Ухвала

13 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 33/6580/18

провадження № 61-12719ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 вересня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 12 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Приватного нотаріуса Ужгородського міськрайонного управління юстиції Кузьо Галини Василівни, Приватного нотаріуса Мукачівського міськрайонного нотаріального округу Герцускі-Торжаш Вікторії Ласлівни, ОСОБА_2 про визнання недійсними рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно

та договору купівлі-продажу нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Товариства

з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі - ТОВ «Кей-Колект»), Приватного нотаріуса Ужгородського міськрайонного управління юстиції

Кузьо Г. В., Приватного нотаріуса Мукачівського міськрайонного нотаріального округу Герцускі-Торжаш В. Л., ОСОБА_2 , у якому просив: визнати недійсним рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кузьо Г. В. щодо внесення запису-рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень за одноосібним власником ТОВ «Кей-Колект»

від 18 вересня 2018 року за номером: 1646543221104 та визнати недійсним договір купівлі-продажу майна від 19 вересня 2018року , посвідчений державним реєстратором Герцускі-Торжаш В. Л., за ОСОБА_2 , реєстр 2441.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області

від 03 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 12 липня 2023 року, відмовлено ОСОБА_3

у задоволенні позову.

24 серпня 2023 року ОСОБА_3 , засобами поштового зв`язку, звернувся

до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 вересня 2019 року

та постанову Закарпатського апеляційного суду від 12 липня 2023 року, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення

про задоволення позову.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню

з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи,

а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити

у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права

чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі,

що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення

для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

У касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав) (підпункт 1 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті

389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду,

в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був урахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Положеннями зазначеної статті передбачено, що підставою для відкриття касаційного провадження є неврахування в оскаржуваному судовому рішенні висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

При визначенні справ із подібними правовідносинами враховується предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені судами фактичні обставини справи, однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Особа, яка подала касаційну скаргу, повинна врахувати, що у разі посилання

у касаційній скарзі на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі потрібно зазначити, яку саме норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного

у постановах Верховного Суду, застосував суд апеляційної інстанції

в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Якщо касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, у такій скарзі зазначається, щодо якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України,

у касаційній скарзі потрібно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення

з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини третьої

статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі потрібно зазначити певний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України, з наведенням обґрунтувань таких доводів.

Виконання зазначених процесуальних вимоги має на меті унеможливити використання формального та беззмістовного викладу заявниками підстав касаційного оскарження. Тобто, заявник має не лише навести зміст відповідного пункту згаданих статей процесуального закону, а й викласти належне обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення відповідно

до наведених вище правових норм.

У поданій касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права,

як на підставу касаційного оскарження судового рішення, не наводить передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження судового рішення.

Узагальнюючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що заявник

не виконав вимог ЦПК України при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження, а тому відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України, касаційна скарга підлягає поверненню.

Верховний Суд зауважує, що суд касаційної інстанції здійснює перегляд постановлених судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень

у виключних випадках, кожен з яких окремо передбачений процесуальним законом. Стадія касаційного перегляду не є обов`язковою стадією для усіх видів судових проваджень, а перегляд рішень у касаційному порядку відбувається виключно з підстав, що вичерпним чином визначені законом. При цьому, Верховний Суд є судом права, тобто такою судовою інстанцією, яка не здійснює перегляд постановлених та оскаржених рішень повністю, а лише у питанні правильності застосування судами норм права.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо

у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави

для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини,

яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 вересня 2019 року

та постанову Закарпатського апеляційного суду від 12 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Приватного нотаріуса Ужгородського міськрайонного управління юстиції Кузьо Галини Василівни, Приватного нотаріуса Мукачівського міськрайонного нотаріального округу Герцускі-Торжаш Вікторії Ласлівни, ОСОБА_2 про визнання недійсними рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності

на нерухоме майно та договору купівлі-продажу нерухомого майна вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Сердюк