РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" лютого 2007 р. | Справа № 14/323-4363 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі
розглянув матеріали справи
за позовом Управління комунальної власності Тернопільської міської ради, вул. Шевченка, 21, м. Тернопіль
третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Тернопільська міська рада, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль
до відповідача 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Онлайн", вул. Валова, 5, м. Тернопіль
до відповідача 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Софт", вул. Шашкевича, 3/71, м. Тернопіль
про визнання недійсним правочину - договору дарування нежитлового приміщення комунальної власності.
за участю представників сторін:
позивача: Мельничук О.М., доручення №814-у від 26.10.06р.,
третьої особи: Гірняк В.М., довіреність №1429/01 від 13.11.06р.,
відповідача 1: Кудінова Т.І., довіреність № 17 від 01.11.06 р.,
відповідача 2: Паронов С.В., паспорт № 972132 від 01.08.03 р.
Суть справи:
Управління комунальної власності Тернопільської міської ради звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Онлайн" та відповідача - 2 Товариства з обмеженою від повільністю "Стар Софт" про визнання недійсним правочину - договору дарування приміщення комунальної власності.
В обґрунтування заявлених вимог, повноважний представник позивача посилається на те, що оспорюваний правочин укладений його контрагентами всупереч вимог законодавства, порушує публічний порядок, має антисоціальний характер і посягає на істотні інтереси територіальної громади міста Тернополя.
Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Тернопільська міська рада в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що будучи належним чином повідомленим щодо наявності судового спору про розірвання договору купівлі-продажу, за відсутності передбаченого установчими документами права здійснювати дарування, всупереч Порядку надання державними органами приватизації згоди на подальше відчуження та передачу в заставу об'єктів, обтяжених зобов'язаннями їх власників перед державою, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 30.03.2001р. №500, відповідачем - 1 укладено з відповідачем - 2 договір дарування нежитлового приміщення комунальної власності, що належить територіальній громаді міста Тернополя по вул. Руська, 21 в м. Тернополі (технічний 8 - й поверх).
У відзиві на позовну заяву, та згідно з поясненням повноважного представника, відповідач - 1 позовні вимоги позивача та третьої особи відхилив повністю, посилаючись на їхню безпідставність.
У відзиві на позовну заяву, та згідно з поясненням повноважного представника, відповідач - 2 позов заперечив, вказуючи на його невідповідність приписам законодавства та фактичним обставинам.
Представникам сторін роз'яснено належні їм права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи позивачів, заперечення відповідачів, оцінивши представлені докази в їх сукупності господарський суд встановив:
За результатами вирішення спору у справі № 9/5-58 (позивач - ТОВ „ Тернопіль- Онлайн”, відповідач - Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Департаменту економіки Тернопільської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Тернопільська міська рада) господарським судом Тернопільської області 21.02.2005 року прийнято рішення, згідно із яким судом позовні вимоги задоволено частково та вирішено вважати укладеним з дня набрання чинності чим рішенням законної сили Договір купівлі -продажу нежитлового приміщення, площею 394,8 м.кв., яке знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Руська, 21 (технічний 8-й поверх), вартістю 127441 грн. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Тернопіль Онлайн”, м. Тернопіль, вул. Валова, 5, як „покупцем”, та Управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна департаменту економіки Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, бульвар Т. Шевченка, 21, як „продавцем”, на умовах, що визначені у наведеному судовому акті.
В порядку обумовленому статтею 85 ГПК України рішення суду набрало законної сили 30.06.2005 року після розгляду справи апеляційною інстанцією (копія постанови Львівського апеляційного господарського суду в матеріалах справи).
Таким чином, зазначений вище правочин є укладеним з 30.06.2005 року; з цієї ж дати до Покупця - Товариства з обмеженою відповідальністю „Тернопіль Онлайн” перейшло право власності на нежитлове приміщення, площею 394,8 м.кв., яке знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Руська, 21 (технічний 8-й поверх) ( пункт 1.2 Договору).
