ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/2047/23 Справа № 207/1736/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2023 року                                                        

       Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

Головуючого, судді – доповідача                 ОСОБА_2

суддів                                                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі                                         ОСОБА_5

за участю:

прокурора                                 ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022052620000123, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 березня 2023 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,  військовослужбовця ЗСУ за мобілізацією, який проходить службу на посаді водія – заправника автомобільного відділення підвозу пального взводу забезпечення 3 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою:  АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі захисник просить вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 березня 2023 року скасувати та ухвалити виправдувальний вирок, яким визнати ОСОБА_7 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Обгрунтовуючи апеляційні вимоги, вказує на те, що вирок суду є незаконним, необґрунтованим та недостатньо вмотивованим, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Вважає, що суд не надав належної оцінки доказам у кримінальному провадженні з точки зору їх допустимості та належності, за наявності суперечливих доказів не вказав, чому бере до уваги одні докази, а інші відхиляє.

Зазначає, що судом було неправильно встановлено фактичні обставини події, оскільки у вироку вказано, що ОСОБА_7 не перебував у бліндажу близько 5 хвилин, в той час як згідно із показаннями свідків він був відсутній близько 20 хвилин, а також останні не чули звуків, які б свідчили про приготування обвинуваченим автомату до стрільби — зняття з запобіжника, пересмикування затвору.

Вказує на те, що витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів і не міг прийматися судом до уваги у такому статусі.

Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ДНКХ-2 №068 від. 05.05.2022 року, яким встановлено факт перебування ОСОБА_7 в стані алкогольного сп`яніння, є недопустимим доказом, оскільки у ньому вказані прізвище, ім`я та по-батькові іншої особи, а сам огляд був проведений з порушенням встановленої процедури, оскільки свідками є заінтересовані особи — військовослужбовці Військової служби правопорядку.

Зазначає, що заява про добровільну видачу зброї, магазину та патронів є недопустимим доказом, оскільки ОСОБА_7 після адміністративного затримання було передано працівникам поліції, якими останній був доставлений без вказаних боєприпасів, а нібито наданий автомат та магазин в установленому порядку опечатані та вилучені не були, оскільки вони були привезені слідчому 06.05.2022 року. Зауважує, що свідком ОСОБА_9 під час допиту в суді зазначено, що в бліндажі він не знімав з потерпілого його особисті речі, а лише за командою командира поїхав до слідчого та передав пакет з речами.

Вважає, що висновки СМЄ №95 від 10.06.2022 року та № 95-1 від 06.07.2022 року складені з порушенням вимог закону, оскільки зазначена на їх перших сторінках кількість аркушів не співпадає з фактичною кількістю.

Висновок судової експертизи зброї від 26.05.2022 №СЕ-19/104-22/12393 — БЛ вважає недопустимим доказом відповідно до доктрини “плодів отруйного дерева”, оскільки експертом досліджувалися речі, які були вилучені без дотримання вимог закону.

Також зазначає, що судом не надано належної оцінки показанням ОСОБА_7 , який вказав, що не мав умислу на вбивство потерпілого. Дійсно 05.05.2022 року між ним та ОСОБА_10 виник словесний конфлікт, однак після сварки він покинув бліндаж десь хвилин на 20, що підтверджується і показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , які зауважували, що не бачили і не чули, щоб ОСОБА_7 перед входом в бліндаж знімав особисту зброю із запобіжника та приводив її у бойову готовність.

Крім того судом не враховано висновку експерта №95-1 від 06.07.2022 року, в якому зазначено, що тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_10 , могли утворитись за обставин, на які вказував ОСОБА_7 під час проведення слідчого експерименту.

Вважає, що судом не враховано дані про особу ОСОБА_7 , який раніше не судимий, раніше не проходив службу у збройних силах, військових навичок користування автоматом не мав.

       Оскаржуваним вироком суду ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 12 років.

       Вирішені питання про процесуальні витрати та про долю речових доказів згідно із вимогами ст.100 КПК України.

