ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
"27" лютого 2007 р. Справа № 6/231
Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов заступника прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі
Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Відділу державної служби охорони при УМВС України в Чернівецької області
про стягнення штрафних санкцій в сумі 81286 грн.
Представники:
Від позивача: не викликався;
Від відповідача: не викликався,
В С Т А Н О В И В :
Заступник прокурора Чернівецької області звернувся з позовом в інтересах Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відділу державної служби охорони при УМВС України в Чернівецької області про стягнення штрафних санкцій в сумі 81286 грн. за не створення у 2005 році робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Свою вимогу позивач обґрунтовує тим, що відповідно до статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 року № 875-ХІІ (далі-Закон № 875), для підприємств (об'єднань), установ, організацій, незалежно від форм власності і господарювання, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотки від чисельності працюючих, а якщо працює від 15-25 чоловік -у кількості одного робочого місця. В силу вимог Закону № 875 відповідач зобов'язаний самостійно визначити норматив робочих місць для інвалідів, забезпечити створення та зайнятість на них інвалідів в порядку, визначеному цим Законом та Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою КМУ № 314 від 03.05.1995 року. За невиконання вимог ст.19 Закону № 875 підприємства (об'єднання), установи, організації в силу ст.20 цього ж Закону України сплачують штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце не зайняте інвалідом, а також пеню у розмірі 120% облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.
Згідно акту проведеної перевірки від 20-25 вересня поточного року щодо виконання відповідачем зазначеного нормативу, середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві інвалідів в 2005 році становила 2 чоловік(и), в той час коли встановлений норматив склав 12 чоловік(и). Таким чином, відповідач зобов'язаний був самостійно сплатити на рахунок Фонду кошти у розмірі 81286 грн. Дана сума підтверджується розрахунком заборгованості по сплаті штрафних санкцій відповідно до поданого підприємством звіту форми 10-ПІ. Однак, на день звернення з даною позовною заявою відповідачем кошти не перераховані.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те що згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу охорони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1993 року № 615-93 (у редакції постанови КМ України від 15.08.2001 року № 1053), Державна служба охорони при Міністерстві внутрішніх справ України (далі -ДСО) створена для здійснення заходів щодо охорони нерухомих об'єктів та іншого майна, в тому числі вантажів, тимчасового зберігання валютних цінностей, забезпечення особистої безпеки громадян, а також технічного захисту інформації на договірних засадах в порядку, встановленому законодавством. ДСО разом зі своїми підрозділами становить єдину державну централізовану систему, підпорядковану Міністру внутрішніх справ України, очолювану Департаментом Державної служби хорони при МВС України (далі -Департамент). Працівники ДСО під час служби застосовують спеціальні засоби, можуть мати на озброєні вогнепальну зброю (п. 18 Положення), зобов'язані захищати власність і громадян від злочинних посягань, забезпечувати додержання режиму охорони, згідно з укладеними договорами; запобігати правопорушенням і припиняти їх у місцях несення служби, взаємодіяти з органами внутрішніх справ у питаннях запобігання розкрадання власності, затримання правопорушників і проведення перевірок стану збереження матеріальних цінностей; номенклатура посад, що заміщується працівниками, які працюють за трудовим договором, визначається Департаментом (п.13 Положення) відповідно до завдань та функцій визначених Положенням. Самостійне створення Відділом додаткових робочих місць, з метою працевлаштування інвалідів, суперечить Положенню; згідно Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого Державним комітетом України по нагляду за охороною праці в редакції наказу від 23.12.1993 р. № 196, робота в індивідуальних засобах захисту, охорона колективної та приватної власності, монтаж, ремонт і профілактичне обслуговування засобів охоронної сигналізації відносяться до робіт з підвищеною безпекою; Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.95 р. № 314 передбачено, що робочим місцем інваліда може бути робоче місце, якщо за умовами праці та з урахуванням фізичних можливостей інвалідів, воно може бути використане для його працевлаштування, з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії; згідно роз'яснення Управління медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров'я від 27 грудня 1999 р. за № 16.05/324, при винесенні трудових рекомендацій інвалідам МСЕК керуються Переліком професій і робіт, які заміщаються інвалідами; професії у сфері Державної служби охорони є небезпечними для здоров'я інвалідів, відсутні у вказаному Переліку, у зв'язку з чим лікарі-експерти МСЕК не виносять рекомендацій щодо працевлаштування інвалідів у цій сфері; запровадження в тарифах на послуги охорони, у яких питома вага заробітної плати складає від 48% до 60%, додаткового джерела на виплату штрафних санкцій в розмірі 4% від фонду оплати праці призведе до різкого зростання ціни, погіршить економічний стан ДСО у зв'язку із відмовою власників від підвищених тарифів, суперечитиме вимогам Методики визначення розмірів цін на послуги з охорони об'єктів, що підлягають обов'язковій охороні підрозділами ДСО при МВС України, затвердженої спільним наказом МВС України та Мінекономіки України від 02.03.2001 р. № 171/51, зареєстрованого Міністерством юстиції України 13.04.2001 р. за № 346/5537, а сплата штрафних санкцій за рахунок прибутку призведе до скорочення витрат Відділу на покращення матеріально-технічної бази; відповідно до пункту 21 Положення, заходи щодо створення належних умов праці покладаються на замовників охоронних послуг; впродовж 2005 року відповідачем щомісячно надавалась звітність у Чернівецький міський центр зайнятості за формою № 3-ПН «Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад)». Однак ані Фонд, ані Служба зайнятості у 2005 році не направляла інвалідів у Відділ для працевлаштування, хоча, відповідно до ст.18 Закону № 875 та пункту 3 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26.09.2002, саме на ці органи покладено обов'язок працевлаштування інвалідів, таким чином, на думку відповідача, твердження позивача про обов'язковість сплати штрафних санкцій незалежно від будь яких обставин, з яких інвалід не працює на підприємстві, є хибним.
Ухвалою господарського суду від 18.10.2006 року провадження у справі було зупинено для досягнення сторонами примирення.
Враховуючи, що з дня зупинення провадження у справі пройшло більше трьох місяців, а від сторін ніяких доказів про те, що вони досягли примирення не надійшло, суд дійшов висновку, що обставини, які були підставою для зупинення провадження у справі, відпали, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає поновленню.
На підставі викладеного, керуючись частиною 5 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
У Х В А Л И В:
1. Поновити провадження у справі.
2. Призначити розгляд справи у судовому засіданні на "14" березня 2007 р. на 12:30 у приміщенні господарського суду Чернівецької області (м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14).
3. Копію ухвали надіслати сторонам.
Суддя А.Д. Паскарь