РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м   У к р а ї н и

05 вересня 2023 року м. Рівне              №817/397/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, за участю: секретаря судового засідання І.С.Ляшук; представників позивача – Л.Є.Попович та адвоката В.О.Головачика; представника відповідача – В.О.Шеремети; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Костопільський завод скловиробів» до   Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06.09.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2019,  адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Костопільський завод скловиробів» задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення- рішення №0007881402, №0007871401, №0007861401, №0037911202 від 01.11.2017.

Постановою Верховного Суду від 08.12.2022 рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.09.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2019 скасовано в частині задоволення позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.11.2017 №0037911202, №0007871401 та №0007861401; справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції; в іншій частині рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.09.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2019 залишено без змін.

04 січня 2023 року справа надійшла до Рівненського окружного адміністративного суду.

Заяви по суті справи.

Позовна заява обґрунтована тим, що сформовані контролюючим органом за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки позивач не допускав порушення вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на податковий орган. Позивач зазначає, що висновки Акта перевірки про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «Експоград» та ТОВ «Укрнеохім» є безпідставними, оскільки реальність здійснення господарських операцій підтверджується відповідними первинними документами. Також позивач зазначає, що він не допускав порушення щодо утримання податку з доходу нерезидента при взаємовідносинах з ООО «САИ ГЛОБАЛ ЕВРАЗИЯ» рф та ООО «ЭМ ЭС СИ-ЭС ДЖИ СИ СИ рус» рф, «FISHERMAN INVESTMENTS OOD», оскільки згідно довідок про підтвердження президенства країн, з якими укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування та довідок про здійснення оподаткування на територіях цих країн, в силу приписів статті 103 Податкового кодексу України, є підставою для звільнення від оподаткування. Також позивач вказує, що він не повинен був нараховувати зобов`язання з ПДВ в розмірі 289079,00 грн на ціну непоставленого газу від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРС-ПОІНТ» в жовтні 2015 року, оскільки на момент перевірки сторонами договору не були виконані зобов`язання в повній мірі, тому не було підстав для списання заборгованості і сторнування податкового кредиту.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що платник податків в порушення норм Податкового кодексу України не нарахував податкові зобов`язання з ПДВ (не відновило податковий кредит) на вартість непоставленого газу від ТОВ «ФОРС-ПОІНТ». Також зазначає, що платником до перевірки не надано документів, що підтверджують транспортування та поставку товарів від ТОВ «Експоград» та ТОВ «Укрнеохім» до ПрАТ «Костопільський завод скловиробів»; фактично мало місце придбання товару, джерело походження якого не встановлено, тобто набуття у власність без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання. Крім того, відповідач зазначає, що при виплаті доходу нерезидентам ООО «САИ ГЛОБАЛ ЕВРАЗИЯ» рф та ООО «ЭМ ЭС СИ-ЭС ДЖИ СИ СИ рус» рф за надані послуги, платником не було утримано та перераховано до бюджету податок з доходу нерезидента. Також, при виплаті дивідендів нерезиденту «FISHERMAN INVESTMENTS OOD» повинно здійснюватися їх оподаткування відповідно до положень пункту «b» частини другої статті 10 Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Болгарії про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень. Тому висновки Акта перевірки є обґрунтованими.

Ухвалою суду від 09.01.2023 адміністративну справу прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 09.02.2023.

Ухвалою суду від 09.02.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче засідання відкладене на 21.02.2023 за клопотанням відповідача.

Ухвалою суду від 21.02.2023 замінено відповідача у справі №817/397/18 – Головне управління ДФС у Рівненській області на правонаступника – Головне управління ДПС у Рівненській області (33023, місто Рівне, вулиця Відінська, будинок №12; код ЄДРПОУ ВП 44070166).

Ухвалою суду від 21.02.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче засідання відкладене на 14.03.2023.

Ухвалою суду від 14.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 25.04.2023.

Ухвалою суду від 25.04.2023 судове засідання відкладене на 16.05.2023 за клопотанням позивача.

Ухвалою суду від 16.05.2023 витребувано додаткові докази.

Ухвалою суду від 16.05.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у судовому засіданні оголошено перерву до 06.06.2023.

Ухвалою суду від 06.06.2023 судове засідання відкладене на 27.06.2023 за клопотанням відповідача.

Ухвалою суду від 27.06.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у судовому засіданні оголошено перерву до 25.07.2023.

Ухвалою суду від 25.07.2023 судове засідання відкладене на 05.09.2023 за клопотанням позивача.

У судове засідання 05.09.2023 прибули представники позивача та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

До суду також прибув представник відповідача, заперечив проти заявлених позовних вимог, та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 05.09.2023.  

