ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1706/23 Справа № 185/8129/23 Суддя у 1-й інстанції - Щербина О. О. Суддя у 2-й інстанції - Слоквенко Г. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року                                                                м. Дніпро

       Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Слоквенко Г.П. за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні в залі суду розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності — ОСОБА_1 на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2023 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, пенсіонера, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КупАП,

ВСТАНОВИВ:

       Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.

       Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 гривень.

        ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 14 червня 2023 року о 22.40 годині, керуючи транспортним засобом Тойота д.н.з. НОМЕР_1 по вул.Шевченко, 71 в м. Павлограді, надавав послуги з перевезення пасажирів на таксі без ліцензії, чим порушив ч.1 ст. 164 КупАП.

       В апеляційній скарзі особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , просить скасувати постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2023 року, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КупАП.

       В обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що він дійсно повідомив у судовому засіданні, що ним в електронному вигляді була подана заява про працевлаштування до підприємства ОNТАХІ на сайті ontaxi.com.ua. Після чого він подав усі необхідні документи та його було зареєстровано в особистому кабінеті, через який він іноді приймав замовлення. Свою діяльність він здійснював декілька місяців. Разом із цим, він не знав, що начебто підприємство ОNТАХІ не мало відповідних ліцензій для здійснення відповідної господарської діяльності, оскільки підприємство ОNТАХІ отримувало та переказувало самостійно грошові кошти на його банківську карту. До того ж, свідок ОСОБА_2 вказала, що вона заказала таксі за допомогою додатку в електронному вигляді на своєму мобільному телефоні на сайті ОNТАХІ.

       Також апелянт зазначає про те, що йому працівниками поліції не роз`яснювалися права та обов`язки, передбачені ст. 268 КупАП, а під час складання протоколу не були присутні свідки.

       Суд апеляційної інстанції, заслухавши думку особи, що притягається до адміністративної відповідальності — ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.

               Стаття 9 КУпАП закріплює, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

       Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

       Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Апеляційним переглядом встановлено, що в порушення вищезазначених вимог закону місцевим судом належним чином не були з`ясовані обставини адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, яке інкримінується ОСОБА_1 , а викладені в постанові висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Приймаючи рішення про доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КупАП, суд поклав в основу свого рішення зібрані у справі письмові докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення № 612609 серії ВАВ від 14.06.2023 року, рапорт поліцейського, письмові пояснення ОСОБА_1 від 14 червня 2023 року та ОСОБА_2 від 14.06.2023 року.

       З таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд не може погодитись, оскільки зазначені судом письмові докази у своїй сукупності не доводять винуватості ОСОБА_1 у порушенні вимог ч. 1 ст. 164 КУпАП з огляду на таке.

       Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

       Диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

       Відтак, диспозиція зазначеної статті містить 3 окремих форми вчинення даного адміністративного правопорушення, які, в тому числі, можуть бути пов`язані між собою, а саме:

- провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності;

- провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії;

- провадження господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

       Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. В свою чергу, під визначенням господарської діяльності, розуміється будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

       Суб`єктом вказаного адміністративного правопорушення, в залежності від його об`єктивної сторони можуть бути, як фізичні так і юридичні особи, в тому числі й фізичні-особи підприємці.

       Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва підприємцями.

       Господарською діяльністю відповідно до п. 1. 32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

       У даному випадку ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він 14 червня 2023 року о 22.40 годині, керуючи транспортним засобом Тойота д.н.з. НОМЕР_1 по вул.Шевченко, 71 в м. Павлограді, надавав послуги з перевезення пасажирів на таксі без ліцензії, чим порушив ч.1 ст. 164 КупАП. Втім, матеріали справи не містять будь-яких відомостей на підтвердження даних обставин, що у своєму взаємозв`язку з діями, які ставляться в провину ОСОБА_1 , могли б утворити склад зазначеного адміністративного правопорушення, що виключає можливість зробити висновок про здійснення останнім господарської діяльності в галузі надання послуг з перевезення пасажирів, без оформлення ліцензії, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 164 КупАП. Тож, на підставі наявних матеріалів справи апеляційний суд не може дійти безсумнівного висновку щодо винуватості особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, що виключає адміністративну відповідальність ОСОБА_1 за вказаною правовою кваліфікацією, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

       Таким чином, доводи, викладені апелянтом у його скарзі, знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

       Керуючись ст. 294 КупАП України,

ПОСТАНОВИВ:

       Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - задовольнити.

       Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2023 року - скасувати.

       Винести нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КупАП та провадження у справі закриті на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського апеляційного суду                                 Г.П. Слоквенко