Ухвала

14 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 760/3936/22

провадження № 61-13049ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу Національного банку України на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 17 лютого 2023 року, додаткове рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 14 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про стягнення невиплачених коштів та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного банку України, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь не виплачену заробітну плату у сумі 70 819,81 грн, компенсацію за невикористану відпустку - 30 817,36 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що середній заробіток за весь час затримки розрахунку, який просив стягнути позивач, складає 250 063,44 грн.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 17 лютого 2023 року позов задоволено частково. Стягнено з Національного банку України на користь ОСОБА_1 заробітну плату в сумі 51 250,77 грн, компенсацію за невикористану відпустку - 30 817,36 грн, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні - 82 068,13 грн.

Додатковим рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 14 березня 2023 року стягнено з Національного банку України на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 18 000,00 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 21 липня 2023 року апеляційні скарги Національного банку України на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 17 лютого 2023 року та додаткове рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 14 березня 2023 року задоволено частково. Рішення Солом`янського районного суд міста Києва від 17 лютого 2023 року змінено, викладено резолютивну частину рішення редакції цієї постанови. Позов задоволено частково. Стягнено з Національного банку України на користь ОСОБА_1 заробітну плату у розмірі 17 917,43 грн, компенсацію за невикористану відпустку - 11 801,90 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 30 000,00 грн. В іншій частині позову відмовлено. Додаткове рішення Солом`янського районного суд міста Києва від 14 березня 2023 року змінено, зменшено розмір витрат на правову допомогу з 18 000,00 грн до 8 400,00 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 18 серпня 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 21 липня 2023 року у справі № 760/3936/22 на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України.

01 вересня 2023 року Національний банк України подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 17 лютого 2023 року, додаткове рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 14 березня 2023 року, постанову Київського апеляційного суду від 21 липня 2023 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

У цій справі ціна позову становить 351 700,61 грн, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.

У касаційній скарзі заявник зазначає, що справа становить для нього виняткове значення, оскільки стосується ще 1 131 працівників Національного банку України, які перебували у простої у період 2020-2023 років, що, зокрема, створює соціальну напруженість у колективі та ризики безпідставної виплати коштів.

Разом з тим, вказуючи, що справа має виняткове значення для учасника справи, заявником належного обґрунтування таких тверджень не наведено, і зокрема, в чому саме полягає виняткове значення цієї справи для нього.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга не містить.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Національного банку України на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 17 лютого 2023 року, додаткове рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 14 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про стягнення невиплачених коштів та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

В. І. Крат