Дата документу 13.09.2023

Справа № 334/7177/23

Провадження № 1-кс/334/2682/23

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

13 вересня 2023 року слідчий суддя Ленінського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі клопотання старшого слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12022082050001547, внесеному 11.09.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частинами першою та другою статті 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, яка у шлюбі не перебуває, на утриманні дітей не має, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

за участю: прокурора ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_6 ,

встановив:

12.09.2023 слідчому судді надійшло клопотання слідчого ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_5 , в якому слідчий просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» строком на 60 діб.

В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим здійснюється досудове розслідування кримінального провадження. У вчиненні даних злочинів обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Під час проведення досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України. Підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, а тому, побоюючись покарання, яке їй загрожує у разі визнання її винною, підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду у подальшому. Також, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема на тих, з якими підозрювана знайома особисто та, перебуваючи на свободі, може шляхом погроз, вмовлять незаконно вплинути на таких свідків з метою зміни їх показань. Крім цього, може вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, оскільки підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень з метою незаконного збагачення, адже, офіційного джерела доходу не має, офіційно не працевлаштована, припинення її протиправної діяльності стало можливим лише за втручання правоохоронних органів. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.

Прокурор ОСОБА_5 та слідчий ОСОБА_3 клопотання та обставини, яким воно обґрунтоване, підтримали.

Підозрювана ОСОБА_4 пояснила, що з повідомленою їй підозрою не погоджується, оскільки вона лише виконувала доручення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , коли проживала у них. Проте, просила обрати їй запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник адвокат ОСОБА_6 проти клопотання заперечив, оскільки прокурором не доведені зазначені у клопотанні ризики. Просив обрати підозрюваній запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Слідчий суддя, заслухавши учасників провадження, дослідивши клопотання документи, надані в його обґрунтування, дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 131 КПК України одними із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим відділенням Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12022082050001547, внесеного 11.09.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частинами першою та другою статті 307 КК України. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснює Дніпровська окружна прокуратура міста Запоріжжя.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , діючи в порушення вимог статей 25, 26 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини i прекурсори», маючи умисел на незаконне придбання i зберігання з метою подальшого збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу, діючи умисно, з корисливих мотивів, при невстановлених слідством обставинах, незаконно придбала наркотичний засіб - метадон, який стала незаконно зберігати при собі, з метою подальшого збуту. 04.01.2023 приблизно о 07 годині 50 хвилин ОСОБА_4 за місцем мешкання, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , де реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут наркотичного засобу, діючи умисно, з корисливих мотивів, за грошові кошти у сумі 2 250 гривень, незаконно збула ОСОБА_9 (анкетні данні змінено) п`ять полімерних згортків, в яких відповідно до висновку експерта № СЕ-19/108-23/467-НЗПРАП від 13.01.2023 знаходився наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон, маси яких 0,15993 г, 0,14721 г, 0,16444 г, 0,17344 г, 0,15819 г, загальна маса якого в перерахунку на основу складає 0,803321 г.

Також, 07.03.2023 приблизно о 10 годині 52 хвилини ОСОБА_4 , перебуваючи біля будинку № 10 по вулиці Європейська в місті Запоріжжя, де реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут наркотичного засобу, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за грошові кошти у сумі 2 250 гривень, які попередньо перераховано на банківську картку банку «Універсал БАНК» № НОМЕР_1 , незаконно збула ОСОБА_9 (анкетні данні змінено) п`ять полімерних згортків синього кольору, в яких відповідно до висновку експерта № СЕ-19/108-23/3379-НЗПРАП від 15.03.2023 знаходився наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон, загальна маса якого в перерахунку на основу складає 0,51248 г.

08.09.2023 про підозру у вчиненні вказаних злочинів повідомлено ОСОБА_4 .

Ухвалюючи судове рішення слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, які могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин.

Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними на досудовому розслідування доказами: Протоколами допитів свідка ОСОБА_9 від 12.09.2022, 18.09.2022, 04.01.2023, 07.03.2023; Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 13.09.2022; Протоколом огляду речей від 04.01.2023; Протоколом огляду місця події від 04.01.2023; Висновком експерта № СЕ-19/108-23/467-НЗПРАП від 13.01.2023; Протоколом огляду від 05.05.2023; Протоколом огляду речей від 07.03.2023; Протоколом огляду місця події від 07.03.2023; Висновком експерта № СЕ-19/108-23/3379-НЗПРАП від 15.03.2023; Протоколом про результати проведення НСРД – зняття інформації з електронних телекомунікаційних мереж від 31.03.2023; Протоколом про результати проведення НСРД – спостереження за особою від 04.04.2023; Повідомленням про підозру від 08.09.2023; Протоколом допиту підозрюваної від 08.09.2023.

За таких умов, слідчий суддя, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, оскільки об`єктивно зв`язують її з ними, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дані правопорушення.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених статтею 176 КПК України.

Відповідно до положень статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно зі статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

При вирішенні питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

У клопотанні необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтовується наявністю ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме підозрювана ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та вчинити інші кримінальні правопорушення.

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (рішення справі «Ніколова проти Болгарії»). Крім цього, в рішенні у справі «Ноймайстер проти Австрії» викладена позиція, відповідно до якої позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.

Таким чином, запобіжний захід не може бути виправданий очікуваним покаранням у виді позбавлення волі.

Проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків повторного вчинення злочинів або переховування від слідства та суду.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених частинами першою та другою статті 307 КК України, які відповідно до статті 12 КК України є тяжкими злочинами, за останній злочин передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Проте, інших обставин, які можуть свідчити про те, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування, в клопотанні та прокурором в судовому засіданні не наведено. При цьому слідчий суддя враховує те, що підозрювана має стійкі соціальні зв`язки, оскільки має на утриманні малолітню дитину.

Надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування, дійшов висновку про те, що ризик, передбачений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України прокурором не доведений.

Ризик, передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України знайшов своє підтвердження в судовому засіданні. Не дивлячись на те, що органом досудового розслідування допитані свідки у кримінальному провадженні, вони, у разі спрямування обвинувального акту до суду, мають бути допитані під час судового провадження. Підозрюваній можуть бути відомі місця проживання вказаних осіб, а отже вона має можливість незаконного впливати на вказаних осіб з метою спонукання їх до відмови від наданих слідчому показань.

Підозрювана раніше не судима. Підозра у вчиненні корисливих злочинів у сукупності з вищенаведеною обставиною не може свідчити про те, що підозрювана може вчинити інші кримінальні правопорушення. Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про недоведеність ризику, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи наявність ризику, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, є обґрунтовані підстави для обрання підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Відповідно до частини четвертої статті 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчим та прокурором не доведена недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику незаконного впливу підозрюваною на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваної, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність часткового задоволення клопотання та застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши їй цілодобово залишати житло, з покладенням обов`язків, передбачених пунктами 2 - 4 частини п`ятої статті 194 КПК України.

Керуючись статтями 176-179, 181, 183, 186, 193, 194, 196, 206, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши їй цілодобово залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- не відлучатися із м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

У задоволенні клопотання в іншій частині відмовити.

Строк дії ухвали становить два місяці в межах строку досудового розслідування та закінчується 05 листопада 2023 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Повна ухвала складена 14 вересня 2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1