Справа № 2-28
2009 р.
РІШЕННЯ
ІМ’ЯМ УКРАЇНИ
«12» травня 2009 року Березнівський районний суд Рівненської області
під головуванням судді Мельника В.Я.
при секретареві Кравчук С.Я.
з участю позивачки ОСОБА_1
відповідачки ОСОБА_2
співвідповідача ОСОБА_3,
його представника,
адвоката ОСОБА_4
третьої особи з
самостійними
вимогами ОСОБА_5,
її представника,
адвоката ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березне справу за позовами:
ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно;
третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, вважаючи себе спадкоємцем четвертої черги по закону, 7 червня 2008 року пред’явила позов до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_7, яким є її домобудування по АДРЕСА_1. Обгрунтувала його тим, що більше двадцяти років проживала разом з спадкодавцем, спільно вели господарство, а тому вправі претендувати на спадщину як особа, що понад п’ять років проживала разом із спадкодавцем.
В ході попереднього судового засідання 28 серпня 2008 року до участі у справі на підставі клопотання його представника, адвоката ОСОБА_4 притягнуто як співвідповідача ОСОБА_3
8 вересня 2008 року у справу вступила ОСОБА_5, пред’явивши позов до сторін по справі про визнання за нею права власності на спадкове майно, вказуючи, що померла є її двоюрідною сестрою. У встановлений законом термін вона звернулася в нотаріальну контору за прийняттям спадщини.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги з підстав наведених в заяві. Пояснила, що жили разом з ОСОБА_7 однією сім’єю, спільно вели господарство, померла була їй майже як сестра. Має хату в с. Городище Березнівського району. Хоче за волею ОСОБА_7, висловленою нею за життя, хоче господарство продати, а гроші роздати на монастирі.
ОСОБА_2 визнала позовні вимоги ОСОБА_1 Вважає, що саме позивачка проявляла найбільшу турботу про спадкодавця, а тому має спадкувати після неї. Вона, як племінниця спадкодавця, від спадщини відмовляється.
ОСОБА_3 пояснив суду, що ОСОБА_1 не може спадкувати тому, що проживала в с. Городище, де має своє господарство, і лише іноді приїздила до ОСОБА_7 Вважає, що спадок має бути поділений між родичами спадкодавця ОСОБА_7 Пояснив, що більшість з них відмовилися від спадщини на його користь. Він у встановлений законом термін подав заяву про прийняття спадщини. Просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її заяви з тим, щоб дійсні спадкоємці могли поділити між собою спадщину.
Третя особа із самостійними вимогами ОСОБА_8 показала, що у встановлений законом строк звернулася до нотаріальної контори, претендує на спадщину, вважає себе спадкоємцем третьої черги по закону, ОСОБА_1, яка на її думку, є спадкоємцем четвертої черги по закону, в позові просить відмовити.
Допитані як свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10,ОСОБА_11, ОСОБА_12 вказали, що позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_7 проживали однією сім’єю, вели спільне господарство, разом використовували пенсійні кошти, до виходу на пенсію разом працювали в лісі, з пояснень свідка ОСОБА_13 слідує, що спадкоємці, які нині претендують на спадщину, про спадкодавця ОСОБА_7 згадували рідко, її дійсно доглядала ОСОБА_1
Вислухавши сторін, допитавши свідків, дослідивши інші докази по справі, суд вважає, що ОСОБА_1, виходячи з роз’яснень, що містяться в п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 не може відноситися до спадкоємців четвертої черги, оскільки її спільне проживання із спадкодавцем ОСОБА_7 не створювало сім’ї в розумінні ч.2 ст.3 СК України. Такими могли б бути, що проживали зі спадкодавцем однією сім’єю жінка (чоловік), також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов’язані спільним побутом, мали взаємні права та обов’язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім’ї, тощо, а тому спадкувати після смерті ОСОБА_7 на підставі ст. 1264 ЦК України ОСОБА_1 не може.
ОСОБА_3, у встановленому законом порядку звернувшись в нотаріальну контору за прийняттям спадщини, вимог про визнання за ним права власності на спадщину після смерті своєї двоюрідної сестри ОСОБА_7 в судовому засіданні не заявив.
Натомість ОСОБА_5 звернулася із заявою про прийняття спадщини в нотаріальну контору лише 25 липня 2009 року ( а. с. 64), тобто по завершенню встановленого ст. 1270 ЦК України шестимісячного строку для цього.
З актового запису про смерть на а. с. 13 відомо, що ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Суд не може взяти за доказ звернення подане в нотаріальну контору від її імені, що зареєстроване в нотаріуса 10 липня 2009 року, так як вказана заява нею не підписана.
У відповідності до п.13 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, при прийнятті заяв підлягає встановленню особа цивільних правовідносин за паспортом, або іншими документами, які унеможливлюють сумніви щодо особи громадянина, що особисто має звернутися за вчиненням нотаріальної дії.
Цих вимог під час прийняття і реєстрації нотаріусом заяви, поданої від імені Усач 10 липня 2008 року, дотримано не було. А тому суд вважає, що звернення ОСОБА_5 за прийняттям спадщини мало місце саме 25 липня 2008 року, саме тоді нею було подано заяву, яка відповідає вимогам закону.
За таких обставин ОСОБА_5 пропустила строк звернення в нотаріальну контору.
Зі спадкодавцем вона не проживала, встановити їй додатковий строк для прийняття спадщини в судовому засіданні не просила.
Крім цього, спадкоємцем третьої черги згідно зі ст. 1263 ЦК України та роз’ясненнями, що містяться в частині третій пункту 20 постанови Пленуму від 30 травня 2008 року № 7, ОСОБА_5 не являється, такими є рідні дядько та тітка спадкодавця. Ця норма, на думку суду, розширеному тлумаченню не підлягає
Отже в позові їй також має бути відмовлено за безпідставністю заявлених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 10-11,209,212-215 ЦПК України ст.ст. 1263-1265,1268-1269,1270 ЦК України, суд,
ВИРІШИВ:
ОСОБА_1 в позовних вимогах до ОСОБА_2 про визнання права власності на домобудування по АДРЕСА_1, відмовити.
ОСОБА_5 в позовних вимогах до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - домобудування по АДРЕСА_1, відмовити.
На рішення суду може бути внесена апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Березнівський районний суд протягом 20 днів після подання заяви про його апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя: