233 № 233/2601/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області питання щодо запобіжного заходу по кримінальному провадженню (внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023052380000051 від 01 лютого 2023 року) за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Макіївка Донецької області, громадянки України, із середньою освітою, не одруженої, не працюючої, має на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої: 1) 21 лютого 2022 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді 80 годин громадських робіт; 2) 30 березня 2023 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст. 357, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді 1 року 5 днів позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

У провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

Прокурор ОСОБА_3  у судовому засіданні заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій  ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, обґрунтовуючи, це тим, що ризики, які існували при обранні такого виду запобіжного заходу раніше до теперішнього часу не зникли і продовжують існувати.

Обвинувачена ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що на теперішній час відсутні підстави для застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просив змінити запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_5 з тримання під вартою на домашній арешт.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та додані матеріали, оцінивши в сукупності обставини, передбачені ст.ст.177,178 КПК України, суд приходить таких висновків.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ухвали Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 27 липня 2023 року стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком по 24 вересня 2023 року.

Необхідність застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в клопотанні обґрунтовується наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки вона може, на думку прокурора, переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілого; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду.

Враховуючи, що розгляд кримінального провадження неможливо завершити до закінчення строку дії запобіжного заходу, тобто до 24 вересня 2023 року, суд, не роблячи передчасних висновків щодо вини обвинуваченої ОСОБА_5 , дійшов висновку про доцільність продовження відносно обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не даючи при цьому оцінки зібраним доказам, та беручі до уваги наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_5 може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що суворість покарання за вчинення тяжкого кримінального правопорушення у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років може бути визнане ОСОБА_5 більш небезпечним, ніж втеча, і тому обрання більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не може запобігти цьому ризику;

- незаконно впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що обвинувачена з метою ухилення від кримінальної відповідальності шляхом підкупу та вмовляння може незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_8 , з яким підтримувала дружні відносини і який ще не допитаний у судовому засіданні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, так як обвинувачена ОСОБА_5 раніше неодноразово судима: 1) 21 лютого 2022 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді 80 годин громадських робіт; 2) 30 березня 2023 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст. 357, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді 1 року 5 днів позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, судимості у встановленому законом порядку не зняті та не погашені. Однак ОСОБА_5 знову обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти власності, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, з огляду на що існує ризик того, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

При продовженні запобіжного заходу судом враховано також особу обвинуваченої, яка є працездатною, не має офіційного джерела доходу, не одружена, має на утриманні двох малолітніх дітей, на обліках у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, характеризується за місцем проживання негативно, раніше судима за вчинення кримінального правопорушення проти власності, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.

Суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченої ОСОБА_5 , характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що їй інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду.

Враховуючи, що на даний час не відпали, а є дійсними та триваючими ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, не спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_5 , що на даний час виключає можливість застосування відносно неї більш м`якого запобіжного заходу.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини визнає виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою, з урахуванням наявності встановлених ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченої ОСОБА_5 , судом на теперішній час не встановлено.

Отже, з урахуванням вищенаведеного та вимог ст. 183 КПК України, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Більш м`який запобіжний захід з урахуванням існування вищезазначених ризиків  не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_5 , тому клопотання захисника про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 331 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 про продовження обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Макіївка Донецької області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто по 11 листопада 2023 року включно, в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4».

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_5 з тримання під вартою на домашній арешт, - відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Вручити копію цієї ухвали учасникам негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. 

Суддя ОСОБА_1