16.12.2005 року між відповідачами по справі укладено договір дарування, за умовами якого Дарувальник (ТОВ „Тернопіль - Онлайн” ) подарував, а Обдарований (ТОВ "Стар Софт") прийняв в дар належне дарувальнику нежитлове приміщення, площею 394,8 м.кв., яке знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Руська, 21 (технічний 8-й поверх). Вказаний правочин посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Магдич О.О. 16.12.2005 року та зареєстровано в реєстрі за №4019.
Цього ж числа, на виконання п.6 договору, його контрагентами складено та підписано акт прийомки - передачі приміщення.
Вважаючи вказаний правочин таким, що не відповідає вимогам закону Управління комунальної власності Тернопільської міської ради та Тернопільська міська рада звернулись до суду із позовними вимогами про визнання його недійсним.
Cуд враховує, що відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, до господарського суду мають право звертатися :
- юридичні особи та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів;
- державні та інші органи, у випадках, передбачених законодавчими актами України.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 10.08.2006р. по справі №4/210-2921 позов Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Департаменту економіки Тернопільської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Онлайн" задоволено та зобов'язано останнього звільнити у примусовому порядку нежитлове приміщення площею 394,8 м2, що знаходиться по вул. Руській, 21, в м. Тернополі, яке займає Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Онлайн", м. Тернопіль, вул. Валова, 5, ід. код 24628068, та передати вільне приміщення по акту прийому-передачі Управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна Департаменту економіки Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, вул. Шевченка, 21, ід. код 23588119.
Відповідно до пп.1.1. п.1 Положення (прийняте згідно рішення міської ради від 28.09.2006р.) про Управління комунальної власності Тернопільської міської ради управління комунальної власності є виконавчим органом Тернопільської міської ради, нею утворюється, їй підзвітне і підконтрольне, підпорядковане виконавчому комітету та міському голові, є правонаступником майнових і немайнових прав та зобов'язань управління обліку та контролю за використанням комунального майна департаменту економіки.
Згідно статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі Закон) виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Відповідно до п.1 ст.10 Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно статті 25 Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Згідно статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Таким чином, реалізація Управлінням комунальної власності Тернопільської міської ради та Тернопільською міською радою визначених господарським процесуальним кодексом України прав на звернення до господарського суду із вимогою про визнання недійсним оспорюваного договору дарування ґрунтується на положеннях законодавства та наявних у справі доказах.
Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін у засіданні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Пунктом 5 договору купівлі –продажу укладеного на підставі рішення суду, Покупець - ТОВ „Тернопіль Онлайн” взяв на себе зобов'язання у встановлений цим договором термін ( протягом 30 - ти днів з моменту переходу до нього права власності на об'єкт приватизації) сплатити ціну продажу об'єкта (127441 грн.00 коп.).
Як свідчать факти, з'ясовані господарськими судами першої та апеляційної інстанції при вирішенні спорів у справах №7/241-3504 та № 4/210-2921 невиконання ТОВ „Тернопіль Онлайн” взятих на себе вищевказаних зобов'язань, - істотних умов договору купівлі-продажу (розділ V Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”), слугувало підставою для його розірвання в судовому порядку, а в подальшому і зобов'язання відповідача -1 звільнити у примусовому порядку спірне нежитлове приміщення, передавши його по акту прийому-передачі Управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна Департаменту економіки Тернопільської міської ради (копія наказу суду в матеріалах справи).
Пунктом 4 статті 3 Закону України „Про приватизацію державного майна” визначено, що відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.
Відносини, які виникають між державним органом приватизації, що здійснює контроль за виконанням зобов'язань власника об'єкта перед державою (далі - орган приватизації), власником об'єкта та претендентом на придбання об'єкта при його відчуженні регламентуються Порядком надання державними органами приватизації згоди на подальше відчуження та передачу в заставу об'єктів, обтяжених зобов'язаннями їх власників перед державою, що затверджений наказом Фонду державного майна України від 30 березня 2001 р. № 500 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2001 р. за № 370/5561 (далі - Порядок).