       Обвинуваченого ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що останній за обставин, встановлених судом першої інстанції та детально викладених у мотивувальній частині оскаржуваного вироку, будучи наказом № 81 від 08.03.2022 ІНФОРМАЦІЯ_2 зарахованим до військової частини НОМЕР_1 ЗСУ та призначеним на посаду водія - заправника автомобільного відділення підвозу пального взводу забезпечення 3 зенітного ракетного дивізіону, отримавши 31.03.2022 року для виконання покладених обов`язків вогнепальну зброю, - автомат АК-74 № НОМЕР_2 , 1983 р.в., 4 магазини та бойові припаси до нього - патрони калібру 5,45мм у кількості 240 шт., - в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 12, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 05.05.2022 року, приблизно о 13 годині 50 хвилин, діючи умисно, перебуваючи у бліндажі, на взводному опорному пункті «Лівий», що розташований поблизу смт. Велика Новосілка Волноваського району Донецької області разом із солдатом ОСОБА_10 , призначеним на посаду стрільця снайпера 3 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_3 , діючи умисно, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, керуючись раптово виниклим умислом,спрямованим на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_10 , усвідомлюючи злочинність вчинюваних дій, розуміючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скоїв умисне вбивство останнього.

       Так, 05.05.2022 року, приблизно об 11 годині 00 хвилин, перебуваючи у бліндажі на взводному опорному пункті «Лівий», що розташований поблизу смт. Велика Новосілка Волноваського району Донецької області, солдат ОСОБА_7 разом з військовослужбовцем солдатом ОСОБА_10 вживали алкогольні напої, в процесі чого між ними виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_7 образився на ОСОБА_10 та у нього виник умисел на умисне протиправне заподіяння смерті останньому.

       Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 приблизно о 13 годині 45 хвилин того ж дня покинув бліндаж та направився за місцем зберігання своєї особистої зброї, а саме до бліндажу, в якому знаходились його особисті речі, після чого о 13 годині 50 хвилин того ж дня повернувся з особистою вогнепальною зброєю - автоматом АК-74 № НОМЕР_2 , 1983 р.в., спорядженим бойовими патронами калібру 5,45 мм, у кількості 45 шт., при цьому зазначений автомат він попередньо на позиції привів у бойову готовність, тобто зняв його з запобіжника, дослав патрон до патронника та виставив перемикач вогню у положення автоматичної стрільби.

       У подальшому ОСОБА_7 , перебуваючи у бліндажі на взводному опорному пункті «Лівий», що розташований поблизу смт. Велика Новосілка Волноваського району Донецької області, біля вхідних дверей на відстані близько 1 - 1,5 метри від солдата ОСОБА_10 , діючи умисно, усвідомлюючи злочинність вчинюваних дій, розуміючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою умисного вбивства останнього, тримаючи автомат у своїх руках, направив його у напрямку ОСОБА_10 та вказівним пальцем правої руки натиснув на спусковий гачок автомата АК-74 № НОМЕР_2 , здійснивши не менш 15 пострілів (чергою) у життєво важливий орган ОСОБА_10 – голову, заподіявши йому вогнепальні рани, несумісні із життям, від яких наступила смерть ОСОБА_10 .

       Дії ОСОБА_7 у цій частині судом у вироку кваліфіковано за ч. 1 ст. 115 КК України за ознаками умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.

       Заслухавши суддю-доповідача; обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника, які, кожен окремо, підтримали доводи апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні з викладених у ній підстав; прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги захисника та просив вирок суду залишити без змін; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів, з урахуванням положень ст. 404 КПК України, згідно із якими суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, приходить до наступного.

       Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

       Вказаних вимог закону суд першої інстанції під час розгляду даного кримінального провадження дотримався, колегія суддів вважає, що викладені у вироку висновки про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, є ґрунтовним та підтверджуються сукупністю досліджених судом доказів, що узгоджуються між собою, в тому числі:

- витягом з ЕРДР у кримінальному провадженні №12022052620000123, з якого вбачається, що підставою для внесення до Реєстру відомостей про вчинене кримінальне правопорушення було те, що 05 травня 2022 о 14.45 год. за адресою: Донецька область, Волноваський район, с. Золота Нива, внаслідок вживання алкогольних напоїв між солдатом ОСОБА_10 та солдатом ОСОБА_7 виникли неприязні відносини. Після чого, ОСОБА_7 перебуваючи у бліндажі, здійснив постріл з автоматичної зброї в область тулубу ОСОБА_10 , внаслідок чого останній помер (т. 1 а.с. 1);

