ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2007 р.

Справа № 6/271.

Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А.Д. при секретарі судового засідання Байталюку В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні позов

Дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України»

до Відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Чернівцігаз»

про зобов'язання виконати договірні зобов'язання

Представники:

від позивача: Кім О.М. –заступник директора Чернівецької філії ДК “Газ України”; Миронов С.І.,  довіреність № 236/102 від 04.09.2006 року

від відповідача: Мартинюк В.І, довіреність від 14.08.2006 року; Нежурбіда С.І., довіреність від 15.11.2006 року,

В С Т А Н О В И В :

Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», звернулась з позовом до Відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Чернівцігаз» про спонукання до виконання договірних зобов'язань, а саме: оформити документально акти приймання-передачі газу на нормовані виробничо-технологічні втрати відповідно до договору від 03.01.2005 року № 54/052290-ВТ на постачання природного газу для нормованих технологічних втрат за липень 2006 року в кількості 1200992,00 м3, за серпень 2006 року в кількості 1222839,00 м3  та за вересень 2006 року в кількості 12555776,00 м3, а також зобов’язати відповідача надати повноважним представникам позивача дані, необхідні для контролю розрахунків виробничо-технологічних втрат природного газу та можливість вільного доступу до облікових документів для проведення перевірок стану розрахунків за прийнятий газ.

Позов мотивується тим, що 03 січня 2005 року сторонами був укладений договір на постачання природного газу для нормованих технологічних втрат № 54/05/2290-ВТ, відповідно до пункту 1.1 якого позивач зобов'язується передати у власність відповідачеві природний газ для нормованих технологічних втрат газу покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору. Згідно з пунктами 3.2, 3.3, 3.4 вказаного договору, кількість газу, яка передається покупцеві, визначається згідно з Методикою визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженою наказом Міністерства палива і енергетики України від 30.05.2003 року № 264 (далі –Методика), а приймання-передача газу, оформляється актами приймання-передачі, які відповідач зобов’язаний надати позивачеві не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Однак з 01.07.2006 року відповідач не виконав умови договору та надав позивачеві акти приймання-передачі газу за липень, серпень, вересень 2006 року, кількість газу по яких не відповідає умовам Методики. Згодом відповідач взагалі припинив надання позивачеві розрахунків. Пропозиції позивача щодо приведення відносин між сторонами у відповідність з умовами договору та Методики відповідачем були проігноровані, хоча відповідно до пункту 3.13 договору, покупець несе повну відповідальність за достовірність розрахунків нормованих технологічних втрат. Крім того, згідно з умовами договору, покупець зобов'язаний надавати постачальнику дані, необхідні для контролю розрахунків виробничо-технологічних втрат газу покупця до 3 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, створити належні умови та забезпечувати вільний доступ до облікових документів уповноваженим представникам постачальника для проведення перевірок стану розрахунків за прийнятий газ. Невиконання відповідачем умов договору, призводить до несплати отриманого ним природного газу для нормованих технологічних втрат.

Відповідач позов не визнає з мотивів, викладених у відзиві, у тому числі посилаючись на те, що договір не містить умов щодо розрахунку кількості газу для нормованих технологічних втрат згідно Методики, яка відповідачем взагалі не порушується. Крім того, оскільки акти приймання-передачі газу за липень, серпень та вересень 2006 року він надіслав позивачеві, твердження останнього  про невиконання відповідачем умов пунктів 3.2-3.4 договору є безпідставними.

В ході розгляду справи з метою спростування тверджень позивача відповідач заявив письмове клопотання про призначення господарським судом експертизи.

Позивач проти задоволення вказаного клопотання відповідача заперечує у зв’язку з тим, що при вирішенні даного спору питання, які потребують спеціальних знань згідно зі статтею 41 ГПК України не виникають, а дійсна суть спору полягає виключно в неправомірному тлумаченню відповідачем  Методики. Погодившись із цими запереченнями позивача, у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи судом було відмовлено.

Рішення прийнято 23 лютого 2007 року після закінчення строку, оголошеної відповідно до статті 77 ГПК України перерви.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що на підставі укладеного сторонами договору від 03 січня 2005 року № 54/05/2290-ВТ на постачання природного газу для нормованих технологічних втрат, позивач зобов'язується передати у власність відповідачеві природний газ для нормованих технологічних втрат газу покупця, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору. Відповідно до умов вказаного договору (пункти 3.2, 3.3, 3.4), кількість газу, яка передається покупцеві, визначається згідно з Положенням про порядок визначення граничних обсягів виробничо-технологічних витрат і нормованих втрат природного газу, що виникають у газорозподільних мережах, затвердженого наказом Міністерства палива і енергетики України від 26.10.2004 року № 668 (далі –Положення).

Згідно з пунктом 4.2 Положення, рівень граничних нормованих втрат газу визначається на підставі розрахунків, виконаних на базі Методики.

