ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 рокуЛьвівСправа № 465/1476/23 пров. № А/857/10701/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                                  Пліша М.А.,

суддів                                                                       Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,

за участю секретаря судового засідання                    Гриньків І.С..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 25 травня 2023 року про відмову у відкритті провадження (головуючий суддя Мигаль Г.П., м. Львів) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого лейтенанта Управління патрульної поліції Львівської області Департаменту патрульної поліції 1 батальону,3 роти - Ничкало Тетяни Іванівни про визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувсь в суд першої інстанції з адміністративним позовом до старшого лейтенанта Управління патрульної поліції Львівської області Департаменту патрульної поліції 1 батальйону, 3 роти - Ничкало Тетяни Іванівни про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння на місті, скерування його на огляд до медичного закладу та відсторонення його від керування транспортним засобом; визнання огляду на стан наркотичного спґяніння, проведений 17.10.2022 старшим лейтенантом Управління патрульної поліції Львівської області Державної патрульної поліції Ничкало Тетяною Іванівною на місті зупинки автомобіля та його результати недійсними.

Ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 25 травня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі, з підстав передбачених  п.1 ч.1 ст.170 КАС України.

Не погодившись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 , оскаржив його в апеляційному порядку, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі зазначає, що підставами відмови у відкритті провадження у справі стало те, що позивач оскаржує дії по складанню протоколу про адміністративне правопорушення, що абсолютно не співвідноситься із підставами та предметом заявленого позову у даній справі.

Більше того, Львівський окружний адміністративний суду, отримавши матеріали даної справи, відмовляючи у відкритті провадження у справі № 465/1476/23 ( ухвала від 07.04.2023 року) та повертаючи матеріали даної справи знову на розгляд до Франківського районного суду, встановив, що позивач оскаржує дії відповідача з приводу незгоди щодо проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння на місці, скерування його на огляд до медичного закладу та відсторонення його від керування транспортним засобом, а також порушення інших процедур, передбачені ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а не протокол про адміністративні правопорушення, як про це зазначає суддя в оскаржуваній ухвалі.

Крім того, Львівським окружним адміністративним судом було встановлено, що згідно із ст. 267 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду. Тому, Львівський окружний адміністративний суд встановивши, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України передав дану адміністративну справу на розгляд Франківського районного суду.

Особливу увагу звертає на те, що предметом спору у вказаній справі є неправомірні дії субґєкта владних повноважень щодо здійснення огляду на стан сп`яніння з порушенням вимог ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 та «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, чинній в редакції, що існувала на момент фіксування правопорушення (далі - Порядок), які проявились у порушенні інспектором порядку проведення огляду особи на місті зупинки транспортного засобу із застосуванням непередбачуваних Інструкцією та Порядком технічних засобів (ліхтаря, яким світили в очі водієві при яскравому світінні сонця); відсутності регламентованої процедури проходження огляду водія на стан наркотичного сп`яніння як такого, що не дозволяє застосування до водія будь-яких дій представниками поліції; безпідставному скеруванні водія на огляд до медичного закладу без вручення відповідного направлення (в направленні зазначений неіснуючий медичний заклад, воно не вручалось водієві та було складено після складання протоколу про адміністративне правопорушення, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери інспектора); направлення водія на огляд за відсутності у нього очевидних ознак, які можуть вказувати на стан наркотичного сп`яніння (відсутності реакції зіниць на світло, тремтіння пальців рук, неприродня блідість обличчя, що не підтверджується відеофіксацією з камер та поясненнями свідків та спростовується, медичним заключенням); не підтвердження наявності факту перебування водія в стані наркотичного сп`яніння поясненнями свідків, незаконне відсторонення водія від керування транспортним засобом тощо.

Перераховані вище обставини, в контексті ст.267 КУпАП віднесені до категорії заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення, і не розглядаються як дії по складанню протоколу , як про це зазначає Франківський районний суд в ухвалі, а тому як і інші заходи, передбачені положеннями цієї норми та главою 20 КУпАП, такі як адміністративне затримання, огляд речей та особистий огляд, вилучення документів тощо, - можуть бути окремим предметом оскарження до суду, що не зупиняє їх виконання .

Франківський районний суд в ухвалі про відмову у відкриті провадження у даній справі, трактував предмет позову у цій справі, як дії пов`язані із складанням протоколу про адміністративне правопорушення, та вказав що предметом оскарження у цьому позові є законність дій працівника поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та сам протокол про адміністративне правопорушення, який не може бути окремим предметом оскарження. Зазначив, що складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. А тому, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його незаконним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 10 травня 2018 року по справ №760/9462/16-а (провадження №К/9901/12359/18) та від 10 липня 2020 року у справі № 420/647/19.