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

На підставі направлень від 01.09.2017 №1165/17-00-14-1, №1166/17-00-14-01, №1167/17-00-14-01, №1168/17-00-14-01, №1169/17-00-14-01, №1170/17-00-14-1, відповідно до прану-графіка проведення перевірок, контролюючим органом проведена перевірка Приватного акціонерного товариства «Костопільський завод скловиробів», за результатами якої складений Акт «Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Костопільський завод скловиробів» 30923971, номер телефону (03657)2-35-57, телефаксу (03657)2-14-31, адреса електронної пошти, податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2017, валютного – за період з 01.2015 по 30.06.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування – за період з 01.01.2015 по 30.06.2017» від 06.10.2017 №1046/17-00-14-01/30923971 (далі – Акт перевірки) (а.с. 28 том 1).

Розділ IV «Висновок» Акта перевірки: перевіркою встановлено порушення:

1. пункту 51.1 статті 51, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 ПК України, розділу III «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», в редакції Наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015, по яких встановлено подання податкових розрахунків за формою 1-ДФ не в повному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками, а саме: I-IV квартали 2015 року, I-IV квартали 2016 року, I-II квартали 2017 року;

2. пункту 1 частини першої статі 4, пункту 2 частини першої статті 7, пункту 5 статті 8, частини другої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - несвоєчасно перераховано єдиний внесок на суму 1113,36 грн;

3. пункту 201.10 статті 201 ПК України – несвоєчасна реєстрація ПН/РК в ЄРПН;

4. пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, пункту 5 П(С)БО статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», пункту 2.2 Положення №88 – заниження податку на прибуток на суму 940839,00 грн;

5. пункту 180.2, пункту 180.3 статті 180, підпункту «в» пункту 186.3 статті 186, пункту 198.1, пункту 198.3, підпункту «г» пункту 198.5 статті 198, пункту 200.4 статті 200 ПК України:

завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту за червень 2017 року на суму 401674,00 грн;

занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту за лютий 2016 року на суму 635587,00 грн;

6. абзацу «й» підпункту 141.4.1, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України:

при виплаті доходу нерезиденту ООО «САИ ГЛОБАЛ ЄВРАЗИЯ» рф за надані послуги згідно контракту від 12.03.2015, в I кварталі 2015 року не утримано та не перераховано в бюджет податок з доходу нерезидента за ставкою 15 % в сумі 2957,93 грн;

при виплаті доходу нерезиденту ООО «САИ ГЛОБАЛ ЄВРАЗИЯ» рф за надані послуги згідно контракту від 06.02.2015, в II кварталі 2015 року не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходу нерезидента за ставкою 15 % в сумі 16052,32 грн;

при виплаті доходу нерезиденту ООО «ЕМ ЕС СИ – ЕС ДЖИ СИ СИ рус» рф за надані послуги згідно контракту від 20.02.2017, в I півріччі 2017 року не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходу нерезидента за ставкою 15 % в сумі 6598,15 грн;

при виплаті доходу нерезиденту фірмі «BDF INDUSTRIES S.p.A» Італія, за надані послуги згідно контракту від 10.01.2017, в I кварталі 2017 року не утримано та не перераховано до бюджету податок за ставкою 15 % в сумі 6116,05 грн;

7. абзацу «б» підпункту 141.4.1, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України: при виплаті доходу (дивідендів) нерезиденту «FISHERMAN INVESTMENTS OOD» Болгарія, в I півріччі 2017 року не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходу нерезидента в сумі 132101,21 грн;

8. пункту 46.1 статті 46, пункту 48.1 статті 48, пункту 48.7 статті 48, пункту 103.9 статті 103 ПК України – не подано додатки ПН до Декларації про податок на прибуток підприємства за 2015 рік, I квартал 2016 року, I півріччя 2016 року, III квартал 2016 року, 2016 рік, I квартал 2017 року, I півріччя 2017 року;

9. статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»:

порушення строків надходження валютної виручки в сумі 23344,00 Євро при виконанні зовнішньоекономічного експортного контракту від 18.11.2014;

порушення строків надходження валютної виручки в сумі 316,00 Євро при виконанні зовнішньоекономічного експортного контракту від 03.02.2015;

порушення строків розрахунків в іноземній валюті в сумі 1500,40 Євро при виконанні зовнішньоекономічного експортного контракту від 08.04.2015;

порушення строків надходження валютної виручки в сумі 339311,64 Злотих та ненадходження валютної виручки в сумі 130737,93 Злотих, при виконанні зовнішньоекономічного експортного контракту від 02.06.2015;

порушення строків надходження валютної виручки в сумі 0,12 Євро при виконанні зовнішньоекономічного експортного контракту від 27.11.2015;

10. статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»:

порушення строків розрахунків в іноземній валюті в сумі 14886,00 Євро при виконанні зовнішньоекономічного експортного контракту від 20.04.2015;

порушення строків надходження товару по імпорту в сумі 31401,75 Євро при виконанні зовнішньоекономічного експортного контракту від 28.10.2015;

порушення строків надходження товару в сумі 18626,00 Євро при виконанні зовнішньоекономічного експортного контракту 23.11.2015;

порушення строків надходження товару по імпорту в сумі 10167,80 грн при виконанні зовнішньоекономічного експортного контракту від 24.09.2015;

11. статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» - порушення порядку декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України та перебувають за її межами.

На підставі Акта перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 01.11.2017 (далі – ППР):

№0007871401, яким збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 794484,00 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням - 635587,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 158897,00 грн (а.с. 84 том 1);

№0007881402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб на 192384,45 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням - 157709,61 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями – 34674,84 грн (а.с. 86 том 1);

№0037911202, яким зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість за червень 2017 року, що включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на 401674,00 грн (а.с. 87 том 1);

№0007861401, яким збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 997985,00 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням на 940839,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 57146, 00 грн (а.с. 88 том 1).

У даному випадку правова оцінка надається ППР №0007861401, №0007871401 та №0037911202.

Направляючи адміністративну справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд у постанові від 08.12.2022 зазначив, зокрема:

ППР №0037911202 – «Судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки названій постанові, не розкрито зміст кримінального правопорушення, про яке йдеться у постанові, не досліджено, хто є підозрюваним у скоєнні відповідного кримінального правопорушення та яким чином визнання платника потерпілим у кримінальному провадженні від 28 березня 2017 року за №12017100100003698 спростовує висновок податкового органу про не нарахування позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість на ціну непоставленого газу від ТОВ «Форс-Поінт»;

ППР №0007871401 та №0007861401 – «Судовими інстанціями не надано належної правової оцінки залізничним накладним, наданим платником на підтвердження здійснення поставок товарів від ТОВ «Експоград» і ТОВ «Укрнеохім» на його адресу, та тому факту, що названі первинні документи не містять відомостей про те, що вказані товариства є постачальниками придбаних товарів (власниками вантажу). З урахуванням наведеного, Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 01 листопада 2017 року № 0007871401 та № 0007861401».

Проте, судом першої інстанції при новому розгляді справи установлено, що оскаржувані ППР №0007861401, №0007871401 та №0037911202 стосуються не лише операцій з контрагентами  ТОВ «Форс-Поінт», ТОВ «Експоград» та ТОВ «Укрнеохім», а суми, визначені оскаржуваними ППР №0007861401, №0007871401 та №0037911202 не стосуються усіх вказаних вище контрагентів.

Суд зазначає розрахунок податкових зобов`язань в розрізі порушень:

ППР №0007861401 загальна сума – 997985,00 грн, у тому числі: основний платіж – 940839,00 грн, штрафна санкція – 57146,00 грн:

- по взаєморозрахунках з ТОВ «Океан МК» (ТОВ «Експоград») – заниження податку на прибуток на суму 712255,00 грн, штрафна санкція – 00,00 грн;

- по взаєморозрахунках з  ТОВ «Укрнеохім» - заниження податку на прибуток на суму 228584,00 грн, штрафна санкція – 57146,00 грн;

ППР №0007871401 загальна сума – 794484,00 грн, у тому числі: основний платіж – 635587,00 грн, штрафна санкція – 158897,00 грн:

- податкові зобов`язання з ПДВ на вартість юридичних послуг, отриманих від нерезидентів на суму ПДВ 4694,00 грн, штрафна санкція – 1173,50 грн;

- податкові зобов`язання з ПДВ (не відновлення податкового кредиту) на вартість непоставленого газу від ТОВ  «Форс-Поінт» на суму ПДВ 282079,00 грн, штрафна санкція – 70520,00 грн;

- по взаєморозрахунках з ТОВ «Океан МК» (ТОВ «Експоград») встановлено заниження на суму ПДВ – 348814,00 грн, штрафна санкція – 87203,50 грн;

ППР №00037911202 загальна сума – 401674,00 грн на визначення суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду вплинули наступні порушення:

- сума ПДВ у розмірі 23653,00 грн, сплачена митним органам при оформленні тимчасового ввезення формокомплектів на виконання контракту з ТОВ «Спаркс Лімітед», що не відповідає визначенню лізингової операції та відповідно ПДВ, сплачений митним органам при оформленні тимчасового ввезення формокомплектів не може бути віднесений до складу податкового кредиту;

- податкові зобов`язання з ПДВ на вартість юридичних послуг, отриманих від нерезидентів на суму 6561,00 грн;

- по взаєморозрахунках з ТОВ «Укрнеохім» на суму ПДВ 253983,00 грн;

- по взаєморозрахунках з ТОВ «Океан МК» (ТОВ «Експоград») на суму ПДВ 117477,00 грн.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваних рішень – ППР №0007861401, №0007871401, №0037911202, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.

