ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                РІШЕННЯ

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

"15" вересня 2023 р.                                                              справа № 300/3966/23

м. Івано-Франківськ  

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Кафарського  В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ямницької сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та стягнення шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі – ОСОБА_1 , позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Ямницької сільської ради (надалі – відповідач) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви позивача від 12.08.2021 та допомоги у зрізанні великогабаритного дерева, а також стягнення з відповідача на користь позивача майнової шкоди у сумі 36002,31 грн. та моральної шкоди у сумі 5000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач протиправно не розглянув її заяву від 12.08.2021 про надання допомоги у зрізанні великогабаритного дерева, що росло на належній позивачу земельній ділянці, у зв`язку із чим ОСОБА_1 було завдано майнову та моральну шкоду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

У зв`язку із усуненням позивачем недоліків позовної заяви ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

09.08.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від Ямницької сільської ради, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позову. Вказує, що відповідь на звернення ОСОБА_1 було надано листом від 13.08.2021, у якому позивача повідомлено про те, що на території громади діє КП «Ямниця», яке виконує роботи по благоустрою. У зв`язку із викладеним вище, просить відмовити у задоволенні позову.

У подальшому позивачем надано відповідь на відзив, у якому ОСОБА_1 наполягає на задоволенні позовних вимог.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, а відповідач заперечення проти позову, встановив наступне.

12.08.2021 ОСОБА_1 звернулась до голови Ямницької сільської ради із заявою про надання допомоги у зрізанні дерева, яке знаходиться на її приватній ділянці (а.с. 41).

Вказане звернення зареєстроване за №Д826 від 12.08.2021, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції, розміщеним на заяві позивача (а.с. 41).

Листом від 13.08.2021 №1345 Ямницька сільська рада надала відповідь на звернення ОСОБА_1 від 12.08.2021 №Д-826, у якому повідомила, що на території громади діє КП «Ямниця», яке виконує роботи по благоустрою, згідно встановлених розцінок. КП «Ямниця» здійснить огляд території за даною адресою та вирішить можливість виконання даних робіт (а.с. 43).

Стверджуючи, що не отримувала відповідь на своє звернення, ОСОБА_1 звернулась до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною другою  статті 19 Конституції України  обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.

Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно з преамбулою Закону України «Про звернення громадян» (надалі - Закон України №393) цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Частиною першою статті 1 Закону України №393 передбачено право громадянина України звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (частина 1  статті 3 Закону України «Про звернення громадян»).

Визначення «заяви» (клопотання) міститься у частині 3 статті 3 Закону України «Про звернення громадян»  та означає, що звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених  Конституцією  та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Статтею 7 Закону №393 передбачено заборону відмови в прийнятті та розгляді звернення.

Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Статтею 18 Закону України №393/96-ВР встановлено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Відповідно до статті 19 Закону №393/96-ВР, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають  закону  або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому  законом  порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев`ятого частини першої цієї статті.

За змістом частини першої статті 15 Закону України «Про звернення громадян»  органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє дійти висновку, що кожен громадянин в разі порушення його законних прав має право звернутися органів влади, їх посадових осіб із заявою (клопотанням), пропозицією чи скаргою, при цьому, таке право кореспондується із обов`язками органів влади здійснити розгляд таких звернень та повідомити про наслідки розгляду таких заяв (клопотань) з урахуванням їх функціональних обов`язків у порядку та з дотримання умов, визначених Законом України «Про звернення громадян».

Статтею 20 Закону України «Про звернення громадян»  визначено термін розгляду звернень громадян.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Таким чином, зважаючи на законодавчо встановлений обов`язок органу, до якого направлене звернення, щодо своєчасного розгляду та надіслання заявнику у письмовій формі результатів розгляду звернення, орган вважається таким, що виконав передбачений Конституцією України обов`язок, якщо склав відповідь на звернення особи у чіткій відповідності до поставлених у ньому питань і довів зміст відповіді до заявника в обраний ним спосіб: поштою або засобами електронного зв`язку.