- протоколом огляду місця події від 06 травня 2022 року, з фототаблицею до нього, відповідно до якого було оглянуто приміщення моргу та труп військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 48-52);

- копією протоколу № 068 від 05.05.2022 року, з якого вбачається, що 05.05.2022 року о 17.00 год., солдат ОСОБА_7 вживав алкогольні напої на тимчасовій території в/ч НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 9);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що результат огляду ОСОБА_7 на стан сп`яніння є позитивним, результат вимірювання – 1.18 проміле (т. 1 а.с. 10);

- протоколом огляду предмету від 06.05.2022 року, згідно із яким було оглянуто зброю, добровільно надану ОСОБА_7 , а саме автомат Калашнікова № НОМЕР_2 , 1983 р.в., з магазином та патронами (т. 1 а.с. 21-23);

- протоколом огляду предмету від 06.05.2022 року, згідно із яким було оглянуто формений одяг ОСОБА_7 (т.1 а.с.26-28);

- протоколом огляду від 06.05.2022 року, згідно із яким було оглянуто речі та гільзи, надані ОСОБА_9 (т.1 а.с.43-46);

- висновком судово-медичної експертизи №95 від 10.06.2022 року, згідно із яким смерть ОСОБА_10 настала внаслідок вогнепальних ран голови та шиї, які супроводжувалися пошкодженнями судин шиї, 2-3 шийних хребців, травматичним субдуральним крововиливом спинного мозку шийного відділу, переломами черепа та розмноженням правої лобної долі, за 1-2 доби до огляду трупа в морзі, про що свідчить ступінь прояву трупних явищ. В цілому при огляді трупу ОСОБА_10 було виявлено сім вогнепальних поранень в області голови та шиї, з яких рани № 1, № 2, № 3, № 4 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, та перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із настанням смерті цього потерпілого. Крім того, при судово-токсикологічному дослідженні в крові ОСОБА_10 виявлений етиловий спирт у концентрації 1,56%о, у сечі 2,04%о, що відноситься до алкогольного сп`яніння середнього ступеня (т.1 а.с.55-60);

- протоколом огляду від 06.05.2022 року, з фототаблицею до нього, відповідно до якого було оглянуто речі, одягнуті на трупі ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 72-74);

- постановою від 06.05.2022 року про визнання речовими доказами камуфляжних: ременя поясного зеленого кольору, футболки, куртки зі слідами речовини бурого кольору та отворами з нерівними краями, трусів сірого кольору, біологічних зразків трупа ОСОБА_10 , а саме змивів з правої та лівої долоні, та зразків крові (т.1 а.с.75);

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_11 від 10.05.2022 року, з відеозаписом до нього, під час якого останній пояснив, у який спосіб та за яких обставин ОСОБА_7 у його присутності здійснив постріли у ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 125-129);

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9 від 10.05.2022 року, з відеозаписом до нього, під час якого останній пояснив, у який спосіб та за яких обставин ОСОБА_7 у його присутності здійснив постріли у ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 134-137);

- протоколом огляду від 17.05.2022 року, згідно із яким було оглянуто автомат АК № НОМЕР_2 , 1983 р.в., та магазин до нього (т. 1 а.с. 140-144);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 29.06.2022 року за участю підозрюваного ОСОБА_7 , з відеозаписом до нього, згідно із яким обвинувачений пояснив та показав, у який спосіб та за яких обставин він здійснив постріли в ОСОБА_10 (т. 2 а.с. 7-11);

- висновком судової експертизи зброї №CE-19/104-22/12393-БЛ від 26.05.2022 року, у підсумках якого зазначено, що наданий на дослідження автомат є бойовою нарізною вогнепальною зброєю – 5,45 мм автоматом Калашникова АК-74 № НОМЕР_2 , 1983 р.в., придатний до стрільби (т. 2 а.с. 22-29);

- висновком судово-психіатричного експерта № 191 від 31.05.2022 року, згідно із яким ОСОБА_7 під час вчинення інкримінованого йому діяння він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними (т. 2 а.с. 47-49);

- додатковим висновком експерта №95/1 від 06.07.2022 року, згідно із яким тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_10 , могли утворитись за обставин, які зазначають свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_9 під час проведення слідчих експериментів, а також при обставинах, на які вказує підозрюваний ОСОБА_7 під час проведення слідчого експерименту (т. 2 а.с. 53-54);

- наданими у судовому засіданні суду першої інстанції показаннями безпосередніх очевидців події - свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , які виклали відомості, аналогічні наданим у межах проведених із ними слідчих експериментів, які узгоджуються між собою, з іншими дослідженими доказами та підтверджують обвинувачення;

- показаннями у судовому засіданні експерта ОСОБА_12 , який надані ним експерті висновки підтвердив у повному обсязі.