Щодо ППР №0007861401.

10 квітня 2015 року між Приватним акціонерним товариством «Костопільський завод скловиробів» (Покупець) та ТОВ «Експоград» (Продавець) укладений Договір купівлі-продажу №1/1004, за умовами якого Продавець зобов`язується передати, а Покупець прийняти та оплатити хімічну продукцію (Товар). Номенклатура, кількість, ціна, строки та умови поставки погоджуються сторонами в додаткових угодах та додатках, специфікаціях, які являються невід`ємною частиною договору (а.с. 151 том 1).

За Договором №1/1004 оформлені документи:

- додаток №1 – товар – сода кальцинована – 563040,00 грн,

- додаток №2 – товар – сода кальцинована – 93800,00 грн,

- додаток №3 – товар – сода кальцинована – 117600,00 грн,

- Реєстри руху сировини,

- ПН №11 від 30.07.2015,

- РК №10 від 28.07.2015,

- РК №9 від 28.07.2015,

- РК №8 від 28.07.2015,

- ПН №7 від 27.07.2015,

- РК №5 від 07.08.2015,

- ПН №4 від 30.06.2015,

- ПН №7 від 16.06.2015,

- ПН №2 від 15.06.2015,

- ПН №1 від 17.04.2015,

- платіжні доручення №№1286, 1426, 1296, 1644, 1317, 1325, 1320, 1330, 587, 590, 2723, 608, 2829, 1007, 2856, 2903, 2939, 3040, 692, 711, 3121, 3157, 3170, 3177, 754, 3220, 3248, 770, 784, 3313, 3334, 3350, 3401, 3422, 1376, 1387, 3500, 868, 895, 899, 4006, 942, 4014, 4052, 4076, 4131, 4164, 4296, 4343, 4331, 4386, 4427, 4505, 1063, 4555, 4576, 4650, 4726, 1162, 1167, 1172,

- прибуткові накладні від 17.04.2015,

- видаткова накладна від 17.04.2015,

- залізнична накладна,

- прибуткова накладна від 30.06.2015,

- видаткова накладна від 30.06.2015,

-  залізнична накладна,

- прибуткова накладна від 17.06.2015,

- прибуткова накладна від 16.06.2015,

- залізнична накладна,

- прибуткова накладна від 30.07.2015,

- видаткова накладна від 30.07.2015,

- залізнична накладна,

- прибуткова накладна від 27.07.2015,

- видаткова накладна від 27.07.2015,

- залізнична накладна,

- прибуткова накладна від 06.08.2015,

- видаткова накладна від 06.08.2015,

- залізнична накладна (а.с. 155-247 том 1, а.с. 1 - 24 том 2).

04 квітня 2016 року між Приватним акціонерним товариством «Костопільський завод скловиробів» (Покупець) (Покупець) та ТОВ «Укрнеохім» (Продавець) укладений Контракт №22/04/16, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити кальциновану соду марки Б (а.с. 25 том 2).

За Контрактом  №22/04/16 оформлені документи:

- Додаток №1,

- платіжні доручення №№11809, 11632, 11625, 11479, 11440, 11164, 1942, 10793, 1915, 10664, 10555, 10447, 10383, 10353, 10256, 10193, 10055, 9933,

- прибуткова накладна від 17.06.2016,

- видаткова накладна від 17.06.2016,

- залізнична накладна,

- прибуткова накладна від 22.06.2016,

- видаткова накладна від 22.06.2016,

- залізнична накладна,

- ПН №3 від 22.06.2016,

- ПН №2 від 17.06.2016,

- Лімітно-забірні картки на отримання матеріальних цінностей,

- звіти про використання сировини (а.с. 31 – 83 том 2).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі – Закон №996-XIV), первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі – Положення №88), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Згідно з пунктом 2.1 Положення №88 первинні документи – це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

За правилами пункту 198.1. статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті                             201 цього Кодексу.

