УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 758/990/23

Номер провадження 2-п/495/53/2023

30 серпня 2023 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: Мишко В.В.

при секретарі судового засідання: Красовській А.О.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Войтович М.С.

заявника - адвоката Ліпінського Єгора Вікторовича в інтересах ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Ліпінського Єгора Вікторовича в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду від 05.07.2023 року

по цивільній справі № 758/990/23

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат нарахованих на суму простроченої заборгованості за грошовими зобов`язаннями,

В С Т А Н О В И В :

12.04.2023 року ОСОБА_1  (далі по тексту – позивач) звернувся до Подільського районного суду м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_2  (далі по тексту – відповідач) про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат нарахованих на суму простроченої заборгованості за грошовими зобов`язаннями.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 22.02.2023 року матеріали справи № 758/990/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат нарахованих на суму простроченої заборгованості за грошовими зобов`язаннями передано за підсудністю, на розгляд до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.03.2023 року відкрито загальне позовне провадження по справі № 758/990/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат нарахованих на суму простроченої заборгованості за грошовими зобов`язаннями. По справі призначено підготовче судове засідання.

Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.07.2023 року по справі № 758/990/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат нарахованих на суму простроченої заборгованості за грошовими зобов`язаннями задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) за порушення грошового зобов`язання за договорами позики від 24.03.2005 року та 07.07.2005 року інфляційних втрат за період з 25.02.2009 року по 31.12.2022 року в розмірі 275 649 (двісті сімдесят п`ять тисяч шістсот сорок дев`ять) гривень 12 (дванадцять) копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) за порушення грошового зобов`язання за договорами позики від 24.03.2005 року та 07.07.2005 року 3% річних за період з 25.02.2009 року по 31.12.2022 року в розмірі 30 837 (тридцять тисяч вісімсот тридцять сім) гривень 60 (шістдесят) копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) витрати пов`язані з оплатою судового збору у розмірі 3064 (три тисячі шістдесят чотири) гривні 87 (вісімдесят сім) копійок. Стягнуто ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) витрати пов`язані з професійною правничою допомогу у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

22.08.2023 року адвокат Ліпінський Єгор Вікторович в інтересах ОСОБА_2 (далі по тексту – заявник) звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із заявою про перегляд заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.07.2023 року по справі № 758/990/23.

Так, заявник просить суд:

-клопотання про заміну відповідача його правонаступником задовольнити;

-замінити у справі № 758/990/23 відповідача - ОСОБА_2 його правонаступником – ОСОБА_3 ;

--поновити ОСОБА_3 (правонаступнику ОСОБА_2 ) пропущений з поважних причин строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення по справі № 758/990/23;

-заяву ОСОБА_3 (правонаступника ОСОБА_2 ) про перегляд заочного рішення по справі № 758/990/23 задовольнити;

-заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі № 758/990/23 від 05.07.2023 року;

-справу № 758/990/23 призначити до розгляду за правилами загального позовного провадження;

-стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати, в тому числі судового збору та витрат на правничу допомогу адвоката;

-врахувати заяву ОСОБА_3 про розподіл судових витрат та врахувати, що докази на підтвердження судових витрат будуть подані після ухвалення постанови по цій справі.

Така заява мотивована тим, що під час розгляду даної справи суд здійснював спроби щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідач - ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть та позивач звернувся із позовною заявою через рік після його смерті. Судом не було встановлено даних обставин щодо смерті відповідача та прийнято заочне рішення, але син відповідача - ОСОБА_3 прийняв спадщину за своїм батьком ОСОБА_2 , що підтверджується заявою про прийняття спадщини від 22.07.2022 року та витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі від 22.07.2023 року

За твердженням заявника, він не був обізнаний про наявність даної справи про стягнення з його батька нфляційних та 3% річних, про яку дізнався за наслідком укладення Договору про надання правової допомоги від 03.08.2023 року зі своїм представником та 20.08.2023 року на його електронну адресу надійшов повний текст заочного шення по даній справі. Вважає, що має процесуальну можливість на подачу заяви про перегляд заочного рішення протягом строку встановленого ч.3 ст.284 ЦПК України.

Крім цього, заявник зазначив, що ОСОБА_3 , як правонаступник відповідача вимушений звернутися до суду із заявою про перегляд заочного рішення та клопотанням про поновлення строку на подачу відповідної заяви, оскільки він, як син відповідача прийняв спадщину за своїм батьком ОСОБА_2 , що підтверджується заявою про прийняття спадщини від 22.07.2022 року та витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі від 22.07.2023 року. Наявні обґрунтовані підстави для заміни відповідача його правонаступником, а саме - ОСОБА_3 у відповідності до ст.55 ЦПК України.

Також заявник зазначив, що заочне рішення ухвалено передчасно, так як відсутність відповідача (його правонаступника) у судовому засіданні, яке призначено на 05.07.2023 свідчило про наявність підстав для відкладення визначених п. 1 ч.2 ст.223 ЦПК України, а саме: неявку засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання. Не будучи обізнаним щодо розгляду справи, не приймаючи особисту участь у судовому засіданні (або через представника), правонаступник відповідача був позбавлений можливості звернутись до суду із заявою щодо пропуску позовної давності зі сторони позивача та заперечувати проти пред`явленого позову, у разі чого позивач не зміг би розраховувати суму на 30 837,60 грн., яку просив стягнути позивач.

