ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
17.07.06 Справа № 14/170н-ад.
Суддя господарського суду Луганської області Шеліхіна Р.М., розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ Логрус –Кемікл”, м. Рубіжне Луганської області
До Виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області , м. Рубіжне Луганської області
про визнання не чинним рішення
при секретарі Кочетовій О.М.
в присутності представників:
від позивача: Дубровіна І.Д., дов. від 15.06.06.
від відповідача: Гончарова В.Є., дов. від 26.04.06. № 753,
від відповідача: Котляр О.С., дов. від 29.04.06. № 36-999,
ВСТАНОВИВ:
Позов заявлено на підставі Кодексу адміністративного судочинства України. У попередньому засіданні судом встановлено, що позивач не відмовляється від адміністративного позову, а відповідач відзивом на позовну від 26.04.06. №3-759 не визнає адміністративний позов.
Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 1 вересня 2005 року, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.
Тому, та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі здійснено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Суть спору: позивачем заявлені вимоги про визнання не чинним рішення виконавчого комітету Рубіжанської міської ради про “Про затвердження акту робочої комісії по встановленню збитків , завданих Рубіжанської міської раді підприємством ТОВ “Логрус –Кемікл” внаслідок безоплатного користування землею від 30.12.05.»від 03.01.06. №1 з підстав постановлення даного рішення відповідачем не у встановленому законом порядку.
Відповідач проти позову заперечує та вказує на те, що рішення постановлене у відповідності до чинного законодавства.
Сторони не досягли примирення.
Розглянувши матеріали справи, суд,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся з даним позовом до суду з підстав порушення відповідачем Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого Постановою кабінету міністрів України від 19.04.93. №284, яким встановлено, що розміри збитків визначаються комісіями, до складу яких включаються представники яким заподіяні збитки та представники підприємств, установ, організацій та громадян, які будуть їх відшкодовувати. При створенні робочої комісії по визначенню збитків у наслідок неправомірного користування землею, проведенні засідання та складанні акту робочої комісії по визначенню збитків, спричинених ТОВ “Логрус –Кемікл” внаслідок безоплатного користування землею, від 30.12.05., а також постановленні оскаржуємого рішення від 03.01.06. №1 відповідач порушив встановлений порядок для визначення розміру для відшкодування збитків - не залучив (не запросив) представників позивача, які зобов’язані бути присутніми при постановленні рішення про відшкодування збитків за безоплатне користування землею.
Крім того, позивач вказує на те, що рішенням відповідача від 30.12.05. №1175 створену робочу комісію по встановленню збитків, заподіяних міській раді, в якій головою комісії призначено представника Рубіжанської міської ради, тоді як вимогами закону встановлено правило, що головою комісії повинен бути представник виконавчого комітету ради. У зв’язку з цим позивач стверджує про постановлення відповідачем неправомірного рішення від 03.01.06. №1 та звернувся з даним позовом до суду, в якому просить визнати рішення відповідача від 03.01.06. №1 не чинним.
Відповідач проти позову заперечує та вказує на належне повідомлення представників позивача про час і місце проведення засідання робочої комісії по відшкодуванню збитків за безоплатне користування землею та як доказ цих стверджень відповідач надав роздруківку телефонних дзвінків зі службового телефону представника відповідача, з якої вбачаються набрані телефонні номери підприємства –позивача. Відповідач стверджує про належне повідомлення представників позивача, які були включені до складу робочої комісії по відшкодуванню збитків, але представники позивача не з’явились на засідання комісії.
Враховуючи вищевикладене та дослідивши матеріали справи, вислухав представників сторін, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до норми ст.19 Основного закону держави –Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з правилами ст.157 Земельного кодексу України порядок відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється кабінетом міністрів України. Постановою кабінету міністрів України від 19.04.93. №284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, умовами п.2 якого встановлено, що до складу комісій включаються представники осіб, яким заподіяні збитки, і представники підприємств, установ, організацій та громадян, які будуть їх відшкодовувати. Представники позивача не були запрошені належним чином на засідання щодо створення робочої комісії по визначенню розміру збитків. Відповідач не довів суду належного виконання обов’язку повідомлення позивача у встановленому порядку. В акті робочої комісії по визначенню збитків, спричинених ТОВ “Логрус –Кемікл” внаслідок безоплатного користування землею, від 30.12.05. зазначені прізвища і посади осіб, робітників позивача та вказано, що вони не прибули на засідання комісії.
Крім того слід зазначити, що нормою ст.156 Земельного кодексу України не встановлено підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам як безоплатне користування землею. Позивач має право звернутися до позивача з вимогою про неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, або до суду з вимогою до позивача про стягнення збитків у вигляді не отриманого прибутку.
Доводи відповідача про постановлення рішення від 03.01.06. №1 з дотриманням правил Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»і позивач не має права оскаржувати рішення з підстав неправомірного складання акту, який затверджено цим рішенням, суд не приймає до уваги за безпідставністю –правовстановлюючим документом є рішення органу місцевого самоврядування, а не акт робочої комісії, і саме тому позивач правомірно оскаржує рішення відповідача.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення, а рішення відповідача від 03.01.06. №1 слід визнати не чинним, оскільки воно постановлене без дотримання вимог закону.
Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати, сплачені позивачем та підтверджені належними документами, компенсувати з державного бюджету України у розмірі 3грн.40коп. Надмірно сплачені судові витрати повернути позивачу за його заявою до суду з цього приводу.
Згідно ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 –163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати не чинним рішення виконавчого комітету Рубіжанської міської ради про “Про затвердження акту робочої комісії по встановленню збитків , завданих Рубіжанської міської раді підприємством ТОВ “Логрус –Кемікл” внаслідок безоплатного користування землею від 30.12.05.»від 03.01.06. №1.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 24.07.2006р.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Р. М. Шеліхіна |