За приписами пункту 200.1. статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.2. статті 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Відповідно до пункту 200.4. статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, витрати для цілей визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В Акті перевірки містяться висновки про те, що господарські операції при взаємовідносинах позивача з ТОВ «Експоград» та ТОВ «Укрнеохім» не відбулися в дійсності, оскільки перевіркою встановлено, що названі контрагенти фактично не поставляли придбані товари. Такі висновки відповідача ґрунтуються на інформації із залізничних накладних, відповідно до яких товар (сода кальцинована) доставлялася з російської федерації та в графі «власник вантажу» не зазначено постачальниками товару ТОВ «Експоград» та ТОВ «Укрнеохім». Також, відповідач зазначає, що до перевірки не було надано документів, які підтверджують транспортування товарів від ТОВ «Експоград» та ТОВ «Укрнеохім» до позивача.

Суд погоджується з такими висновками контролюючого органу та зазначає таке:

залізнична накладна (а.с. 247 том 1) – відправник ТОВ «Шакур», одержувач – ПАТ «Костопільський завод скловиробів», календарний штемпель прибуття вантажу – 17.04.2015, календарний штемпель видачі вантажу – 17.04.2015;

залізнична накладна (а.с. 3 том 2) – відправник ОАО БСК (місто Стерлитамах), одержувач – не зазначено, календарний штемпель прибуття вантажу – не зазначено, календарний штемпель видачі вантажу – не зазначено;

залізнична накладна (а.с. 7 том 2) – відправник ОАО БСК (місто Стерлитамах), одержувач – не зазначено, календарний штемпель прибуття вантажу – не зазначено, календарний штемпель видачі вантажу – не зазначено;

залізнична накладна (а.с. 11 том 2) – відправник ОАО Башкирська Содова Компанія (росія), одержувач – не зазначено, календарний штемпель прибуття вантажу – не зазначено, календарний штемпель видачі вантажу – не зазначено;

залізнична накладна (а.с. 13 том 2) – відправник ОАО Башкирська Содова Компанія (росія), одержувач – не зазначено, календарний штемпель прибуття вантажу – не зазначено, календарний штемпель видачі вантажу – не зазначено;

залізнична накладна (а.с. 17 том 2) – відправник ОАО Башкирська Содова Компанія (росія), одержувач – не зазначено, календарний штемпель прибуття вантажу – не зазначено, календарний штемпель видачі вантажу – не зазначено;

залізнична накладна (а.с. 19 том 2) – відправник ОАО Башкирська Содова Компанія (росія), одержувач – не зазначено, календарний штемпель прибуття вантажу – не зазначено, календарний штемпель видачі вантажу – не зазначено;

залізнична накладна (а.с. 23 том 2) – відправник ОАО Башкирська Содова Компанія (росія), одержувач – не зазначено, календарний штемпель прибуття вантажу – не зазначено, календарний штемпель видачі вантажу – не зазначено;

залізнична накладна (а.с. 52 том 2) – відправник ОАО Башкирська Содова Компанія (росія), одержувач – ПРАТ «Костопільський завод скловиробів», календарний штемпель прибуття вантажу – не зазначено, календарний штемпель видачі вантажу – не зазначено;

залізнична накладна (а.с. 54 том 2) – відправник ОАО Башкирська Содова Компанія (росія), одержувач – ПРАТ «Костопільський завод скловиробів», календарний штемпель прибуття вантажу – не зазначено, календарний штемпель видачі вантажу – не зазначено;

залізнична накладна (а.с. 56 том 2) – відправник ОАО Башкирська Содова Компанія (росія), одержувач – ПРАТ «Костопільський завод скловиробів», календарний штемпель прибуття вантажу – не зазначено, календарний штемпель видачі вантажу – не зазначено;

залізнична накладна (а.с. 60 том 2) – відправник ОАО Башкирська Содова Компанія (росія), одержувач – ПРАТ «Костопільський завод скловиробів», календарний штемпель прибуття вантажу – не зазначено, календарний штемпель видачі вантажу – не зазначено.

Суд зазначає, що господарські операції для визначення податкових зобов`язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Господарський договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку і його наявність свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, відтак, господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору чи формальним оформленням документів, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи залізничні накладні, які надані позивачем на підтвердження факту транспортування (руху) товарів від контрагентів ТОВ «Експоград» та ТОВ «Укрнеохім», суд дійшов висновку, що такі документи не лише містять окремі недоліки (які можуть оцінюватися судом як формальні), а й взагалі не дають можливості встановити їх зв`язок між позивачем та контрагентами ТОВ «Експоград» та ТОВ «Укрнеохім», як продавцями товару.

Залізничні накладні не містять жодних відомостей про те, що ТОВ «Експоград» та ТОВ «Укрнеохім» були постачальниками придбаних товарів (власниками вантажу).

Натомість за такими залізничними накладними відправниками є інші юридичні особи, які за операціями між позивачем та ТОВ «Експоград», ТОВ «Укрнеохім» не відображені жодним чином.