       Дослідивши з дотриманням вимог закону та детально проаналізувавши у вироку вищезазначені та інші докази, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про доведеність поза розумним сумнівом вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1  ст. 115КК України, який колегія суддів вважає правильним та з ним погоджується, оскільки суд першої інстанції дав належну оцінку наданим стороною обвинувачення доказам не тільки з точки зору їх належності, допустимості і достовірності, а й з точки зору їх узгодженості, взаємозв`язку та системності, і ці докази в своїй сукупності взаємодоповнюють один одного і є достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого складу інкримінованого йому кримінального правопорушення та доведеність вини останнього у його вчиненні, а також для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.

       Аналізуючи доводи апеляційної скарги захисника, колегія суддів не знаходить їх обгрунтованими з огляду на наступне.

       Так, колегія суддів акцентує увагу на тому, що обвинувачений ОСОБА_7 у суді першої інстанції свою вину не визнав, втім власної версії подій не виклав, від надання пояснень відмовився на підставі ст. 63 Конституції України.

       Натомість доводи апеляційної скарги захисника зводяться до оспорювання з формальних міркувань окремих доказів, не конкретизуючи при цьому, які істотні для справи фактичні обставини сторона захисту у зв`язку із цим вважає недоведеними і які наслідки це має тягнути для доведеності обвинувачення в цілому, та ігноруючи решту доказів у їх сукупності та системності. Також захисником висловлена версія про те, що ОСОБА_7 , не маючи умислу на позбавлення життя ОСОБА_10 , випадково натиснув на спусковий гачок автомата, що і потягло необережне заподіяння тілесних ушкоджень цьому потерпілому.

       Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника в частині недопустимості доказів, колегія суддів вважає їх необгрунтованими з огляду на наступне.

       Так, із твердженнями захисту про те, що витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів, не можна погодитись зважаючи на те, що за правилами ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

       Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що витяг з ЄРДР не є безпосереднім джерелом відомостей щодо фактичних обставин події, винуватості чи невинуватості обвинуваченого у вчиненні злочину, втім може слугувати джерелом відомостей на підтвердження інших обставин, що мають значення, зокрема для оцінки належності та допустимості інших доказів у контексті того, чи були проведені відповідні процесуальні дії, у межах яких ці докази були отримані, до або після внесення відомостей про розслідуване кримінальне правопорушення до ЄРДР.

       Доводи захисника щодо відсутності достовірних даних про перебування обвинуваченого в стані алкогольного сп`яніння та недопустимості як доказів протоколу № 068 від 05.05.2022 року та акту огляду на стан сп`яніння колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.

       Так, обвинувачений ОСОБА_7 під час проведення слідчого експерименту за його участю 29.06.2022 року повідомив, що 05.05.2022 року разом з потерпілим вживав спиртні напої, і його показання у цій частині повністю узгоджуються із показаннями свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , які, будучи допитаними в суді першої інстанції, зазначили, що 05.05.2022 року безпосередньо перед подією кримінального правопорушення ОСОБА_7 та ОСОБА_10 спільно вживали алкогольні напої, і в цей час між останніми виникла сварка. Також ці відомості узгоджуються із висновком судово-медичної експертизи №95 від 10.06.2022 року, згідно із яким при судово-токсикологічному дослідженні в крові ОСОБА_10 був виявлений етиловий спирт у концентрації 1,56%о, у сечі 2,04%о, що відноситься до алкогольного сп`яніння середнього ступеня.