У спірних правовідносинах позивач звернулась до голови Ямницької сільської ради із заявою від 12.08.2021 вх. № Д826.

Судом було встановлено, що відповідь на звернення ОСОБА_1 була надана листом від 13.08.2021 №1345.

На підтвердження направлення відповіді позивачу відповідачем надано копію-витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції, відповідно до якого відповідь на звернення ОСОБА_1 була надана посадовою особою відповідача ОСОБА_2 13.08.2021 за №1345 (а.с. 42).

Зазначена інформація кореспондується із змістом листа від 13.08.2021 №1345 (а.с. 41).

Таким чином, відповідачем доведено факт розгляду звернення позивача, а отже позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви позивача від 12.08.2021 не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог у частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання допомоги позивачу у зрізанні великогабаритного дерева судом вказується наступне.

Згідно із п. 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 105 від 10.04.2006, згідно якого відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є:

на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства;

на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій;

на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування;

на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Отже, відповідальним за належний догляд за зеленими насадження на приватних садибах і прилеглих ділянках є їх власники або користувачі.

Позивачем не заперечується, що великогабаритне дерево, з приводу якого вона зверталася до відповідача , росло на належній їй земельній ділянці. Тобто саме ОСОБА_1 як власник приватної земельної ділянки є відповідальною за догляд за зеленими насадженнями на належній їй території.

При цьому, позивач вважає, що Ямницька сільська рада мала надати їй допомогу у зрізанні великогабаритного дерева. На обґрунтування цих вимог ОСОБА_1 посилається на п. 3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого Постановою КМУ від 01.08.2006 №1045 (надалі – Порядок №1045), відповідно до якого, органам місцевого самоврядування рекомендовано надавати малозабезпеченим громадянам, інвалідам, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, учасникам бойових дій, ветеранам праці, одиноким матерям (батькам), багатодітним сім`ям, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильською катастрофи, допомогу у видаленні аварійних, сухостійних і фаутних дерев на їх присадибних ділянках.

Суд вказує, що із змісту даної норми вбачається, що допомога у видаленні зелених насаджень надається певним категоріям громадян України, зокрема малозабезпеченим громадянам, інвалідам, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, учасникам бойових дій, ветеранам праці, одиноким матерям (батькам), багатодітним сім`ям, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильською катастрофи, допомогу у видаленні аварійних, сухостійних і фаутних дерев на їх присадибних ділянках.

Так, відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 07.03.2023 серії 12 ААГ №218947, позивачу встановлено третю групу інвалідності вперше з 01.02.2023 (а.с. 20).

Доказів наявності інвалідності або приналежності до інших пільгових категорій населення, передбачених п. 3 Порядку №1045, у 2021 році ОСОБА_1 не надано ані під час звернення до відповідача із заявою від 12.08.2021, ані під час розгляду справи.

Відтак, суд вважає безпідставними позовні вимоги ОСОБА_1 у частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання допомоги позивачу у зрізанні великогабаритного дерева.

Відповідно до ч. 5 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Згідно із ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України), майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої-п`ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами ст. 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені ст. 1173 та 1174 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до вимог ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно із п. 6 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Враховуючи, що судом не встановлено, а позивачем не доведено факт завдання їй моральної та матеріальної шкоди бездіяльністю відповідача, позовні вимоги у цій частині також не підлягають задоволенню.

Інші доводи та аргументи учасників справи не мають значення для правильного вирішення спору по суті, не впливають на встановлені в ході розгляду справи обставини і не спростовують викладених висновків суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Підстави для застосування положень статті 139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                                  ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Ямницької сільської ради (код ЄДРПОУ 04356461, вул. Галицька, 36, с. Ямниця, Івано-Франківська обл., 77422) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення шкоди – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

        Суддя                                            /підпис/                                                    Кафарський В.В.

        Рішення складене в повному обсязі 15 вересня 2023 р.