Отже, заявник вважає, що у суду були відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення інфляційних витрат щодо заборгованості за договорами позики.

Дані обставини і стали підставою для звернення заявника із відповідною заявою до суду.

29.08.2023 року, від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Войтович М.С. на електрону адресу суду надійшло заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, відповідно до якого представник позивача просить суд заяву ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.07.2023 року по справі № 758/990/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат нарахованих на суму простроченої заборгованості за грошовими зобов`язаннями залишити без задоволення, з наступних підстав.

Так, представник позивача зазначив, що в заяві говориться, що відповідач - ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 .

22 липня 2022 року, приватним нотаріусом Єгоровою М.Є. була заведена спадкова справа № 69501997, номер у нотаріуса: 2/2022, спадковавець: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 69549875.

22 липня 2022 року, ОСОБА_3 , сином померлого до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єгорової М.Є. була подана заява про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 . Також в заяві вказано, що ОСОБА_5 бажає прийняти майно, яке входить до складу спадщини.

Але, заявник вказує, що спадкоємцями за законом, крім ОСОБА_3 є також, син - ОСОБА_6 , дружина - ОСОБА_7 та мати - ОСОБА_8 .

Між тим, за твердженням представника позивача невідомо чи зверталися вказані особи до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, чи отримували вони свідоцтво про право на спадщину за законом.

Таким чином, ОСОБА_3 успадкував після смерті свого батька, спадкове майно, однак свідоцтво про право на спадщину за законом, видане на ім`я ОСОБА_3 , до заяви про перегляд заочного рішення не прикладено.

13.02.2009 року Солом`янським районним судом міста Києва, суддею Макуха А.А., було ухвалене рішення по справі № 2-419-1/09, яким було стягнуто з боржника - ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу та відсотки, що становлять загалом 154172, 48 грн. а також витрати, пов`язані з викликом відповідача в судове засідання в розмірі 300 гривень, за оголошення в газеті «Урядовий кур`єр», витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 4620,00 гривень, судовий збір в розмірі 1541, 72 грн., а також витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 30 грн., всього на суму 160 664, 20 грн..

Представник позивача зазначив, що ОСОБА_3 разом з успадкованим ним майном успадкував зобов`язання померлого ОСОБА_2 по сплаті боргу в сумі 160 664. 20 грн. на користь ОСОБА_1 , що встановлено рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 13.02.2009 року по справі № 2-419-1/09.

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва не було виконано померлим ОСОБА_2 за його життя і в зв`язку з успадкуванням ОСОБА_3 майна померлого то вказане зобов`язання перейшло до ОСОБА_3 . Також перейшли всі наслідки невиконання рішення суду померлим ОСОБА_2 а саме: сплата 3% річних та сплата інфляційних втрат, які поніс ОСОБА_1 , через невиконання ОСОБА_2 судового рішення та багаторічне умисне ухилення ним від виконання рішення.

Таким чином, представник позивача вказав, що відповідач - померлий ОСОБА_2 не виконав рішення суду, не розрахувався за своє життя з позивачем - ОСОБА_1 , а в заяві про перегляд заочного рішення, ніяким чином не спростовано те, що зобов`язання, яке виникло на підставі рішення суду, було виконане його батьком до його смерті. Також заявником не надано належних доказів, що він сам розрахувався по вказаному зобов`язанню. Відсутні будь-які належні і допустимі докази, що спростовують рішення суду. Відсутні відомості про отримання сином відповідача - ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за законом.

У зв`язку з вищевикладеним, на думку представника позивача, ОСОБА_3 в даному випадку не є відповідачем у справі, тому позбавлений права звертатися до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Заявник - адвокат Ліпінський Єгор Вікторович в інтересах ОСОБА_2 , в судовому засіданні подану заяву про перегляд заочного рішення суду підтримав та просив її задовольнити у повному обсязі відповідно до заявлених вимог.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Войтович М.С., в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяву про перегляд заочного рішення суду відповідно до обставин, викладених в його письмовому запереченні.

Суд, вивчивши матеріали справи в межах заяви про перегляд заочного рішення, вислухавши всіх учасників судового процесу, вважає, що остання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пунктах 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності – на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення до даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженнями в судовому засіданні.

Згідно із ч.1 ст.284 Цивільного процесуального кодексу України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно ч.2 ст.285 Цивільного процесуального кодексу України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: 1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення; 2) ім`я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв`язку; 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; 5) клопотання про перегляд заочного рішення; 6) перелік доданих до заяви матеріалів.

Статтею 288 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно листа Верховного Суду України від 01.05.2007 року «Про узагальнення практики ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах», суди повинні дотримуватись таких умов проведення заочного розгляду справ: неявка відповідача в судове засідання; належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання; відсутність поважних причин неявки відповідача; відсутність клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності; відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи. Лише за наявності всіх п`яти умов суд може провести заочний розгляд справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент розгляду справи, відповідач – ОСОБА_2 , у відповідності до вимог статей 128-130 Цивільного процесуального кодексу України, судом належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду справи. Відзив або заперечення до суду не надходили, ніхто в судові засідання не з`явився.

