Постанова

Іменем України

15 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 756/9793/20

провадження № 61-5524св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги, - ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Шеремет Марія Олегівна, на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 березня 2023 року у складі колегії суддів:

Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до

ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Позовну заяву мотивовано тим, що 09 березня 2018 року між сторонами був укладений договір позики, відповідно до якого відповідач отримала від нього грошові кошти у розмірі 40 000 доларів США, які зобов`язалася повернути

до 31 грудня 2018 року, що підтверджується відповідною розпискою.

Посилаючись на те, що у встановлений договором строк відповідач не повернула позичені у нього кошти, просив суд стягнути з неї заборгованість у розмірі 40 000 доларів США.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20 січня 2022 року у складі судді Диби О. В. позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі 40 000 доларів США.

Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись із вищезазначеним судовим рішенням, ОСОБА_3 , як особа, що не брала участі у справі, на підставі статті 352 ЦПК України подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що оскаржуваним рішенням порушуються його права, оскільки спір у цій справі штучно створений, задля уникнення відповідачем зобов`язань за укладеним з ним договором позики, на підставі якого рішенням суду у справі № 756/4224/19 з ОСОБА_2 стягнуто заборгованість у розмірі 21 000 доларів США.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 березня 2023 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 20 січня 2022 року.

Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_3 не є учасником справи та не довів, що оскаржуваним рішенням суд першої інстанції вирішив питання про його права та обов`язки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Касаційну скаргу мотивовано тим, щопозов ОСОБА_1 є штучно створеним для ухилення від виконання ОСОБА_2 боргових зобов`язань перед ним, тому судове рішення впливає на його права та інтереси, однак ухвалено без його участі.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2023 року відкрито провадження у справі.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Установлені судом фактичні обставини

Відповідно до розписки від 09 березня 2018 року ОСОБА_2 взяла у позику від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 40 000 доларів США, які зобов`язалася повернути до 31 грудня 2018 року.

ОСОБА_3 , як особа, що не брала участі у справі, подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. В обґрунтування скарги вказував, що оскаржуваним рішенням порушено його права, свободи, інтереси та обов`язки, як позикодавця, кредитора ОСОБА_2 на загальну суму 21 000,00 доларів США. Вважав, що спір у цій справі штучно створений, щоб уникнути виконання відповідачем зобов`язань перед ним.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 25 червня 2021 року у справі № 756/4224/19, з урахуванням постанови Київського апеляційного суду від 15 червня 2022 року, задоволено позов ОСОБА_3 до

ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики від 07 грудня

2018 року та стягнуто з останньої заборгованість у розмірі 21 000 доларів США.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

У пункті 8 частини третьої статті 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення.

Європейський Суд з прав людини наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання. Проте, право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або такою мірою, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо вони не мають легітимної мети та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення ЄСПЛ у справі «Bruаlla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня

1997 року, п. 33).

Відповідно до статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до частини першої статті 17, частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах

від 19 червня 2018 року у справі № 910/18705/17, від 03 червня 2019 року

у справі № 910/6767/17, від 25 жовтня 2019 року у справі № 910/16430/14,

від 05 травня 2020 року у справі № 910/9254/18.

За змістом частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 20 січня 2022 року у справі № 756/9793/20 вирішено спір ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики від 09 березня 2018 року. Рішенням цього ж суду від 25 червня 2021 року у справі № 756/4224/19, з урахуванням постанови Київського апеляційного суду

від 15 червня 2022 року, вирішено спір ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики від 07 грудня 2018 року та стягнуто з останньої заборгованість у розмірі 21 000 доларів США.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 зазначив, що позов ОСОБА_1 є штучно створеним для ухилення від виконання ОСОБА_2 боргових зобов`язань перед ним, тому судове рішення впливає на його права та інтереси, однак ухвалено без його участі.

Закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , суд дійшов вірного висновку про те, що останній належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами не довів, що оскаржуваним судовим рішенням вирішені питання щодо боргових зобов`язань перед ним, оскільки спір стосувався виключно сторін договору позики, тобто ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Рішення суду першої інстанції від 20 січня 2022 року не стосувалось прав та обов`язків ОСОБА_3 , який не був та не є учасником правовідносин щодо договору позики, укладеного 09 березня 2018 року між сторонами у справі. Також оскаржуване заявником судове рішення не містить будь-яких суджень щодо

ОСОБА_3 ні у мотивувальній, ні у резолютивній частині.

Колегія суддів зауважує, що апеляційний суд здійснює апеляційний перегляд рішень судів першої інстанції лише в тих випадках, коли такий перегляд ініціює особа, яка має право на апеляційне оскарження відповідно до вимог частини першої статті 352 ЦПК України. Оскільки встановлено, що ОСОБА_3 не є особою, яка має право на апеляційне оскарження судового рішення, апеляційний суд вірно закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , права та обов`язки якого не вирішувались оскаржуваним судовим рішенням.

Доводи касаційної скарги про штучно створений позов ОСОБА_1 для ухилення від виконання ОСОБА_2 боргових зобов`язань перед ОСОБА_3 не можуть бути підставою для скасування ухвали апеляційного суду, оскільки гуртуються виключно на припущеннях, так як право на звернення до суду з позовом не залежить від наявності чи відсутності у боржника інших кредиторів.

Врахувавши, що ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу у справі, в якій він не брав участь, на судове рішення, яким не вирішувалось питання про його права та обов`язки, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України. Правильність застосування цієї норми права судом апеляційної інстанції є очевидним і не викликає розумних сумнівів.

Доводи касаційної скарги на правильність висновку суду апеляційної інстанції не впливають, оскільки особа, яка зверталася з апеляційною скаргою, не довела, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі чітко не зазначив, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 України, Верховний Суду складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Шеремет Марія Олегівна, залишити без задоволення,

а ухвалу Київського апеляційного суду від 13 березня 2023 року- без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович