ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 598/925/22Головуючий у 1-й інстанції Братасюка В.М.

Провадження № 22-ц/817/788/23 Доповідач - Гірський Б.О.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2023 року        м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

Головуючого - Гірський Б.О.

Суддів -  Хома М. В., Храпак Н. М.,

за участю секретаря - Панькевич Т.І.

представників учасників справи

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 598/925/22 за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 червня 2023 року, ухваленого суддею Братасюком В.М., в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа орган опіки та піклування Збаразької міської ради про визнання особи недієздатною, встановлення опіки над нею і призначення опікуном, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою.

В обґрунтування вимог заяви зазначив, що його дядько по маминій лінії, ОСОБА_3 , визнаний інвалідом ІІ групи довічно, внаслідок психічної хвороби параноїдальна шизофренія, безперервний перебіг, перебуває на обліку у лікаря психіатр КНП Збаразька ЦЛ, не може самостійно забезпечити умови свого життя та не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Тому просив визнати ОСОБА_3 недієздатним та призначити його - ОСОБА_1 опікуном.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 червня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 .

Встановлено опіку над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Призначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , поклавши на ОСОБА_2 права та обов`язки, передбачені ст.67 ЦК України.

       В задоволенні решти вимог відмовлено.

       Визначено строк дії рішення суду про визнання ОСОБА_3 недієздатним два роки.

       Роз`яснено, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 300 ЦПК України.

        ОСОБА_2 , як особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції в частині призначення її опікуном скасувати, посилаючись на неповноту встановлення обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

       В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що вказаним судовим рішенням порушено її права та інтереси, оскільки на неї, без її згоди, покладено обов`язки зі здійснення опіки над недієздатним ОСОБА_3 , однак вона із заявою про призначення її опікуном до органу опіки та піклування Збаразької міської ради не зверталась, а навпаки письмово відмовилась від здійснення опіки та догляду за ОСОБА_3 , про що зазначено в поданні органу опіки та піклування.

       Судом першої інстанції вказане до уваги не взято.

       Вказує, що судом не враховано вимог ст.63 ЦК України, зокрема, можливість особи виконувати обов`язки опікуна.

       Зокрема зазначає, що ОСОБА_3 має параноїдальну шизофренію, поводиться агресивно та вороже до оточуючих, а тому в неї присутній страх за своє життя та здоров`я, оскільки вона жінка і не має достатньої фізичної можливості для самозахисту.

       В апеляційній скарзі ОСОБА_1  просить рішення суду першої інстанції в частині призначення ОСОБА_2 опікуном ОСОБА_3 скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким його заяву задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

        В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки поданню органу опіки та піклування, де вказано про відмову ОСОБА_2 здійснювати догляд за ОСОБА_3 , судом лише формально зазначено про наявність такої заяви без жодного вмотивованого обґрунтуванні її відхилення та формально зазначено про рекомендаційний характер подання.

       Крім того, під час надання пояснень ОСОБА_1 було повідомлено, що він перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Збраразької РДА та з 01.12.2022 р. по 30.09.2023 р. йому призначено допомогу по догляду за інвалідом ІІ групи ОСОБА_3 .

       Надати вказану довідку в суд першої інстанції у нього не було можливості, так як на час розгляду справи у суді йому відмовляли у її видачі.

       Що стосується тверджень суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаною заявою лише у 2022 році з метою уникнення мобілізації в умовах воєнного стану, вважає їх хибними та необґрунтованими, оскільки законодавством не встановлено обмежень щодо подачі таких заяв.

       Зазначає, що даним рішенням суду порушено не лише його права, як заявника, але і права та інтереси його дядька ОСОБА_3 , як особи, яка потребує постійного догляду, оскільки судом призначено опікуном особу, котра відмовилась та не бажає здійснювати такий догляд.

       Відзиви на апеляційні скарги, у визначений судом строк, не надходили.

       У судовому засіданні представники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокати Гудима Л.Р. і Маціпура Н.І. апеляційні скарги підтримали, зіславшись на доводи, викладені в ній.

       Представник органу опіки та піклування Збаразької міської ради Тернопільського району Тернопільської області Сікорська А.Ю. просить апеляційні скарги задовольнити.

       Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників цивільного процесу, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційних скарг в їх межах, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до задоволення, а рішення в оскаржуваній частині до скасування, виходячи з наступних підстав.

       Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

       На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом із тим судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов`язки такої особи.

       Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

       Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині призначення опікуна, тому в іншій частині судове рішення колегією суддів не переглядається.

       Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є братом ОСОБА_2 та дядьком ОСОБА_1 по лінії матері.

       З відповіді КНП “Збаразька центральна лікарня” Збаразької міської ради №952 від 08.06.2022 року вбачається, що ОСОБА_3 з 2000 року по даний час перебуває на обліку у лікаря психіатра КНП Збаразька ЦЛ. Діагноз параноїдальна шизофренія, безперервний перебіг. Визнаний інвалідом ІІ групи довічно. Потребує постійного стороннього догляду (а.с.11).

       Висновком лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю 1 чи 2 групи внаслідок психічного розгляду №980/4 від 03.06.2022 року (дійсний до 30.11.2022 року) встановлено, що хворий ОСОБА_3 , 1958 р.н, з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу, встановленої (переглянутої) 11.06.2012 року, проживає разом з ОСОБА_1 в с. Стриївка. За рівнем обмеження життєдіяльності: обмежене самообслуговування, обмеження здатності контролювати свою поведінку, потребує постійного стороннього догляду (а.с.10).

       Довідкою до акту огляду МСЕК від 12.07.2012 року підтверджено, що ОСОБА_3 оглянуто повторно та встановлено другу групу інвалідності довічно внаслідок загального захворювання (а.с.12).

       Актом обстеження умов проживання від 10.06.2022 року №09/01-499 встановлено, що ОСОБА_3 проживає в хороших умовах , але потребує постійного стороннього догляду.

       З довідки №09/01-497 від 08.06.2022 року про склад сім`ї, виданої Збаразькою міською радою вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані заявник ОСОБА_1 , його дружина ОСОБА_4 , їхні діти ОСОБА_5 , 2013 р.н, ОСОБА_6 , 2017 р.н, мати заявника ОСОБА_2 та дядько заявника ОСОБА_3 , 1958 р.н.

       Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №342 від 30.08.2022 року, ОСОБА_3 страждає хронічним тяжким психічним розладом у вигляді параноїдальної шизофренії, безперервний перебіг, стабільний дефект, що сягає рівня хронічного психозу.        Внаслідок даного захворювання не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с.37-38).

       Рішенням виконавчого комітету Збаразької міської ради №16 від 26.01.2023 р. затверджено подання щодо доцільності призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над його дядьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання судом ОСОБА_3 недієздатним.

       Задовольняючи частково заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що в заявника у зв`язку з запровадженням воєнного стану в країні виник прихований мотив уникнення від мобілізації, тому прийшов до висновку про доцільність призначення опікуном ОСОБА_2 над недієздатним ОСОБА_3 , яка є рідною сестрою останнього, поклавши на неї відповідні права та обов`язки.

       Із такими висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

       Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

       Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

       При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

       Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

        Зазначеним вимогам судове рішення не відповідає.

        Відповідно до ст.39 ЦК України, фізична особа може бути судом визнана недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

       Згідно із ч. 1ст. 40 ЦК України, фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

       Статтею 55 ЦК України визначено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

       Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

       Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

       Згідно з частинами третьою, четвертою та п`ятою статті 63 ЦК України фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

       Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

       При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

       Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року №34/166/131/88.

       Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

       Згідно із поданням орган опіки та піклування Збаразької міської ради вважає за доцільне призначити опікуном ОСОБА_1 над ОСОБА_3 , який фактично здійснює догляд за останнім і між ними існують особисті приязні взаємини.

        ОСОБА_2 із завою до органу опіки та піклування про призначення її опікуном ОСОБА_3 не зверталась, а навпаки подала заяву про відмову здійснювати опіку над ОСОБА_3 .. З матеріалів справи та пояснень учасників судового засідання вбачається, що причинами для відмови у здійсненні опіки слугували її посилання на похилий вік та поганий фізичний стан; боязнь за своє життя і здоров`я, внаслідок агресивної поведінки недієздатного.

       На вказане суд першої інстанції уваги не звернув і в судовому рішенні вирішив питання про права та обов`язки ОСОБА_2 , яка не була залучена до участі у справі, що є підставою для скасування судового рішення у частині, що стосується її прав, інтересів та обов`язків, у відповідності до п.4 ч.3 ст.376 ЦПК України.

       Відповідно до ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25.03.1992 року захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

       Указом Президента України від 24.02.2022 р №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово продовжувався Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та триває по даний час.

       Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, а саме: опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультаційної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

       Враховуючи вищенаведене, особу недієздатного, його психічний стан та поведінку (страждає хронічним психозом, “бігав по селі з сокирою” (а.с. 37,38)); особу призначеного судом першої інстанції опікуна — ОСОБА_2 , яка не була залучена до участі в справі (її похилий вік, фізичний стан та стан здоров`я); подання органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном ОСОБА_1 , який фактично здійснює догляд за недієздатним і між ними існують особисті приязні взаємини, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутні законом визначені підстави для відмови ОСОБА_1 у призначенні опікуном недієздатної особи.

       Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази ухилення заявника від мобілізації в період дії воєнного стану.

       Також, з довідки №116 від 28.06.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Збаразької РДА та в період з 01.12.2022 р. по 30.09.2023 р. йому призначено допомогу по догляду за інвалідом другої групи ОСОБА_3 ..

       Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права.

       Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині призначення опікуна підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення.

       Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

       Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 — задовольнити.

       Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 червня 2023 року в частині призначення опікуна скасувати.

       Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .        

       Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13 вересня 2023 року.

Головуючий                                                                Гірський Б.О.

Судді:                                                                        Храпак Н.М.

       Хома М.В.