Справа № 490/2093/23

нп 2/490/1542/2023

Центральний районний суд м. Миколаєва

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

26 липня 2023 року                                                                                                м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Шолох Л.М.,

при секретарі Постолатій К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2023 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якому позивач просила розірвати укладений між ними шлюб.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 22.03.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 04.04.2023 року справу прийнято до свого провадження суддею Шолох Л.М. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання сторони не з`явилися про причини неявки суду не повідомили. Від позивачки ОСОБА_1 , до суду подано заяву, у якій вона просить провести розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Враховуючи думку позивача, який просить розглядати справу за його відсутності та відсутності заперечень проти заочного розгляду, належним чином повідомлення відповідача про дату та час слухання справи, суд відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України ухвалив провести розгляд справи у заочному порядку.

Вивчивши доводи позову, дослідивши письмові докази, судом встановлено такі факти та відповідні ним правовідносини.

05.06.2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відділом ЗАГС Новокубанського району управління ЗАГС Краснодарського краю Російської Федерації (викладено російською мовою) зареєстровано шлюб, актовий запис №119.

Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина ОСОБА_3 .

Доказів наявності обставин, передбачених частиною другою статті 110 Сімейного кодексу України, матеріали справи не містять.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог щодо розірвання шлюбу суд виходить із такого.

Згідно з п.2 ст. 28 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах (укр/рос) в редакції від 21.01.2006 зазначається, що якщо один з подружжя є громадянином однієї Договірної Сторони, а другий іншої Договірної Сторони, застосовується законодавство Договірної Сторони, установа якої розглядає справу про розірвання шлюбу.

Пунктом 2 статті 29 Конвенції визначено, що по справах про розірвання шлюбу у випадку, передбаченому пунктом 2 статті 28 компетентні установи Договірної Сторони, на території якої проживає подружжя. Якщо один з подружжя проживає на території однієї Договірної Сторони, а другий на території іншої Договірної Сторони, по справах про розірвання шлюбу компетентні установи обох Договірних Сторін, на територіях яких проживає подружжя.

У зв`язку із порушенням російською федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного акту, Паризької Хартії для Нової Європи та ряду інших документів ОБСЄ, у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справ України 24.02.2022р. нотифікувало МЗС рф про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та російською федерацією від 14.02.1992р. Відтак, діяльність дипломатичних представництв України в росії та росії в Україні, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинені відповідно до Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.

В Постанові Пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя`зазначається, що при розгляді справ, які виникають у зв`язку з укладенням, припиненням шлюбу, а також з інших сімейних відносин, необхідно виходити з положень Конституції України, норм Сімейного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23 червня 2005 року, а також інших нормативно - правових актів, що регулюють сімейні відносини.

Відповідно до частини першої статті 51 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейним союзом жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (частина перша статті 24 Сімейного кодексу України).

Одним із способів припинення шлюбу є його розірвання (частина друга статті 104 Сімейного кодексу України).

Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (частина третя статті 110 Сімейного кодексу України).

За змістом статті 111 Сімейного кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Вирішуючи питання про можливість розірвання шлюбу, суд відповідно до частини другої статті 112 Сімейного кодексу України має з`ясувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

Рішення про розірвання шлюбу поставляється судом, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (частина друга статті 112 Сімейного кодексу України).

Судом встановлено, що сторони втратили почуття довіри та взаємоповаги, позивач примиритися не бажає, наполягає на розірванні шлюбу. За такого подальше життя подружжя і збереження сім`ї на думку суду є неможливим та суперечитиме інтересам позивача.

Таким чином у суду є усі підстави для задоволення позовних вимог та розірвання шлюбу між сторонами, так як подальше спільне життя подружжя та збереження сім`ї неможливе.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 104, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд приходить до висновку, що подальше сумісне життя подружжя і збереження сім`ї є неможливим та суперечитиме інтересам позивача.

Тому позов слід задовольнити та розірвати шлюб, укладений між сторонами.

Суд зазначає, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу (частина друга статті 114 Сімейного кодексу України).

Відповідно до статті 142 ЦПК України судовий збір сплачено під час подачі позову до суду.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 142, 263-265, 273, 280 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

       Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який 05 червня 2015 року зареєстровано відділом ЗАГС Новокубанського району управління ЗАГС Краснодарського краю Російської Федерації (викладено російською мовою) та зроблено актовий запис № 119.

               Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

       Заочне рішення може бути переглянуте Центральним районним судом міста Миколаєва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

       Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

       Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Центральний районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Суддя                                                                                               Л.М. Шолох