При застосуванні норм ст.130 КУпАП слід розмежовувати періоди, коли інспектор ДПП проводить дії по доведенню наявності правопорушення, якими зокрема і є проведення у законний спосіб огляду на стан сп`яніння на місті зупинки, направлення водія на освідування, і вже тільки після цього, в залежності від того чи водій погодився на проходження огляду у медичному закладі чи ні, наступає факт порушення вимог ст.130 КУпАП у вигляді відмови від проходження огляду в медичному закладі. Більше того, до проходження освідування особи на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, протокол про адміністративне правопорушення не складається, допоки не буде отриманий результат проведення аналізу відібраного матеріалу. Тому законодавець і розділив ці дії поліцейських на етапи, віднісши до першого етапу - саме заходи забезпечення провадження у справа про адміністративне правопорушення, до другого - дотримання процедури проходження освідування та отримання результатів проведеного аналізу, до третього - дії інспекторів по складанню протоколу, кожний із яких підлягає окремому оскарженню особою, чиї права та інтереси були порушені при проходженні процедур, позаяк законність проведення дій на кожному із цих етапів призводить до відповідних наслідків, в тому числі і до неправомірності застосування адміністративних стягнень у вигляді незаконного позбавлення водія права керування автомобілем протягом року та застосування до водія штрафних санкцій, розмір яких передбачений ст.130 КУпАП.

Дії поліцейських при складанні протоколу є дещо іншим за своїм змістовим навантаженням, та включають в себе чітке дотримання і заповнення реквізитів протоколу, відбирання пояснення у порушника і свідків, ознайомлення порушника з правами, правильний виклад змісту правопорушення, ознайомлення з протоколом, його підписання та вручення тощо, що не входить в предмет оскарження у даній справі.

Безпідставним є посилання в ухвалі суду на висновок, викладений у постанові Верховного суду від 27 січня 2023р. справа №340/2716/22, згідно якого «оскарження позивачем висновку медичного огляду на стан сп`яніння не може бути самостійним предметом судового розгляду за правилами будь-якого судочинства, що водночас не свідчить про позбавлення особи права на його спростування у судовому порядку під час вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.», а тому є «наявні підстави для застосування положень ч.1 ст.170 КАС України, наслідком застосування якої є відмова у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства».

На підставі висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду, які не мають жодного відношення до предмету спору, суд першої інстанції прийшов до висновку відмовити у відкритті провадження у справі.

У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, спірні правовідносини виникли з приводу незаконних, як стверджує позивач, дій патрульної поліцейської щодо зупинення його транспортного засобу, огляду на стан алкогольного сп`яніння та відсторонення від керування транспортним засобом.

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 лютого 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, який, на думку позивача, проведений з порушенням вимог КУпАП.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходи з того, що відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із п.19 ч.1 ст.4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Згідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 працівниками поліції до адміністративної відповідальності не притягувався. Щодо нього був складений протокол про адміністративне правопорушення. Предметом оскарження у цьому позові є законність дій працівника поліції при проведенні огляду позивача на стан наркотичного спґяніння на місці, направлення його на проведення огляду на стан сп`яніння, відсторонення від керування транспортним засобом та проведення самого огляду.

Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції підставно зауважив, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв`язку з прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень, порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси особи позивача.

Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими.

Отже, підставами для визнання протиправними дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких дій, бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Разом з тим, процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які вчиняються в процесі фіксації адміністративного правопорушення, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до висновку, викладеного у Постанові ВС від 27 січня 2023 року справа №340/2716/22 оскарження позивачем висновку медичного огляду на стан cп`яніння не може бути самостійним предметом судового розгляду за правилами будь-якого судочинства, що водночас не свідчить про позбавлення особи права на його спростування у судовому порядку під час вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, а тому є наявні підстави для застосування положень ч.1 ст.170 КАС України, наслідком застосування якої є відмова у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Оскаржувані позивачем дії не передбачають настання наслідків зобов`язального характеру на відміну від рішення суб`єкта владних повноважень - нормативно-правового акту чи акту індивідуальної дії, тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке може бути оскаржене в порядку КАС України.

З огляду на це, суд першої інстанції підставно вважав, що з урахуванням вимог п.1 ч.1 ст.170 КАС України слід відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 25 травня 2023 року про відмову у відкритті провадження по справі №465/1476/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.  

Головуючий  суддя                                                             М.А. Пліш

Судді                                                                                 О.М. Довгополов

                                                                                          Л.Я. Гудим

повний текст складено 14.09.2023