       Доводи апелянта про те, що у роздруківці результату алкотесту та у протоколі про військове адміністративне правопорушення від 05.05.2022 року (т. 1 а.с. 8, 9) неправильно зазначене прізвище обвинуваченого, а саме “ ОСОБА_13 ” замість “ ОСОБА_13 ”, а в акті огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів по-батькові обвинуваченого помилково зазначено як “ ОСОБА_14 ” замість правильного “ ОСОБА_15 ”, колегія суддів вважає такими, що мають формальний характер, оскільки вказані описки не є істотними та не дають підстав для сумнівів у тому, що оглянуто було саме обвинуваченого ОСОБА_7 .

       Посилання апелянта на неналежний склад осіб, що брали участь в огляді обвинуваченого, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідні спеціальні нормативні акти, у тому числі Інструкція про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України №515 від 10 жовтня 2016 року, не регулюють питання доказування у кримінальному провадженні і вимоги до допустимості доказів, як це зазначено зокрема у Постанові Верховного Суду від 15.03.2018 року у справі № 372/2291/16-к.

       Той факт, що постанову Мар`їнського районного суду Донецької області від 23.05.2022 року про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, було скасовано постановою Дніпровського апеляційного суду від 20.02.2023 року (т. 6 а.с. 34, 35) з процесуальних міркувань — з огляду на відсутність відомостей про належне повідомлення правопорушника про день та час розгляду справи судом першої інстанції, а провадження було закрите у зв`язку із збігом строку притягнення останнього до адміністративної відповідальності, - не спростовує факту вчинення обвинуваченим інкримінованого кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, а також не виключає використання як доказів у кримінальному провадженні відомостей, викладених у документах, складених у межах провадження у справі про адміністративне правопорушення.

       Колегія суддів акцентує увагу на тому, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду, що знайшла відображення зокрема у його Постанові від 15.03.2018 року у справі № 372/2291/16-к, факт перебування особи у стані алкогольного сп`яніння у кримінальному провадженні не потребує обов`язкового підтвердження медичними документами та/або результатами відповідного огляду і може бути встановлений дослідженням сукупності інших доказів.

       На думку суду апеляційної інстанції, факт вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому злочину у стані алкогольного сп`яніння окрім доказів, оспорюваних стороною захисту, підтверджується поза розумним сумнівом також і сукупністю інших вищезазначених доказів, а отже апеляційні доводи у цій частині мають формальний характер і не спростовують правильності оскаржуваного вироку.

       Доводи апеляційної скарги про недопустимість як доказів протоколів огляду від 06.05.2022 року, згідно із якими було оглянуто зброю, добровільно надану ОСОБА_7 , а саме автомат Калашнікова № НОМЕР_2 , 1983 р.в., з магазином та патронами (т. 1 а.с. 21-23), формений одяг ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 26-28), речі та гільзи, надані ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 43-46), колегія суддів вважає необгрунтованими.

       Так, ОСОБА_7 , згідно із його заявами від 06 травня 2022 року (т. 1 а.с. 20, 25), які ним власноручно написані та підписані, добровільно надав слідчому автомат Калашникова, з якого він здійснив постріли у військовослужбовця на ім`я ОСОБА_16 , магазин до нього, гільзи та формений одяг. Відсутні розумні підстави вважати, що вказані речі були видані ним під примусом, або було вилучено не ту зброю, з якої ОСОБА_7 здійснював постріли у потерпілого, та/або не ті речі, що були одягнуті на ньому на час вчинення злочину. Колегія суддів акцентує увагу на тому, що вид та номер виданої зброї, - автомат НОМЕР_4 , - збігається з номером зброї, виданої ОСОБА_7 та закріпленої за ним, що у свою чергу узгоджується із показаннями свідків та поясненнями самого обвинуваченого у межах слідчого експерименту про те, що постріли було здійснено із закріпленого за останнім автомата.

       Що стосується посилань захисника на те, що ОСОБА_9 було видано слідчому речі, які він не збирав особисто, а отримав від командира для доставки, то вказані обставини не суперечать процесуальному закону і не свідчать про недопустимість як доказів вказаних речей та/або протоколу їх огляду.

