Судове рішення #487562
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

      ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

                                                                     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                      Справа №  13/815а

"28" лютого 2007 р.                   

Господарський суд Черкаської області в складі судді Скиби Г.М. при секретарі Дяченко Т.В. у відкритому судовому засіданні розглянув справу

         за позовом Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі  м. Черкаси

до приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення  11494 грн. 36 коп. недоїмки та фінансових санкцій по збору до ПФУ

Представники:

позивача: Янкевич О.А. -за довіреністю від № 174/07 від 25.01.2007р.;

відповідача: ОСОБА_2 -за довіреністю від 16.02.2007р., ОСОБА_1 -підприємець -особисто.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача господарський суд   ВСТАНОВИВ :

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2 управління пенсійного фонду України утворюють систему органів Фонду, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення.  Тому Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відносини між платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування та Пенсійним фондом України регулюються Законом України від 9 липня 2003 року „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (ст. 64).

Згідно п.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах”, затверджених постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 р. управління контролює надходження збору та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати збору.

                    Управління має право вживати в установленому законодавством  порядку заходів, спрямованих на стягнення не внесених своєчасно сум збору разом з нарахованою пенею, а також застосовувати штрафні санкції відповідно до законодавства.

          ПП ОСОБА_1 як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстрований виконкомом Черкаською районною державною адміністрацією 26.02.1998р., та зареєстрований як платник збору до Пенсійного фонду України.

З 01 січня 2004 року вступив в дію Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - спеціальний закон що визначає принципи та засади і механізми функціонування системи    загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення. перерахунку і виплати пенсій, тим самим замінивши собою попередні загальні нормативно-правові акти щодо цих питань.

         Згідно ст. 5 ч. і Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

        ч.2 виключно цим Законом визначаються коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

         Управлінням Пенсійного фонду України в Черкаському районі на підставі поданих Приватним підприємцем ОСОБА_1 розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування, затвердженого Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 р. №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 16.01.2004 р. за №64/8663 , а саме на підставі підпункту 11.11 пункту 11 вказується, що платники щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків за формою згідно з додатком 23 цієї Інструкції, які подаються щомісячно до 20 числа проведено аналіз за період роботи з 01.01.2004 року по 01.12.2006 року на предмет обчислення та сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі.

          В ході перевірки управлінням ПФУ було виявлено, що приватний підприємець Дігтяр Олександр Борисович протягом періоду з 01.01.04 по 21.09.06 року не сплачував внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що є прямим порушенням ч.1 ст. 11 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в якій зазначено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України та особи без громадянства, які працюють у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб ( включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування(фіксований податок, єдиний податок і т. д).

Обов'язок сплачувати загальнообов'язкові внески покладено на страхувальника, (згідно ч. 1 ст. 15 цього Закону - платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст..14 цього Закону). В положенні ст. 14 цього ж закону, зазначено, що страхувальниками є: роботодавці - фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

           Статтею 17 ч.Б передбачено обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно ч.4 ст. 18 Закону України страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

ч.б законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

            Страхові внески до солідарної системи, для роботодавців, нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності(згідно до положень ст.19 цього Закону).

Сплата внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є гарантією набуття страхового стажу, для подальшого його використання під час призначення пенсій. Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

        Про обов'язок сплачувати відповідні внески відповідач був повідомлений 02.02.04 року листом № 672/06. Але відповідач не прийняв до уваги лист управління ПФУ.

Приватний підприємець ОСОБА_1, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, сплачував суму єдиного податку (42 % з якого, згідно законодавства, переховувалося до управління ПФУ) не зважаючи на те, що суми, перерахованої до ПФУ від органу Державного казначейства, -  не вистачало до розміру мінімального страхового внеску, чим і створив заборгованість до ПФУ зі сплати страхових внесків.

              Факт ненарахування та несплати внесків підтверджується щомісячними розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затверджених Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 р. №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 16.01.2004 р. за №64/8663 , а саме на підставі підпункту 11.11 пункту 11 вказується, що платники щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків за формою згідно з додатком 23 цієї Інструкції, які подаються щомісячно до 20 числа проведено аналіз за період роботи з 01.11.2004 року по 21.12.2006 року на предмет обчислення та сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі.

         За результатами аналізу встановлено, що ПП ОСОБА_1 за період роботи з 01.01.2004 року по 21.12.2006 року зобов'язаний був сплатити - згідно поданих розрахунків зобов'язання на обов'язкове державне пенсійне страхування (додатки 23 ) - збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 11357,27 грн.