Відповідно до чч.1-5 ст.128 Цивільного процесуального кодексу України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Згідно із ч. 1 ст. 131 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Ухвали суду, судові повістки про виклик до суду для розгляду даної цивільної справи були надіслані на адресу ОСОБА_2 , який також повідомлявся про розгляд справи через оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме, яке розміщено на сайті судової влади.

У свою чергу, про смерть ОСОБА_2 було повідомлено суд лише 22.08.2023 року із заяви про перегляд заочного рішення.

У зв`язку зі смертю відповідача – ОСОБА_2 , заявник просить суд замінити у справі відповідача - ОСОБА_2 його правонаступником – ОСОБА_3 , посилаючись на те, що син відповідача - ОСОБА_3 прийняв спадщину за своїм батьком ОСОБА_2 , що підтверджується заявою про прийняття спадщини від 22.07.2022 року та витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі від 22.07.2023 року.

Частиною 1 ст.55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного процесуального кодексу України, спадкуванням є переход прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1218 ЦК України визначено, що складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини припинилися внаслідок його смерті.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 390/2041/17 та встановив, що у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні.

ВС зазначив, що статтею 378 ЦПК України у редакції 2004 року передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони, суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції чинній на час розгляду заяви, у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець із власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама зацікавлена сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно із ч.1 ст. 608 ЦК України, зобов`язання припиняється зі смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним із його особою і у зв`язку з цим не може бути виконано іншою особою.

Також, ВС зазначив, що відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця). до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

ВС наголосив, що ст. 1282 ЦК України, передбачено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні. Отже, обов`язок спадкодавця щодо сплати заборгованості за кредитним договором, присудженої судом кредиторові із спадкодавця за його життя, не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців.

Проте, на даний час із заяви про перегляд заочного рішення та доданих до неї матеріалів не вбачається, що ОСОБА_3 дійсно отримав у спадщину майно померлого відповідача - ОСОБА_2 , тобто відсутнє Свідоцтво про право на спадщину, яке б свідчило про те, що ОСОБА_3 успадкував майно померлого відповідача.

Відповідно до заяви ОСОБА_3 приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Єгоровій М.Є. вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_2 (відповідач), а його син - ОСОБА_3 (заявник) бажає прийняти спадкове майно, яке входить до складу спадщини.

Крім цього, із вказаної вище заяви вбачається, що також спадкоємцями за законом є син - ОСОБА_6 , дружина - ОСОБА_7 та мати - ОСОБА_8 , відомості про яких щодо прийняття спадщини після смерті відповідача ОСОБА_2 відсутні.

Таким чином, з матеріалів заяви про перегляд заочного рішення встановлено, що помер відповідач - ОСОБА_2 , а його син - ОСОБА_3 (заявник) має намір прийняти спадкове майно після смерті батька, про що написав відповідну заяву приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Єгоровій М.Є., але суду невідомо чи отримав він спадщину у встановленому законом порядку, невідомо щодо отримання спадщини або відмови від неї іншими спадкоємцями. Тобто, відсутнє свідоцтво про право на спадщину після смерті відповідача, яке б надало можливість вирішити питання про заміну померлого відповідача його правонаступником, якого на даний час не встановлено.

З урахуванням вищевикладених обставин та норм діючого законодавства, суд дійшов до висновку про відсутність законних підстав щодо заміни відповідача - ОСОБА_2 його правонаступником – ОСОБА_3 , у зв`язку з чим таке клопотання не підлягає задоволенню.

З наведених обставин слідує те, що заявник - ОСОБА_3 на момент розгляду заяви про перегляд заочного рішення, не є відповідачем по справі, тому позбавлений можливості звертатися до суду з такою заявою.

Разом з цим, заявник - ОСОБА_3 не позбавлений права оскаржити заочне рішення суду в апеляційному порядку для захисту порушених прав.

Згідно із ч.1 ст.352 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що з поданої до суду заяви про перегляд заочного рішення та доданих до неї документів, суд не вбачає наявність жодних доказів, які мали б істотне значення для правильного вирішення справи, або ухвалення судом іншого рішення ніж того, яке було увалено раніше.

У відповідності до ч.3 ст.287 Цивільного процесуального кодексу України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, суд вважає, що заява адвоката Ліпінського Єгора Вікторовича в інтересах  ОСОБА_2  про перегляд заочного рішення суду від 05.07.2023 року по цивільній справі № 758/990/23 за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат нарахованих на суму простроченої заборгованості за грошовими зобов`язаннямипідлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ч.4 ст.288 Цивільного процесуального кодексу України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись статтями 258-261, 287-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву адвоката Ліпінського Єгора Вікторовича в інтересах  ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду від 05.07.2023 року по цивільній справі № 758/990/23 за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат нарахованих на суму простроченої заборгованості за грошовими зобов`язаннями – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення даної ухвали.

Суддя                                                                В.В. Мишко