справа № 2а-36/09 р.    

    П О С Т А Н О В А      

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    08 квітня 2009 року Ємільчинський районний суд Житомирської області

    в складі:     головуючого судді:                     Дармограя І.І.

                    при секретарі                             Євтушок М.Т.

    розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду  смт Ємільчине адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

в с т а н о в и в:

            ОСОБА_1 (далі позивачка) 15 жовтня 2008 року звернулася в суд з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області (далі відповідача) про визнання дій відповідача неправомірними, стягнення недоотриманих коштів в розмірі 2988.19 грн. Вимогу мотивує тим, що вона має право на щомісячну виплату грошової допомоги в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ із змінами.  Розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» становить: з 1 січня – 434.00 грн.; з 1 квітня – 463.00 грн.; з 1 жовтня – 470.00 грн. Однак, одноразова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з квітня по грудень 2007 року виплачена не в повному обсязі.

    У судовому засіданні встановлено, позивачка подала до суду письмову заяву, в якій просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач - управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської РДА Житомирської області направив до суду заперечення, яким заперечує проти задоволення  позову ОСОБА_1 за безпідставністю, справу просить розглядати у відсутність його представника. Заперечення мотивує тим, що згідно ст. 95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Оскільки, Верховною Радою України до цього часу, не приведені у відповідність положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» у зв’язку із визнанням їх неконституційними та відсутністю нормативного акту, який визначає розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку управління праці та соціального захисту населення, керуючись вимогами чинного законодавства, забезпечують виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, визначених законодавцем у законі про Державний бюджет України на відповідний календарний рік.  

За таких обставин суд розглянув справу у відсутність сторін в письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, проаналізувавши і оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне:

    Судом встановлено, що позивачка 15.10.2008 року звернулася до суду з вимогами про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з квітня по грудень 2007 року. Позивачка є матір’ю малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-ТП № 024622, яке видане відділом реєстрації актів цивільного стану Ємільчинського районного управління юстиції Житомирської області 17 лютого 2006 року.

          Згідно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 22.03.2001 року № 2334-111, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Як свідчать довідки №№ 2655/08 від 06.10.2008 року управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області, позивачка отримала допомогу по догляду за дитиною до трирічного віку: за період з квітня по грудень 2007 року у розмірі 1199.88 грн.

Вищезазначену допомогу позивачка отримувала відповідно до положень встановлених Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», які рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року(справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними).

Відповідно до ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» № 422/96-ВР від 16.10.1996 року зі змінами, у разі якщо певні законодавчі акти або їх окремі положення, які були предметом судового розгляду, визнаються такими, що не відповідають Конституції України(неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Керуючись ст. 74 вищевказаного Закону, Конституційний Суд України вказав на преюдиціальність своїх вищезгаданих Рішень при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Враховуючи принципи верховенства права, пріоритетності Закону як нормативного акту, що має вищу юридичну силу, недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, які передбачені ст.ст. 8, 22 Конституції України, отримання позивачкою допомоги, передбаченої Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 22.03.2001 року № 2334-111, не у визначених ним розмірах є порушенням її прав та законних інтересів, тому відповідно до ст.ст. 8, 9 КАС України при врегулюванні спору, що виник між сторонами, застосуванню підлягає вищезгаданий Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року зі змінами внесеними  Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 22.03.2001 року, в межах його дії в зазначений позивачкою часовій період та враховуючи, що принципи соціальної держави втілено також у ратифікованих Україною міжнародних актах: Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 року, Європейській соціальній хартії 1996 року, Конвенції про захист прав та основних свобод людини, 1950 року, та в рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Рішенням Європейського Суду з прав людини, у справі «Морис проти Франції» визнано, що новоприйнятий закон порушив право на мирне володіння «майном» - можливістю отримувати компенсації, які доти можна було отримувати відповідно до чинного національного законодавства. Звуження соціальних гарантій, зниження життєвого рівня громадян, який не може бути нижчім від встановленого  ч. 3 ст. 46 Конституції України прожиточного мінімуму та порушувати гарантованого ст. 48 Конституції України права кожного на достатній життєвій рівень, не може мотивуватися не повнотою бюджетного забезпечення, його не виконання, оскільки відсутність чи недостатність фондів державної влади не може виправдовувати невиконання передбачених Міжнародними актами та Конституцією України зобов’язань та порушувати права приватної власності позивачки в частині гарантованого їй ст. 41 Конституції України її законного сподівання на отримання відповідних коштів.

Відповідно до ст. 99 ч. 2 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Виплати, про стягнення яких просить позивачка, носять періодичний характер, виплачуються щомісячно, і про порушення своїх прав позивачка була обізнана безпосередньо після отримання допомоги за кожен конкретний часовій період – відповідний місяць відповідного року. Вимога про стягнення виплат, передбачених ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року зі змінами внесеними  Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 22.03.2001 року, може бути розглянута в межах річного строку, що передував зверненню позивачки до суду, яка звернулася до суду 15.10.2008 року

Як передбачає вищевказана норма Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року зі змінами внесеними  Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 22.03.2001 року, при обчисленні належних особі виплат, враховується розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який в зазначений позивачкою період (жовтень – грудень 2007 року) становив: 470 грн. в місяць.

З врахуванням розміру прожиткового мінімуму – 470 грн. 00 коп. в період річного строку, встановленого законодавством для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, а також розміру допомоги, отриманої позивачкою у жовтні - грудні 2007 році в безспірному порядку – 420 грн. 28 коп., що підтверджується письмовими доказами, розмір заборгованості перед нею становить 980 грн. 12 коп. (470.00х3=1410 грн. 00 коп.-420грн.28коп. = 980 грн. 12 коп.)

В решті позов задоволенню не підлягає, оскільки позивачкою пропущено строк звернення до суду, по щомісячних виплатах разової грошової допомоги за квітень – вересень 2007 року та не наведено поважних причин пропуску цього строку.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог (ч.2 ст. 11 КАС України).

Оскільки згідно ст. 19 ч. 2 Конституції України орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, дії відповідача, які виразились в нарахуванні та виплаті позивачці допомоги в розмірах менших законодавчо встановлених, є неправомірними та порушують її права та законні інтереси.

Сторони звільнені від сплати державного мита.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню частково.

             З врахуванням вищевказаного, керуючись  ст.ст. 1, 8, 9, 19, 22, 41, 46, 48, 55, Конституції України, ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основних свобод людини 1950 року, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року(справа про соціальні гарантії громадян), ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» зі змінами внесеними  Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 22.03.2001 року та ст. ст. 4, 5, 7 - 14, 17 – 19, 70, 71,  79, 94, 99, 100, 102, 122, 158 ч. 1, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 КАС України,  суд, -  

п о с т а н о в и в:

            Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області – задоволити частково.

            Визнати за ОСОБА_1 – право на перерахунок розміру грошової допомоги по догляду за дитиною до 3 років з жовтня по грудень 2007 року.

Стягнути з управління соціального захисту населення Ємільчинської райдержадміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 кошти в

сумі 980 грн. 12 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

      Постанова Ємільчинського районного суду Житомирської області набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Ємільчинський райсуд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

            Суддя

    Ємільчинського районного суду                                                          ОСОБА_3