Справа № 146/1060/15-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"17" вересня 2015 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого – судді Семко Г.В.,

за участю секретаря Козачук Н.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Томашполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на неповнолітню дитину та стягнення додаткових витрат, –

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на неповнолітню дитину, посилаючись на те, що 15 січня 2008 року Томашпільським районним судом Вінницької області винесено рішення про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання їх дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 200 грн, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка зазначає, що даних коштів не вистачає для повноцінного утримання дитини, а також так як відповідач ОСОБА_2 є священиком в с. Приборівка Липовецького району Вінницької області за що отримує винагороду, його доходи у відсотковому відношенні значно перевищує розмір сплачених ним аліментів на утримання їхнього спільного сина.

Таким чином позивачка вимушена звернутися до суду та просить суд змінити розмір стягуваних аліментів та стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання їх дитини аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн, щомісячно.

19 серпня 2015 року позивачка подала до суду заяву про доповнення свої позовних вимог та просить суд стягувати з відповідача на її користь також додаткові витрати пов’язанні з лікуванням неповнолітнього сина у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з’явилася, однак направила на адресу суду заяву згідно якої позов підтримала за обставин зазначених у ньому, попросила позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надіслав.

Так як відповідач, який належним чином повідомлений і від якої не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності в судове засідання не з’явився, суд уважає ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

В зв'язку з відсутністю сторін судове засідання проводиться без повної фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів фіксації, відповідно до положень ст. 197 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст. 27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов’язані подати усі наявні у них докази або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться – до початку розгляду справи по суті.

Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 2 та 3 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, поліпшення або погіршення здоров»я когось із них.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.

Судом установлено, що згідно виконавчого листа № 2-68/2008 р. виданого Томашпільським районним судом 15 січня 2008 року з відповідача стягуються аліменти на користь позивачки на утримання дитини Алвіана, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 200 грн, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття (а. с.2).

Згідно довідки виданої виконкомом Вапнярської селищної ради Томашпільського району неповнолітній син сторін проживає разом з ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні.

Згідно медичних довідок син сторін ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться на «Д» обліку в Вапнярській АЗПСМ з приводу діагнозу хронічний отит, хронічний епітимпаніт. Дитина потребує постійного лікування та санаторно-курортного оздоровлення в санаторіях.

Так, позивачка в позові просить змінити розмір стягуваних аліментів на її користь в зв'язку з зміною матеріального становища відповідача та просить стягнути з відповідача додаткові витрати на дитину пов’язанні з лікуванням.

Однак на підтвердження зміни матеріального становища відповідача чи наявності інших обставин які є підставою для збільшення розміру аліментів позивачка не надала жодних допустимих доказів.

Суд не може прийняти до уваги посилання позивачки, які зазначені в позові стосовно того, що підставою для збільшення розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на утримання дитини, є той факт, що відповідач є священиком.

За таких обставин, суд вважає, обставини, передбачені ст.192 СК України, які є підставою для збільшення розміру аліментів, а саме, зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я сторін та інші суттєві обставини, які б могли стати підставою для збільшення розміру аліментів, відсутні, тому підстав для збільшення розміру аліментів немає.

Враховуючи, що відповідно до ст. 60 ЦПК України позивачка не довела, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду підлягає збільшенню у зв'язку із зміною матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них, а тому суд вважає, що в задоволенні позову в частині зміни розміру аліментів слід відмовити.

Щодо стягнення додаткових витрат пов’язаних з лікуванням неповнолітнього сина суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що до передбаченої ст. 185 СК участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначити у твердій грошовій сумі.

Таким чином, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору (ухвала Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16.12.2009 року № 6-20478св09)

Тому, враховуючи встановлені судом обставини, а саме той факт, що дитина ОСОБА_3 потребує лікування, санаторно-курортного оздоровлення, що підтверджується наявними в справі доказами суд визначає додаткові витрати на дитину, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, в розмірі обґрунтованих витрат в сумі 500 грн., щомісячно.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Позовну заяву ОСОБА_1 пред’явлено до суду особисто 5 серпня 2015 року. Відповідно починаючи з цієї дати суд присуджує аліменти.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Згідно п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі – за подання позовів про стягнення аліментів.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів – сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: позовної заяви майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню в доход держави судовий збір в розмірі 487,20 грн, тобто 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, станом на 1 січня 2015 року.

Разом з тим з відповідача підлягають до стягнення 420 грн витрат, пов’язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача на користь позивачки ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись статями 180-182, 184, 191 СК України, статями 10, 15, 57-62, 64, 88, 212-215, 218, 224-227, 294, 367 ЦПК України суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на неповнолітню дитину та стягнення додаткових витрат задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 500 гривень щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 420 грн судових витрат пов’язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Г.В. Семко