Суд зазначає, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту та складу витрат належними документами первинного обліку покладається на платника – покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання на суму понесених витрат, що підлягають перерахуванню до бюджету.

У даному випадку факт транспортування товару (поставки товару) за операціями з ТОВ «Експоград» та ТОВ «Укрнеохім» не доведений належними та допустимими доказами.

Суд також зазначає, що в Договорі №1/1004 (ТОВ «Експоград») зазначено – пункт 4.5 – по факту поставки товару Продавець надає Покупцю такі документи: рахунок-фактура, накладна – ТТН, ж.д. квитанція про прийняття товару, податкова накладна, сертифікат якості.

На пропозицію суду надати документи, визначені пунктом 4.5 Договору №1/1004, позивач такі документи не надав.

В Договорі №22/04/16 (ТОВ «Укрнеохім») зазначено – пункт 8.1 – кожна партія товару супроводжується такими документами: рахунок Продавця, пакувальний лист, сертифікат якості, сертифікат походження, ж/д накладна, видаткова накладна, податкова накладна.

На пропозицію суду надати документи, визначені пунктом 8.1 Договору №22/04/16, позивач такі документи не надав.

Суд також зазначає, що одне лише посилання на відсутність у платника ПДВ документів на перевезення придбаного товару не може бути достатньою підставою для позбавлення платника права на податковий кредит, якщо обставини у справі не викликають сумніву в тому, що поставка товару відбулася.

Однак, за іншого складу обставин у справі відсутність залізничних накладних або суттєві недоліки у їх оформленні, може свідчити проти факту поставки товару як підстави для збільшення суми податкового кредиту.

Як зазначалося вище за залізничними накладними відправниками є інші юридичні особи, які за операціями між позивачем та ТОВ «Експоград», ТОВ «Укрнеохім» не відображені жодним чином; ряд залізничних накладних не містять жодних відміток щодо одержувача товару.

Також, як зазначено в Акті перевірки, відповідно до системи співставлення показників податкових зобов`язань та податкового кредиту на рівні ДФС, ТОВ «Експоград» та ТОВ «Укрнеохім» за номенклатурами не придбавали такого товару, як сода кальцинована. Тобто такі контрагенти не могли здійснити реальну поставку товару позивачу.

Вказане свідчить про правомірність формування оскаржуваного ППР №0007861401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств  по взаємовідносинах позивача з контрагентами ТОВ «Експоград» та ТОВ «Укрнеохім» у розмірі 940839,00 грн.

За приписами пункту 123.1. статті 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Вказане свідчить також про правомірність визначення суми штрафних санкції у розмірі 57146,00 грн (тобто 25%) за ППР №0007861401.

Тому оскаржуване ППР №0007861401 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Враховуючи попередній висновок суду про правомірність збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств  по взаємовідносинах позивача з контрагентами ТОВ «Експоград» та ТОВ «Укрнеохім» у розмірі 940839,00 грн –

оскаржуване ППР №0007871401 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 348814,00 грн, за штрафними санкціями – 87203,50 грн (ТОВ «Експоград»),

оскаржуване ППР №00037911202 на суму завищення від`ємного значення з ПДВ у розмірі 253983,00 грн (ТОВ «Укрнеохім») та 117477,00 грн (ТОВ «Експоград»)  – є правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.

Щодо ППР №0007871401 в частині збільшення грошового зобов`язання з ПДВ на суму 4694,00 грн та штрафна санкція – 1173,50 грн, та щодо ППР №00037911202 в частині завищення від`ємного значення з ПДВ на суму 6561,00 грн, суд зазначає таке.

На виконання договорів №ДГ-15/04/14 від 14.04.2015 та №ДГ-2пос від 25.08.2015 позивач отримав від нерезидента – ODO BOROVTSOV SALEY (білорусь) юридичні послуги на загальну суму 1015 Євро / 23467,64 грн, в тому числі: 17.04.2015 – 735 Євро / 16883,43 грн (ПДВ – 3377,00 грн), 22.05.2015 – 200 Євро / 4604,35 грн (ПДВ – 921,00 грн), 03.09.2015 – 80 Євро / 1979,86 грн (ПДВ – 396,00 грн).

На виконання договорів №ДГ-9/16 від 10.03.2016 та №ДГ-29/16 від 10.08.2016 позивач отримав від нерезидента – Адвокатського бюро SORAINEN (білорусь) юридичні послуги на загальну суму 1153 Євро / 32806,53 грн, в тому числі: 19.06.2016 – 200 Євро / 5676,28 грн (ПДВ – 1135,00 грн), 15.06.2016 – 253 Євро / 7075,65 грн (ПДВ – 1415,00 грн), 26.08.2016 – 350 Євро / 10008,84 грн (ПДВ – 2002,00 грн), 09.02.2017 – 350 Євро / 10045,76 грн (ПДВ - 2009).

