Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 14 вересня 2023 року                                                                                 № 520/21943/23  

Харківський  окружний  адміністративний  суд  у  складі:  головуючого - судді  Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до  Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області  (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,  м. Харків, 61022,  код ЄДРПОУ 14099344)  про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

                                                                В С Т А Н О В И В:

Позивач, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому  просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо застосування усередненого показника середньої заробітної плати за 2023 рік у розмірі 3  764,40 грн;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити обчислення пенсії виходячи з розміру усередненого показника середньої заробітної плати за 2020 – 2022 роки;

- стягнути випрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказала, що у квітні 2023р. звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про здійснення перерахунку пенсії на підставі ст.ст.40,42  відповідно до  Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", враховуючи заробітну плату за весь період страхового стражу починаючи з 01.07.2020р. за будь-які 60 календарних місяця. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області надіслано листа від 25.04.2023р., яким повідомлено, що пенсію перераховано з 01.03.2023р., та зазначено, що середньомісячний заробіток для обчислення пенсії після перерахунку складає 3764,4грн.. Вважаючи, що перерахунок її пенсії було здійснено з порушенням діючого законодавства України, так як застосування показника середньої заробітної плати застосованої відповідачем у розмірі 3764,4грн. не є вірним. Вважаючи порушеним свої права, звернулась до суду.

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому  ст. 263 КАС України  та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.

Відповідач відзив на позов до суду не наддав. Відповідач  належним чином повідомлений про наслідки неподання відзиву на позов, передбачені ч. 6  ст. 162 КАС України.

Відповідно до ч. 6  ст. 162 КАС України  у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до  ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) , зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог  ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що позивачка перебуває на пенсійному обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області у зв`язку із призначенням пенсії за вислугою років. У квітні 2023р. звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про здійснення перерахунку пенсії на підставі ст.ст.40,42  відповідно до  Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", враховуючи заробітну плату за весь період страхового стражу починаючи з 01.07.2020р. за будь-які 60 календарних місяця.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області надіслано листа від 25.04.2023р., №10683-11092/І-02/8-2000/23 яким повідомлено, що пенсію перераховано з 01.03.2023р., та зазначено, що середньомісячний заробіток для обчислення пенсії після перерахунку складає 3764,4грн..

Позивачка вважає, що перерахунок  пенсії було здійснено з порушенням діючого законодавства України, так як застосування показника середньої заробітної плати застосованої відповідачем у розмірі 3764,4грн. не є вірним. Вважаючи порушеним свої права, звернулась до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до  статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1  статті 92 Конституції України  основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Суд зазначає, що  Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"  визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі  Закон N 1058).

Відповідно до ч. 1  ст. 9 Закон N 1058, відповідно до цього  Закону  в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно ч. 2  ст. 40 Закон N 1058, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+... + Кзn);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Тобто, за загальним правилом передбаченим частиною 2  статті 40 Закону N 1058, при обчисленні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховується, серед іншого середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Згідно з п. 2, 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону N 1058 до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених  Законом N 1788. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28  цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення",  (Закон N 1788-ХІІ)   застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.

Згідно з п. 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до  Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого  постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Таким чином, позивачка має право на призначення пенсії за віком відповідно до  Закону N 1058-IV  із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років здійснюється на підставі  Закону N 1058  за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями  Закону N 1788.При цьому,  статтею 9 Закону N 1058  не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч. 3  ст. 45 зазначеного Закону  регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Отже, при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку  Закону N 1788, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі  Закону N 1058, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч. 3  ст. 45 Закону N 1058-IV.

Відповідно до ч. 5  ст. 242 КАС України  при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно було відмовлено у перерахунку пенсії позивачці із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ч. 1  ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частиною 2  статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн, суд зазначає наступне.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до частини 9  статті 139 КАС України  при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до  закону  досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому  законом  порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 та постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі № 810/3806/18.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цієї частині.

Відповідно до ч. 1  ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього  Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст.  2,  5,  9,  72,  77,  139,  241,  243-246,  255 КАС України, суд

                                               В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до  Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області  (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,  м. Харків, 61022,  код ЄДРПОУ 14099344)  про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії   Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 щодо застосування усередненого показника середньої заробітної плати за 2023 рік у розмірі 3  764,40 гривень.

Зобов`язати  Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області  (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,  м. Харків, 61022,  код ЄДРПОУ 14099344)   здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) обчислення пенсії виходячи з розміру усередненого показника середньої заробітної плати за 2020 – 2022 роки з часу звернення .

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 1073,6 грн (одну тисячу сімдесят три гривні 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань  Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області  (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,  м. Харків, 61022,  код ЄДРПОУ 14099344).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                                                                  Заічко О.В.