, ОСОБА_5 може переховуватися від суду.

Вказаний ризик  значно підвищений тим, що обвинувачений зареєстрований у м.Маріуполі, незначний час мешкав у м.Одесі,  на теперішній час розлучений, офіційно не працевлаштований, має малолітню дитину, колишня дружина та дитина перебувають за межами України, тобто не має міцних соціальних зв`язків. Крім того обвинувачений знайомий зі свідками у кримінальному провадженні, які є його колегами по роботі.

Зазначені обставини щодо особи обвинуваченого та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, поведінка під час інкримінованого злочину, дає підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду чи впливати на свідків, потерпілих, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Ризики, передбачені ст.177 КПК України, які біли враховані під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати, що є підставою для продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів неможливе, зважаючи на вказані ризики, особу обвинуваченого та характер злочину, у якому він обвинувачується. Більш м`які запобіжні заходи не здатні запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам, забезпечити належну поведінку обвинуваченого та виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

Згідно з вимогами ч.4 ст.183 КПК України, враховуючи, що обвинуваченому інкримінується вчинення злочинів з застосуванням насильства, суд не визначає розміру застави у вказаному кримінальному провадженні.

Обставин, передбачених ч.2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Тому строк тримання під вартою обвинуваченого необхідно продовжити.

Щодо поданого цивільного позову.

До початку судового розгляду до суду надійшов цивільний позов захисника потерпілої ОСОБА_9 , заявлений до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В судовому засіданні потерпіла та її представник – адвокат ОСОБА_9 просили прийняти вказаний цивільний до розгляду у даному кримінальному провадженні.

Заслухавши доводи представника потерпілої та думку прокурора, обвинуваченого та його захисників, які не заперечували проти прийняття цивільного позову до розгляду у кримінальному провадженні, суд приходить до наступних висновків.

За змістом ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Так як вищевказаний цивільний позов пред`явлено потерпілою стороною до початку судового розгляду та з дотриманням вимог статей 175,177 ЦПК України, то суд приймає його до розгляду за даним кримінальним провадженням.

Щодо права обвинуваченого на суд присяжних.

Статтею 615 КПКУ встановлено особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану. Згідно із ч.10 цієї статті кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, крім здійснення кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності цією частиною було визначено склад суду за участю присяжних.

Воєнний стан на території України введено відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, та Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX).

Інкриміновані ОСОБА_5 злочини вчинено в січні 2023 року, тобто під час дії воєнного стану. Станом на теперішній час правовий режим воєнного стану не припинено.

За таких обставин, відповідно до приписів ч.10 ст. 615 КПКУ кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо інкримінованих ОСОБА_5 злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, повинно здійснюватися колегіально судом у складі трьох суддів.

Тому суд не роз`яснював обвинуваченому право на суд присяжних.

Керуючись ст.ст.177,178, 183, 199, 314-316, 331, 392 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні на підставі обвинувального акту стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.3 ст.262, ч.1 ст.263 КК України, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні місцевого Приморського районного суду міста Одеси (м. Одеса, вул. Балківська, 33, зала №229).

Цивільний позов захисника ОСОБА_9  в інтересах  ОСОБА_10 до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди – прийняти до судового розгляду.

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 13.11.2023 включно, без визначення розміру застави.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу закінчується 13.11.2023.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена протягом п`яти днів до Одеського апеляційного суду.

Головуючий:                                         ОСОБА_11

Суддя:                                                 ОСОБА_12

Суддя:                                         ОСОБА_13

13.09.2023