Відповідно до підпункту «б» пункту 185.1. статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

За приписами підпункту «в» пункту 186.3. статті 186 ПК України, місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб`єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать:

консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп`ютерних систем.

Відповідно до пункту 187.8. статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

У випадках, передбачених статтею 191 цього Кодексу, дата виникнення податкових зобов`язань визначається з урахуванням положень статті 191 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

За правилами пункту 190.2. статті 190 ПК України, для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов`язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку.

Відповідно до пункту 208.1. статті 208 ПК України, цією статтею встановлюються правила оподаткування в разі постачання особою-нерезидентом, яку не зареєстровано як платника податку, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, особі, яку зареєстровано як платника податку, чи будь-якій іншій юридичній особі-резиденту.

За правилами пункту 208.2. статті 208 ПК України, отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 цього Кодексу.

При цьому отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному статтею 201 цього Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Така податкова накладна підлягає обов`язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 208.3. статті 208 ПК України, якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов`язань декларації за відповідний звітний період.

Згідно вказаних вище договорів позивач отримав юридичні послуги за місцем постачання – митна територія України, а тому позивач мав обов`язок донарахувати податкові зобов`язання з ПДВ на вартість юридичних послуг, отриманих від нерезидентів.

Вказане свідчить про правомірність оскаржуваних ППР №0007871401 в частині збільшення грошового зобов`язання з ПДВ на суму 4694,00 грн та штрафна санкція – 1173,50 грн, та ППР №00037911202 в частині завищення від`ємного значення з ПДВ на суму 6561,00 грн.

Не зважаючи на те, що позивач не подавав до суду заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог чи заяву про відмову від позовних вимог в частині,  суд враховує клопотання позивача від 11.08.2023 (а.с. 65 том 4) про те, що останній визнає факт необхідності донарахування зобов`язань з ПДВ на вартість юридичних послуг, описаних вище.

Тому позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування ППР  №0007871401 в частині збільшення грошового зобов`язання з ПДВ на суму 4694,00 грн та штрафна санкція – 1173,50 грн, та ППР №00037911202 в частині завищення від`ємного значення з ПДВ на суму 6561,00 грн – не підлягають до задоволення.

Щодо ППР №0007871401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 282079,00 грн, штрафна санкція – 70520,00 грн по епізоду – не відновлення податкового кредиту на вартість непоставленого газу від ТОВ «Форс Поінт» на суму ПДВ 282079,00 грн, суд зазначає таке.

03 липня 2015 року між ТОВ «ФОРС-ПОІНТ» (Постачальник) та позивачем (Споживач) укладений Договір №03/07/2015-г на постачання природного газу для власних потреб (а.с. 120 том 1).

30 вересня 2015 року між ТОВ «ФОРС-ПОІНТ» та позивачем укладено Додаткову угоду №3 до Договору від 03 липня 2015 року № 03/07/2015-г на постачання природного газу для власних потреб, відповідно до якої пункт 2.1 Основного договору доповнено тим, що Постачальник зобов`язувався постачати природний газ Споживачу в жовтні 2015 року в об`ємі 850 тисяч кубічних метрів (а.с. 125 том 1).

На виконання умов вказаного договору позивач здійснив оплату природного газу ТОВ «ФОРС-ПОІНТ» за жовтень 2015 року в сумі 1692472, 50 грн (платіжні доручення) (а.с. 132-134 том 1).

ПН / РК зареєстровані в ЄРПН без порушення термінів реєстрації, їх дані відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість (а.с. 135-150 том 1).

19 жовтня 2015 року листом за вихідним №860 Костопільським управлінням по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства «Рівнегаз» повідомлено позивача про те, що відповідно до наданих Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» станом на 16 жовтня 2015 року планових обсягів подачі природного газу промисловим споживачам області на жовтень місяць 2015 року, підприємству зняті ресурси природного газу в обсязі 850 тисяч кубічних метрів згідно з укладеним договором на постачання природного газу з ТОВ «ФОРС-ПОІНТ».

Водночас, ТОВ «ФОРС-ПОІНТ» надіслало на адресу ПрАТ «Костопільський завод скловиробів» гарантійний лист від 19 жовтня 2015 року за вихідним №263/10/2015, в якому підтвердило, що плановий ліміт природного газу, що був заведений станом на 01 жовтня 2015 року в об`ємі 850 тисяч кубічних метрів, постачальником буде доведений та не знімався (а.с. 130 том 1).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За приписами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Так, наказом керівника Приватного акціонерного товариства «Костопільський завод скловиробів» від 27.09.2018 №103а вирішено провести інвентаризацію активів і зобов`язань підприємства (а.с. 210 том 3).