       Також необхідно зазначити, що огляди речей, наданих ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , 06 травня 2022 року проводились за їх участю та в присутності двох понятих, відповідні протоколи підписані обвинуваченим та ОСОБА_9 , при цьому останні доповнень чи зауважень не заявляли. Під час апеляційного перегляду встановлено, що вказані слідчі дії проведені з фотофіксацією та детальним описом оглянутих речей, зазначені усі їх індивідуальні ознаки, кількість, серії та номера, речі у встановленому порядку були поміщені в окремі пакети, опечатані та скріплені підписами та печаткою, після чого направлені для проведення відповідних експертних досліджень.

       Посилання захисту на недопустимість як доказів висновку СМЕ №95 від 10.06.2022 року та додаткового висновку СМЕ №95-1 від 06.07.2022 року, з тих підстав, що кількість аркушів, яка зазначена на їх перших сторінках, не збігається із фактичною, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вказані висновки експертів складені уповноваженою особою, відповідають вимогам закону за формою та змістом, а невідповідність, на яку посилається апелянт, полягає у тому, що зазначена у висновку СМЕ №95 від 10.06.2022 року кількість аркушів, - п`ять, - стосується тільки висновку експерта як такого (т. 1 а.с. 55-59) та не враховує додатку до нього на одному аркуші (т. 1 а.с. 60). Кількість аркушів додаткового висновку СМЕ №95-1 від 06.07.2022 року, - два, - відповідає зазначеній у ньому (т. 2 а.с. 53, 54).

       Колегія суддів вважає за необхідне додатково зазначити, що апеляційні доводи у цій частині полягають в оспорюванні з формальних міркувань окремих доказів, при цьому вони у сукупності не спростовують і не ставлять під сумнів доведеності фактичних обставин, що мають значення для справи та стали підставою для визнання ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме того, що цей обвинувачений приблизно о 13 годині 45 хвилин 05.05.2022 року, перебуваючи у бліндажі на взводному опорному пункті «Лівий», діючи умисно, усвідомлюючи злочинність вчинюваних дій, розуміючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою умисного вбивства солдата ОСОБА_10 здійснив не менш 15 пострілів чергою з автомата АК-74, № НОМЕР_2 , у життєво важливий орган останнього – голову, заподіявши йому вогнепальні рани, несумісні із життям, від яких наступила смерть ОСОБА_10 .

       Перевіряючи доводи захисника щодо неправильного, на його думку, встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи, колегія суддів вважає їх такими, що не обгрунтовують апеляційні вимоги, оскільки вони стосуються другорядних фактичних обставин, які не мають істотного значення для провадження і не спростовують правильності оскаржуваного вироку, таких, як тривалість відсутності ОСОБА_7  у бліндажі, в якому перебував ОСОБА_10 , – п`ять хвилин, як це зазначене у вироку, або двадцять хвилин, як на це вказує захист, - і точного моменту приведення  ОСОБА_7  закріпленого за ним автомату у боєготовність перед здійсненням пострілів у  ОСОБА_10 . 

       Аналізуючи доводи захисника щодо неврахування судом першої інстанції показань ОСОБА_7  у межах слідчого експерименту про те, що він не мав умислу на заподіяння смерті ОСОБА_10 , колегія суддів оцінює їх критично з огляду на наступне.

Так, апеляційні доводи у цій частині повторюють позицію захисту, обрану у суді першої інстанції, яка була детально обговорена у вироку та грунтовно визнана неспроможною. Погоджуючись із висновками суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що висловлена стороною захисту версія подій не має будь-якого об`єктивного підтвердження, є нелогічною, суперечливою і спростовується сукупністю досліджених судом доказів, що узгоджуються між собою.

Колегія суддів зауважує, що питання про наявність умислу обвинуваченого необхідно вирішувати з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події, а також спосіб вчинення, засоби та знаряддя злочину.

При цьому спосіб відображає насамперед причинний зв`язок між діяннями і наслідками. Певна залежність між способом і метою вчинення тих чи інших діянь виявляється в тому, що спосіб і засоби вчинення злочинів обираються особою відповідно до поставленої цілі. Ціль є передумовою усвідомлення особою результатів і наслідків своїх діянь, що проявляється у способі вчинення діянь.

