ЄУН 193/1438/23

Провадження 2/193/386/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року                                                                сел.Софіївка

Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Кравченко Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Сліпенького Романа Степановича до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Русак Ліна Анатоліївна , про визнання заповіту недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

 Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом та просив суд визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_4 та посвідчений приватним нотаріусом Русак Ліною Анатоліївною.

14 вересня 2023 року в порядку автоматизованого розподілу справ між суддями позовну заяву передано на розгляд судді Кравченко Н.О..

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

За загальним правилом ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно відповіді № 230152 від 18 вересня 2023 року з Єдиного державного демографічного реєстру встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до положень ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Позов до фізичної особи може бути пред`явлений як за місцем проживання, так і за місцем перебування. Проте, це місце повинно бут зареєстрованим у встановленому законом порядку. Отже, саме реєстрація фізичної особи – відповідача є визначальною для правильного визначення підсудності.

При цьому, вказана представником позивача у позові адреса відповідача ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 , є його місцем проживання, а не реєстрації, що в даному випадку суперечить положенням ЦПК України щодо територіальної підсудності даної справи, так як у відповідності до ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи подаються саме за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, а не за фактичним місцем проживання.

Відповідно до положень ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Таким чином, ЦПК України, передбачає виключну підсудність справи у випадку, якщо спір виник з приводу нерухомого майна.

В позовній заяві представником позивача адвокатом Сліпеньким Р.С. не наведено обґрунтування підстав підсудності Софіївському районному суду Дніпропетровської області.

При цьому, надаючи квитанцію про сплату судового збору на суму 1073,60 грн., ціну позову не визначено, що означає, що позивачем сплачений судовий збір у відповідності до абз.2 п.1.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» як за позовну вимогу немайнового характеру.

Оскільки позивачем не було заявлено позовних вимог про визнання за нею права власності на майно або частину майна, то й застосовувати виключну підсудність в даному випадку немає підстав.

Таким чином, позов про визнання заповіту недійсним та визнання права на спадкування не повинен розглядатися за правилами виключної підсудності, оскільки спір між сторонами виникає не з приводу нерухомого майна, а щодо дійсності заповіту та визнання права на спадкування. За результатом розгляду даної категорії справ, в разі задоволення позову, у позивача може виникнути право на спадкування, а не речове право на спадкове майно.

Така позиція відповідає висновкам Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ВССУ, зробленим в Аналізі судової практики внаслідок застосування судами роз`яснень, викладених у постанові Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 23.01.2017р., пункт 15 якого не передбачає застосування виключної підсудності до вимог про визнання заповіту недійсним.

Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Положеннями статті 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Згідно зі ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позивачка подала позов з порушенням правил територіальної підсудності, у зв`язку з чим справу необхідно передати до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська .

Керуючись ст. ст. 27, 31, 32, 260-261, 353-354 ЦПК України, суд –

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 адвоката Сліпенького Романа Степановича до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Русак Ліна Анатоліївна, про визнання заповіту недійсним передати до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Паторжинського, 18-А, Веб-сайт: https://gt.dp.court.gov.ua).

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя                                                                          Н.О.Кравченко