Цей факт підтверджується щомісячними розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ( додаються ).

За відповідний період органами Державного казначейства частину єдиного податку (42%),що сплачував відповідач, було переведено на рахунок ПФУ на погашення зобов'язань перед ПФУ в сумі 6606, 10 грн. (довідка казначейства).

Таким чином заборгованість ПП ОСОБА_1 зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перед ПФУ складає 4751,17 грн. (11357,27 грн. - 6606,10 грн.) .

Актом перевіркиНОМЕР_1 від 27 листопада 2006 року було виявлено та зафіксовано факт не нарахування та несплати внесків. Даний акт відповідач в присутності свідків відмовився підписати, про що й було складено акт відмови.

           Відповідачем, листом НОМЕР_2 від 26.12.2006 р. було оскаржено акт перевірки НОМЕР_1. Скаргу було вивчено та було надано відповідь з зазначенням положень закону, які підтверджували дані, виявлені при перевірці та зафіксовані в акті перевірки.

          Відповідно до п.2 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

На нараховане зобов'язання, а саме фінансову санкцію, відповідачу було вручено рішення НОМЕР_3 від 28.11.2006 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків на загальну суму 6743,19 грн.

            Вказане рішення відповідач в судовому або адміністративному порядку не оскаржував відповідно до частини 13 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

            Відповідачу направлялись вимоги по сплаті заборгованості до ПФУ: 02.01.2007 року       Ф-271    на   сумму-11 462,86   грн.,   яку   відповідач   отримав рекомендованим листом 11.01.2007 року

Дані вимоги відповідач в судовому або адміністративному порядку не оскаржував.

Таким чином загальна заборгованість приватного підприємця ОСОБА_1 перед Пенсійним фондом України складає 11 494,36 грн. (з яких: недоїмка - 4751,17 грн. та фінансова санкція 6743,19 грн.).

          Представник позивача вимоги підтримав. Невиконання зобов'язання відповідачем стало причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права.

          Представник відповідача проти позовних вимог заперечив та посилаючись на п.6. Указу президента України «Про спрощену систему оподаткування, облік та звітності суб'єктів малого підприємництва»вказав, що він не є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки сплату цього збору для нього замінено сплатою єдиного податку і тому він не повинен сплачувати страхові внески у розмірах, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»для платників збору на обов'язкове пенсійне страхування і звільняється від обов'язку додаткового нарахування. Відрахування та перерахування до державних цільових фондів, окрім встановлено йому суми єдиного податку -не передбачене та є незаконним. Вказує на пріоритет спеціальної норми -Указу Президента України над законом.

          Представник відповідача вказує на оскарження рішень позивача про стягнення недоїмки та санкцій.

 

          Оцінюючи зібрані докази та пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку, що:

-          позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення;

-          Указ Президента України є підзаконним нормативним документом і не має

пріоритету над спеціальним Законом, що врегульовує питання збору до Пенсійного фонду;

-          законодавство про оподаткування підприємство не поширюється на відносини

платників (страхувальників) з ПФУ;

-          рішення ПФУ НОМЕР_3 від 28 листопада 2006 року та вимога Ф-271 від 2 січня

2007 року не оскаржені платником в установленому порядку, не внесені до нього зміни, ні рішення, ні вимога Ф- не відкликані ПФУ; 

          Загальна сума заборгованості відповідача перед ПФУ складає 11494 грн. 36 коп., яка підлягає стягненню з відповідача.          

          Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати у спорі покладаються на відповідача повністю. На користь держави належить стягнути  114 грн. 94 коп. судового збору.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160, 163 КАС України, Господарський  суд 

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

на користь управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі, вул. Вернигори, 17 в м. Черкаси, код 21366780, рахунок №256013011730 ОПЕРВ обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 354507,

          4751 грн. 17 коп. недоїмки по збору на пенсійне страхування та 6743 грн. 19 коп. штрафних санкцій.

 

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

в доход державного бюджету через ДПІ Черкаського району м. Черкаси на користь УДК України в Черкаській області, МФО 854018 код 22809222, рахунок №31117095700002

          114 грн. 94 коп. судового збору.

 

          Постанова (судове рішення) набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання постанови, оформленої відповідно до вимог ст. 167 КАС України. Сторони у справі протягом 10 днів мають право подати заяву про намір оскарження та в 20 денний строк подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказану постанову через господарський суд Черкаської області.

 

Суддя                                                                       Г.М. Скиба

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація