П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

13 вересня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/10387/23

Перша інстанція: суддя Бойко О.Я.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого   судді - Вербицької Н.В.,

                                           суддів – Джабурії О.В.,

  Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

                                                  В С Т А Н О В И Л А:

09 травня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просила:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 27.07.2020 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4441 гривня 37 копійок в місяць у загальній сумі 128 226 гривень 65 копійок за період з 01.03.2018 року по 27.07.2020 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 22.01.2011 року по 27.07.2020 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Водночас в період служби йому не було виплачено індексацію грошового забезпечення, що стало підставою для звернення до суду із адміністративним позовом.

В подальшому, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/1950/20 відповідачем виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року у сумі 60576,08 грн.

Проте, як стверджувала позивач, за період з 01.03.2018 року по 27.07.2020 року відповідачем було лише виплачено поточну індексацію грошового забезпечення, однак індексацію-різниці нараховано та виплачено у вказаний період не було, хоча позивач мала таке право.

Додатково позивач звертає увагу, що при розгляді справи № 420/1950/22 питання правильності обрахунку індексації-різниці грошового забезпечення (фіксованої величини) в період з 01.03.2018 року по 27.07.2020 року, розмір підвищення грошового доходу позивача внаслідок підвищення посадових окладів судом не досліджувалось, дане питання визнано передчасним оскільки відповідачем ще не було нараховано індексацію грошового забезпечення за лютий 2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%, а тому передбачених законом підстав для індексації грошового забезпечення позивача у спірний період із застосуванням щомісячної фіксованої індексації не було.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду  від 26 липня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 27.07.2020 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4441 гривня 37 копійок в місяць у загальній сумі 123 914 гривень 34 копійок (сто двадцять три тисячі дев`ятсот чотирнадцять) грн 34 коп. за період з 01.03.2018 по 27.07.2020 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що підстав для нарахування позивачу спірної індексації не було, оскільки індекс споживчих цін з квітня 2018 року не перевищував 103%, тому підстав для нарахування індексації не було. Поряд з цим, апелянт вказував, що питання про те, який базовий місяць був використаний відповідачем при нарахуванні індексації є виключно повноваженнями відповідача, а тому підстави для зобов`язання останнього здійснити розрахунок індексації позивача з урахуванням бажаного ним базового місяця відсутні.  

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.

ОСОБА_1 проходила військову службу з 22.01.2011 року по 27.07.2020 року (а.с. 28).

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.12.2022 року у справі №420/1950/22, військовою частиною НОМЕР_1 13.04.2023 року виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 в розмірі 60  576,08 грн.

Згідно з довідкою від 13.10.2021 за № 461 у спірний період позивачу, починаючи з грудня 2018 року, виплачувалась тільки поточна індексація, фіксована індексація не нараховувалася (а.с. 17).

Вважаючи, що позивач у спірний період має право на отримання індексації-різниці грошового забезпечення, вона звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.   

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що виплата поточної індексації не виключає необхідності щомісячної виплати позивачу індексації-різниці за наявності правових підстав для її виплати. При цьому, судом встановлено, що позивач мала право на отримання індексації-різниці у спірний період, а відповідач протиправно не нарахував та не виплатив її, чим порушив права ОСОБА_1 .

Водночас, суд відмовив у задоволені вимог про зобов`язання відповідача виплатити на користь позивача щомісячну грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, оскільки відповідний обов`язок виникає одночасно з виплатою нарахованої відповідачем індексації грошового забезпечення, тобто у майбутньому, отже відповідні позовні вимоги є передчасними.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини склалися з приводу нарахування й виплати ОСОБА_1 індексації-різниці (фіксований показник) грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 27 липня 2020 року.

Так, вимоги стосовно періоду з 1 березня 2018 року до 27 липня 2020 року ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що розмір підвищення доходу в березні 2018 року був меншим за суму індексації грошового забезпечення, яка склалася в тому місяці, тож в силу абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення відповідач був зобов`язаний із 1 березня 2018 року виплачувати їй фіксовану індексацію грошового забезпечення в розмірі: 4  441, 37 грн щомісяця, як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу, однак цього обов`язку не виконав.