Пунктом 1.3 Порядку обумовлено, що звернення до органу приватизації за погодженням подальшого відчуження об'єкта, можливе у випадку повного розрахунку власника з органом приватизації за об'єкт, а пунктом 1.4 наведеного правового акту визначено, що погодження органом приватизації подальшого відчуження об'єкта здійснюється шляхом накладання на договір подальшого відчуження, поряд з підписами сторін договору, резолюції "Погоджено" за підписом керівника органу приватизації або його заступника, завіреним печаткою.
Представлена учасниками спору копія оспорюваного договору дарування вказаних вище відміток не містить. Більше того, у наданих суду поясненнях відповідачі підтвердили, що жодних заяв про погодження подальшого відчуження об'єкта ні до укладення оспорюваного договору дарування, ні після його підписання та нотаріального посвідчення до органу приватизації ними не направлялось.
Дану обставину підтвердили і представники органу місцевого самоврядування, як в обґрунтуванні позовних вимог так і в поясненнях, наданих в процесі розгляду справи.
З наведених підстав в сукупності, суд констатує що при укладенні оспорюваного договору дарування його контрагентами не дотримано вимог законодавства з питань приватизації, в тому числі :
- Дарувальником: щодо погодження подальшого відчуження об'єкта приватизації;
- Обдарованим: зобов'язання у 2-х тижневий термін з дня переходу до нього права власності на нежитлове приміщення подати органу приватизації копії документів, що підтверджують перехід до нього права власності.
Згідно до статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
При цьому статтею 720 ЦК України обумовлено, що сторонами у договорі дарування можуть бути як фізичні так і юридичні особи чи територіальна громада.
В той же час, стосовно підприємницьких товариств вказана законодавча норма містить певні обмеження. Останні можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установчим документом дарувальника, тобто юридичні особи можуть виступати сторонами у договорі дарування виключно у межах своєї спеціальної дієздатності.
При цьому вказана стаття не передбачає, будь-яких обмежень щодо прийняття юридичними особами дару. Водночас безоплатне відчуження майна (у тому числі і за договором дарування) між юридичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, не дозволяється у випадку якщо право дарування не передбачено у статуті дарувальника.
Аналіз Статуту ТОВ „Тернопіль Онлайн” дає підстави стверджувати, що відповідач являється підприємницьким товариством. При цьому положеннями його установчого документа право здійснювати дарування не встановлено. Пункт 4 статті 7 Статуту визначає що товариство має право, поряд із іншим, надавати безоплатно у тимчасове користування, а не у власність належні йому будинки, споруди, тощо.
З наведених підстав в сукупності суд констатує, що оспорюваний договір дарування не відповідає приписам цивільного законодавства, яке що регламентує спірні правовідносини.
У відповідності з вимогами статті 203 ЦК України зміст правочину, зокрема не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу є підставою для недійсності правочину (ст.215 ЦК України), із застосуванням до його сторін правових наслідків, передбачених статтею 216 ЦК України.
Таким чином, зважаючи на викладене в сукупності, позовні вимоги, як обґрунтовані та доведені належним чином , підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати, згідно із статтями 44-49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу із відповідача -1 по справі.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4-3,33,43,44,49,64,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги задоволити.
2. Визнати недійсним договір дарування приміщення, укладений 16.12.2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Онлайн" та ТОВ "Стар Софт", який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Магдич О.О. 16.12.2005 року і зареєстрований у реєстрі за №4019.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Онлайн" (вул. Валова,5, м. Тернопіль) на користь Управління комунальної власності (бульв. Шевченка,21, м. Тернопіль) - 85 (вісімдесят п'ять) грн. сплаченого державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення -01.03.2007 року через місцевий господарський суд.
Суддя