Згідно із встановленими обставинами, ОСОБА_7 , перебуваючи у бліндажі на відстані близько 1 - 1,5 метри від солдата ОСОБА_10 , діючи умисно, тримаючи автомат у своїх руках, направив його у напрямку останнього та вказівним пальцем правої руки натиснув на спусковий гачок автомата АК-74 № НОМЕР_2 , здійснивши не менш 15 пострілів (чергою) у життєво важливий орган ОСОБА_10 – голову, заподіявши йому вогнепальні рани, несумісні із життям, від яких наступила смерть ОСОБА_10 .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_7 діяв з прямим умислом, спрямованим на позбавлення життя ОСОБА_10 , що поза розумним сумнівом підтверджується: висновком судово-психіатричного експерта № 191 від 31.05.2022 року, згідно із яким ОСОБА_7 під час вчинення інкримінованого йому діяння міг усвідомлювати свої дії і керувати ними; протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_7 , під час якого останній в присутності захисника та двох свідків добровільно розповів про події, що відбувались 05.05.2022 року, конфлікти та неприязні відносини, в яких він перебував з потерпілим ОСОБА_10 , крім того обвинувачений на статисті добровільно детально показав, що потерпілий перебував в бліндажу на відстані від нього 1.5 метра, сидячи навпроти нього правим боком, також ОСОБА_7 показав положення автомату в момент пострілу. Також останній під час слідчого експерименту вказав, що перемикач автомату знаходився в бойовому положенні, а після того, як він здійснив постріли, до нього підійшов свідок та спитав, чи розуміє він, що він зробив, на що ОСОБА_7 твердо та впевнено відповів, що так, він розуміє.

       Зазначене повністю узгоджується з показаннями свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , а також даними протоколів слідчих експериментів за їх участю, з яких вбачається, що 05.05.2022 року ОСОБА_7 разом з потерпілим ОСОБА_10 вживали спиртні напої, в ході розпивання яких між ними виник конфлікт, після чого ОСОБА_7 вийшов з бліндажа та повернувся до нього озброєним, з автоматом в руках, після чого відразу почав стріляти ОСОБА_10 , який сидів навпроти нього на відстані десь 1.5 метра.

       Обидва вищезазначені свідки під час події знаходились у бліндажі, тобто були безпосередніми очевидцями події, та в ході слідчих експериментів вказали, що коли ОСОБА_7 зайшов до бліндажу, то одразу почав прицільно стріляти саме в ОСОБА_10 , його автомат був в бойовій готовності та був знятий із запобіжника до того, як він зайшов. Вказані показання є послідовними, узгоджуються між собою та з додатковим висновком експерта № 95/1 від 06.07.2022 року, згідно із яким тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_10 , могли утворитись при обставинах, на які зазначають свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_9 під час проведення слідчих експериментів.

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку про те, що сукупність встановлених обставин - поведінка обвинуваченого ОСОБА_7 до та після вчинення злочину, механізм, характер, спосіб завдання шкоди з використанням бойової зброї — автомата АК-74, кількість пострілів та локалізація ушкоджень, - безумовно вказують на спрямованість його дій саме на позбавлення життя потерпілого, а тому його дії за ч. 1 ст. 115 КК кваліфіковано правильно.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне додатково зазначити, що такі обставини, як здійснення ОСОБА_7 близько 20 пострілів безперервною чергою, розташування всіх кульових поранень на невеликій площі тіла ОСОБА_10 , що свідчить про подолання обвинуваченим віддачі зброї та примусове утримання її спрямованою в одному напрямку під час безперервної стрільби, - поза розумним сумнівом спростовують версію сторони захисту про випадкове мимовільне здійснення ОСОБА_7 пострілів з автомата, від яких постраждав ОСОБА_10 . У зв`язку із цим не можуть бути прийняті до уваги апеляційні доводи захисника про те, що згідно із додатковим висновком експерта № 95/1 від 06.07.2022 року тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_10 , могли утворитись також і за обставин, на які вказав ОСОБА_7 при проведенні слідчого експерименту.

Будь-яких істотних порушень кримінального процесуального закону при ухваленні оскаржуваного вироку судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому за наслідками апеляційного розгляду колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу захисника – залишити без задоволення, а вирок суду - залишити без змін.

       Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів, -

                                                                  ПОСТАНОВИЛА:

       Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

       Вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 березня 2023 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, - залишити без змін.

       Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення. 

Судді:

ОСОБА_2                         ОСОБА_3                 ОСОБА_4