Із 1 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини щодо нарахування й виплати ОСОБА_1 поточної індексації з 1 березня 2018 року не є спірними.

Щодо «фіксованої» суми індексації, то слід зазначити, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок №1078 такого поняття не містять.

Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Проте постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію - різницю за період з 1 березня 2018 року до 27 липня 2020 року. Водночас позивач наполягав на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідач порушив через бездіяльність.

З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Отже, для вірного вирішення справи, необхідно підтвердити чи спростувати доводи позивача про те, що він має право на отримання щомісячної індексації-різниці за період з 1 березня 2018 року до 12 червня 2020 року і що це право порушив відповідач.

Верховний Суд у вищезазначених справах дійшов висновку, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:

-          розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);

-   суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

-   чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

З архівної довідки про розмір грошового забезпечення позивача, отриманої на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року, суд встановив, що у лютому 2018 року грошове забезпечення позивача складалося з: окладу за військовим званням   60 грн; посадового окладу   740 грн; надбавки за вислугу років   280,00 грн; надбавки за виконання особливо важливих завдань 972,00 грн; надбавки за ОУС, пов`язані з ризиком для життя 111,00 грн, премія 3145,00 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода 60% 3184,80 грн. Всього нараховано   8492,80 грн.

У березні 2018 року посадовий оклад позивача збільшився, у зв`язку із чим, грошове забезпечення позивача за березень 2018 року, становило: оклад за військовим званням   950 грн; посадовий оклад   3080 грн; надбавка за вислугу років   1813,50 грн; премія 2618,00 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода 60% 53,08 грн. Всього нараховано   8514,58 грн.

Отже, грошове забезпечення позивача з урахуванням постійних його складових за   березень 2018 року збільшилось на 21,78 грн (А). (8514,58 грн –   8492,80 грн).

Як зазначалося судом раніше, для правильного вирішення спірних правовідносин слід також визначити суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року, яка з урахуванням абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078, вираховується у спосіб множення розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділеного на 100 відсотків.

Актуальний розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб, відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», становив 1  762 гривні.

Відповідач, надаючи відзив на позовну заяву, не зазначив відомостей щодо приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, обмежився лише запереченнями стосовно відсутності правових підстав для нарахування та виплати щомісячної індексації-різниці.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку величини приросту індексу споживчих цін, судова колегія приходить до наступних висновків.

За нормативними правилами, які визначають проведення індексації доходів, розрахунок індексу наростаючим підсумком починається з наступного після перевищення порога місяця до чергового перевищення.

При кожному наступному перевищенні порога індексації приріст рахуватиметься за формулою:

ПІСЦн = ІСЦ1 х ІСЦ 2 х … - 100%, де:

ПІСЦн - приріст індексу споживчих цін, %;

ІСЦ1 - перевищення індексу споживчих цін уперше (розраховується наростаючим підсумком), %;

ІСЦ2 - перевищення індексу споживчих цін удруге (розраховується наростаючим підсумком), %.

При підрахунку показника ПІСЦ необхідно враховувати, що ІСЦ розраховується наростаючим підсумком. Також кількість ІСЦ залежить від того, скільки разів було перевищено поріг індексації за розглядуваний період (звісно, не перерваний підвищенням зарплати). Наприклад, ІСЦ перевищив поріг один раз - отже слід враховувати лише ІСЦ1, двічі - ІСЦ1 та ІСЦ2, тричі ІСЦ1, ІСЦ2, ІСЦ3 тощо.

Судова колегія погоджується із аргументами позивача, що розрахунок величини приросту індексу споживчих цін слід починати з лютого 2008 року, як місяця наступного за тим, в якому відбулося підвищення грошового забезпечення військовослужбовців.

За офіційними даними Державної служби статистики України за період з січня 2008 року по березень 2018 року (https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm)  поріг індексації перевищував 38 разів, а саме:

у 2008 році – 9 разів: січень-травень, вересень-грудень;

у 2009 році – 5 разів: січень, лютий, березень, червень, листопад;

у 2010 році – 4 рази: січень, лютий, серпень, вересень;

у 2011 році – 3 рази: січень, березень, квітень;

у 2012 році поріг індексації не перевищував 101%;

у 2013 році поріг індексації не перевищував 101%;

у 2014 році – 8 разів: березень-червень, вересень-грудень;

у 2015 році – 8 разів: січень-травень, вересень-листопад;

у 2016 році – 1 раз: квітень;

у 2017 році поріг індексації не перевищував 103%;

у січні - березні 2018 року поріг індексації не перевищував 103%.

Таким чином, розрахунок величини приросту індексу споживчих цін за вказаний період має наступний вигляд:

2008 рік: 1,027*1,038*1,031*1,013*1,002 (1,008*0,995*0,999)*1,011*1,017*1,015*1,021* 2009 рік: 1,029*1,015*1,014*1,014 (1,009*1,005)*1,011*1,014 (0,999*0,998*1,008*1,009)*1,011* 2010 рік: 1,018*1,019*0,993 (1,009*0,997*0,994*0,996*0,998)*1,012*1,029*1,016 (1,005*1,003*1,008)* 2011 рік: 1,01*1,009*1,014*1,013*1,009  (1,008*1,004* НОМЕР_3 ) * березень 2014 року-грудень 2014 року: 1,022*1,033*1,038*1,01*1,012(1,004*1,008)*1,029*1,024*1,019*1,03 * 2015 рік-березень 2016 року:1,031*1,053*1,108*1,14*1,022*0,986 (1,004*0,99*0,992)*1,023*0,987*1,02*1,022 (1,007*1,009*0,996*1,01) * квітень 2016: 1,035 * травень 2016-березень 2018: 1,245  (1,001*0,998*0,999*0,997*1,018*1,028*1,018*1,009*1,011*1,01*1,018*1,009*1,013*1,016*1,002*0,999*1,02*1,012*1,009*1,01*1,015*1,009) = 253,30%.

Отже, у позовній заяві ОСОБА_1 вірно визначено, що величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року складала 253,30%.

Результат наведеного розрахунку також підтверджується Калькулятором розрахунку суми індексації зарплати (https://ips.ligazakon.net/calculator/zp). Поряд з цим відповідачем, відповідно до вимог статті 77 КАС України, не спростовано наданих стороною позивача розрахунків, які ретельно були перевірені судом апеляційної інстанції та встановлено їх правильність.

За наведеними колегією суддів розрахунками, з урахуванням актуальної практики Верховного Суду, сума можливої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в березні 2018 року складала 1762 грн*253,30%= 4  463,15 грн.

Оскільки розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року складав 21,78 грн, що не перевищує суму можливої індексації, вірними є доводи позивача про наявність у нього право на отримання щомісячної індексації   різниці за період з 01.03.2018 по 27.07.2020 у розмірі 4441,37 грн (4   463,15-21,78) щомісячно.

За період з 01.03.2018 по 27.07.2020 відповідач повинен був нарахувати та виплатити позивачу вказаний вид індексації у розмірі 123 914,34 грн (4441,37 грн. * 27 повних місяців служби + 3   997,35 грн. за липень 2020 року пропорційно відпрацьованому часу).

Враховуючи те, що відповідач не здійснював нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації-різниці, хоч позивач мала право на її отримання, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що позов є обґрунтованим та підлягає у цій частині задоволенню. При цьому, суд першої інстанції належним чином провів розрахунок розміру належної позивачу індексації, а апелянтом не доведено помилковість зроблених розрахунків та не спростовано висновків суду щодо наявності у позивача права на отримання спірної індексації грошового забезпечення.  

Додатково суд апеляційної інстанції звертає увагу і на те, що в цілому доводи апелянта стосуються нарахування та виплати поточної індексації, що не є предметом спору у цій справі, а вказане питання було остаточно вирішено судом при розгляді справи                         № 420/1950/22.

З урахуванням того, що рішення суду в частині відмови у задоволені позовних вимог не оскаржується, суд апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 308 КАС України правової оцінки не надає.

На підставі вищевикладеного, судова колегія приходить висновку, що наведені військової частини НОМЕР_1 доводи в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 15 травня 2023 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 – залишити без задоволення.  

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий:                                                                                 Н.В.Вербицька

Суддя:                                                                                 О.В.Джабурія

          Суддя:                                                                                          К.В.Кравченко