Платником податків оформлений Акт форми №ІНВ-17, відповідно до якого визначено суму заборгованості, за якою минув строк позовної давності – 1692472,50 грн (а.с. 211 том 3).

Позивачем сформована Бухгалтерська довідка від 30.10.2018 про списання безнадійної дебіторської заборгованості у розмірі 1692472,50 грн; відкориговано податковий кредит на списану дебіторську заборгованість – 282078,75 грн.

Позивачем сформована ПН від 29.10.2018 №3211 на суму загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість – 1692472,50 грн; ПДВ – 282078,75 грн (а.с. 217 том 3).

Тобто, сума ПДВ включена платником податків до податкових зобов`язань після про списання безнадійної дебіторської заборгованості у розмірі 1692472,50 грн.

Тому правових підстав для збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 282079,00 грн у контролюючого органу не було.

Тому оскаржуване ППР №0007871401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 282079,00 грн та в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 70520,00 грн, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо ППР №00037911202 в частині встановлення суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду вплинули наступні порушення: сума ПДВ у розмірі 23653,00 грн, сплачена митним органам при оформленні тимчасового ввезення формокомплектів на виконання контракту з ТОВ «Спаркс Лімітед», що не відповідає визначенню лізингової операції та відповідно ПДВ, сплачений митним органам при оформленні тимчасового ввезення формокомплектів не може бути віднесений до складу податкового кредиту. Суд зазначає таке.

Розбіжності між даними платника та даними перевірки в сумі 23653,13 грн виникли внаслідок порушення ПрАТ «КЗС» вимог підпункту «г» пункту 198.1 статті 198, підпункту14.1.197 пункту 14.1  статті 14 ПК України.

До складу податкового кредиту віднесена сума ПДВ в розмірі 23653,13 грн, сплачена митним органам при оформленні тимчасового ввезення формокомплектів на виконання Контракту №1 від 31.03.2016, укладеного з компанією NRADEPOL Sp.zo (Польща) (а.с. 68 том 4), по ВМД №204060000/2016/002571 від 27.05.2016  (а.с. 73 том 4) (фактурна вартість 118265,63 грн).

Відповідно до пункту 1.1. Контракту №1 від 31.03.2016 Замовник передає, а Виконавець приймає в тимчасове користування до трьох років на безоплатній основі та виключно для виготовлення замовлення Замовника формокомплект по виготовленню склотари.

Відповідно до пункту 3.4 Контракту №1 від 31.03.2016 право власності на формокомплект та дизайн склотари залишається за Замовником.

Так, до складу податкового кредиту позивачем віднесена сума ПДВ у розмірі 23885,00 грн, сплачена митним органам при оформленні тимчасово ввезених формокомплектів на виконання умов Контракту №1 від 31.03.2016.

За правилами пункту 198.1. статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до умов Контракту №1 від 31.03.2016, ввезення тимчасово формокомплекту відповідає визначенню ввезення товарів та / або необоротних активів на митну територію України, сума ПДВ правомірно віднесена позивачем до складу податкового кредиту.

Враховуючи викладене, позивачу протиправно визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в розмірі 23653,00 грн, а тому оскаржуване ППР №00037911202 в цій частині підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено у повній мірі правомірність оскаржуваних рішень – ППР в порядку статті 77 КАС України, а тому заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Питання щодо розподілу судових витрат в частині судового збору у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню, оскільки 18.03.2019 позивачу виданий виконавчий лист щодо стягнення із суб`єкта владних повноважень на користь Приватного акціонерного товариства «Костопільський завод скловиробів» 35797,91 гривень (тридцять п`ять тисяч сімсот дев`яносто сім гривень дев`яносто одна копійка)  судових  витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Костопільський завод скловиробів» (вулиця Дерев`яна, 7, місто Костопіль, Рівненська область, 35000; код ЄДРПОУ 30923971) до Головного управління ДПС у Рівненській області (33023, місто Рівне, вулиця Відінська, будинок №12; код ЄДРПОУ ВП 44070166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 01.11.2017 №0007871401 в частині визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 352599 грн 00 коп, у тому числі за основним зобов`язанням – 282079 грн 00 коп, за штрафними санкціями – 70520 грн 00 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 01.11.2017 №00037911202 в частині визначення суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у розмірі 23653 грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.   

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 13 вересня 2023 року

        Суддя                                                                                  К.М. Недашківська