Приймання-передача газу оформляється актами приймання-передачі, які відповідач зобов’язаний надати позивачеві не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу ( пункт 3.4. договору).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак з липня 2006 року відповідач надав позивачеві акти приймання-передачі газу за липень, серпень, вересень 2006 року, кількість газу по яких не відповідає умовам Методики. Дана обставина свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань.

Згідно з пунктом 3.13 договору покупець несе повну відповідальність за достовірність розрахунків нормованих технологічних втрат. Разом з тим,  пунктом 4.2 Положення передбачено, що рівень граничних нормованих втрат газу визначається на підставі розрахунків, виконаних на базі Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами та Методики визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі не приведення об’єму газу до стандартних умов. В пункті 5.10 Методики зазначено, що розрахунок виробничо-технологічних втрат газу здійснюється підприємством з газопостачання та газифікації самостійно. Однак це не означає, що відповідач може на власний розсуд, з порушенням положень вказаної Методики, визначати та розраховувати виробничо-технологічні втрати газу.

Пунктом 6.6 Методики встановлено, що загальний обсяг виробничо-технологічних втрат газу (QB) за відповідний період визначається за формулою:

QB+QB1+QB2+QB3+QB4+QB5, тис. куб. м, де, зокрема, QB2 –виробничо-технологічні втрати газу за відповідний період за умовної нормативної герметичності газового обладнання та приладів ГРП (газорегуляторні пункти), БК ГРП (газорегуляторні пункти в блочних контейнерах), ШРП (шкафні газорегуляторні пункти), ДКРТ (домові комбіновані регулятори тиску), тис. куб. м (визначаються згідно з додатком № 2 до Методики, кількістю газового обладнання та приладів та кількістю діб у звітному періоді). Таким чином, при визначенні загального обсягу втрат газу необхідно застосовувати виключно умовну нормативну герметичність газопроводів, при цьому, відповідно до розділу 4 Методики, умовна нормативна зовнішня герметичність газопроводу, з’єднувальних деталей, арматури, газового обладнання, приладів тощо –стан газопроводу, з’єднувальних деталей, арматури, газового обладнання, приладів тощо, згідно з яким можливим є витік газу, що не перевищує норм витоку, установлених чинними нормативними документами, і не може бути зафіксований органолептичним методом.

Однак відповідач, при визначенні технологічних втрат газу, не враховує вищевикладене, а хибно застосовує поняття «абсолютна зовнішня герметичність газопроводу»та «абсолютна внутрішня герметичність арматури».

Згідно із умовами договору, складання актів приймання-передачі є підставою для розрахунків між сторонами. При цьому покупець зобов'язаний надавати постачальнику дані, необхідні для контролю розрахунків виробничо-технологічних втрат покупця до 3 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, створити належні умови та забезпечувати вільний доступ до облікових документів уповноваженим представникам постачальника для проведення перевірок стану розрахунків за прийнятий газ. Невиконання відповідачем умов договору, призводить до несплати отриманого ним природного газу для нормованих технологічних втрат. Однак, як встановлено судом, відповідач з жовтня 2006 року взагалі припинив надання позивачеві розрахунки.

Пропозиції позивача щодо приведення відносин між сторонами у відповідність з умовами договору та Методики відповідачем були проігноровані, хоча відповідно до пункту 3.13 договору, покупець несе повну відповідальність за достовірність розрахунків нормованих технологічних втрат.

Суд також враховує, що відповідач не сплатив позивачеві навіть вартість отриманого ним природного газу, кількість якого він не оспорює. Тим самим відповідач грубо порушує охоронювані законом майнові інтереси позивача, у тому числі одержання позивачем як суб’єктом підприємницької діяльності прибутку.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про невідповідність складених відповідачем актів приймання-передачі умовам договору та вказаним нормативним актам. Тому, задовольняючи обґрунтований позов, судові витрати підлягають поверненню позивачеві за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз»протягом 5 днів з дня набрання чинності рішення по даній справі документально оформити акти приймання-передачі газу на нормовані виробничо-технологічні втрати відповідно до договору № 54/05/2290-ВТ від 03.01.2005 року на постачання природного газу для нормованих технологічних втрат за липень 2006 року в кількості 1’200’992,00 кубічних метрів, за серпень 2006 року в кількості 1’222’839,00 кубічних метрів та за вересень 2006 року в кількості 1’255’776,00 кубічних метрів.

3.          Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз»протягом 5 днів з дня набрання чинності рішення по даній справі надати повноважним представникам Дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України»дані, необхідні для контролю розрахунків виробничо-технологічних втрат природного газу та можливість доступу до облікових документів для проведення перевірок стану розрахунків за прийнятий газ.

4.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз»(м. Чернівці, вул. Вінниченка, 9-а, ідентифікаційний код 03336166) державне мито в розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Суддя                                                  А. Паскарь