Справа № 22-4038/2008 рік Головуючий в 1-й інстанції Чебикін В.П.
Категорія 74 Доповідач - Осіян О.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" червня 2008 року. м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Петренко І, О.,
суддів - Котушенко С.П., Осіяна О.М.,
при секретарі - Шило С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2
на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2005 року та додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2005 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, визнання дійсним договору дарування та визнання права власності на нерухоме майно, -
встановила:
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2005 року задоволено частково позов ОСОБА_3
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 03 жовтня 1997 року 6-ю Дніпропетровською державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на 3/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1 та господарських будівель в рівних частинах, зареєстроване в реєстрі за №1-5716.
Додатковим рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2005 року визнане за ОСОБА_3 право власності на 3\4 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4.
Визнано недійсним свідоцтво про смерть ОСОБА_4 від 27.11.1996 року видане спеціалістом Індустріального РАГС Бондар Л.І.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання дійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 03 жовтня 1997 року 6-ю Дніпропетровською державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на 3/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1 відмовлено. А також відмовлено в іншій частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ставлять питання про скасування рішення суду та додаткового рішення, оскільки суд не врахував обставин у справі, розгляд справи провів поверхово, а також порушив норми матеріального права. Із заявою про прийняття спадщини вони своєчасно звернулися до нотаріальної контори та отримали відповідні документи на частину будинку із врахуванням всіх спадкоємців після померлої ОСОБА_4 Факти, які викладені у рішенні суду не відповідають дійсності. Тому просили скасувати вказані рішення суду та задовольнити їх зустрічний позов.
Перевіривши матеріали справи, законність і обгрунтованість рішення суду в межах
доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно скасувати із наступних підстав.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що після смерті ОСОБА_4 органом РАГС було видано два свідоцтва про смерть від 01 жовтня 1996 року та від 27 листопада 1996 року. Оскільки по свідоцтву від 01 жовтня 1996 року була проведена реєстрація смерті ОСОБА_4 за заявою ОСОБА_3, а номер свідоцтва виданого 27 листопада 1996 року менший за номер свідоцтва виданого раніше, а тому свідоцтво видане 27.11.1996 року суд вважав за необхідне визнати недійсним.
Визнаючи недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 03 жовтня 1997 року 6-ю Дніпропетровською державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на 3/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1 суд посилався на те, що їх батько фактично відмовився від спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5, а нотаріус видаючи це свідоцтво онукам порушила правила щодо черговості спадкування.
Але із такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони зроблені із порушенням норм матеріального та процесуального права.
Приймаючи рішення про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 03 жовтня 1997 року із тих підстав, що батько ОСОБА_1 і ОСОБА_2 фактично відмовився від спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5, а нотаріус видаючи це свідоцтво онукам порушила правила щодо черговості спадкування, суд не врахував порядок спадкування онуками, передбачений вимогами ст.529 ЦК України 1963 року, оскільки спадщина для них відкрилася після померлої у 1996 році ОСОБА_4, тому що їх батько помер у 1993 році.
Приймаючи рішення про визнання недійсним свідоцтва про смерть ОСОБА_4 від 27 листопада 1996 року, яке видане відділом РАГС виконкому Індустріальної районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська, суд не звернув увагу на відсутність при розгляді справи цього органу та не обговорив питання щодо залучення його до участі у справі, чим вирішив питання про права та обов'язки цього органу.
Таким чином, суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та передачі справи на новий розгляд.
За таких обставин підлягає скасуванню основне і додаткове рішення суду першої
інстанції, через суперечливі висновки суду та порушення норм матеріального та
процесуального права, які позбавляють суд апеляційної інстанції розглянути справу по суті
позовних вимог.
Керуючись ст. 307, п.4 ч.1 ст.311, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2005 року та додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2005 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.