ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/3096/23 Справа № 219/13704/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2023 року                                        колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого                         ОСОБА_2 ,

суддів                                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі                         ОСОБА_5 ,

за участю

прокурора                             ОСОБА_6 ,

захисника                             ОСОБА_7 ,

обвинуваченого                             ОСОБА_8 - ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг в режимі відеоконференції матеріали контрольного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 на ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 08серпня 2023 року, якою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_11 ,до 06жовтня 2023 року включно, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 08 серпня 2023 року, продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_11 ,до 06 жовтня 2023 року включно. Мотивуючи вказане рішення, суд зазначив, щоЛі- ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 185 КК України, за які законом України про кримінальну відповідальність передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, а також, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не зникли та не змінились під час розгляду клопотання. Вік та стан здоров`я дозволяють застосування  запобіжного заходу у виді тримання під вартою.  

На зазначену ухвалу суду захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 , подав апеляційну скаргу, в якій він просить ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 08 серпня 2023 року скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_10 . Вважає, що суд першої інстанції безпідставно продовжив ОСОБА_10 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки ризики, зазначені судом 1 інстанції, на думку захисника, є необґрунтованими. Зазначає, що кримінальне провадження розглядається судом більше двох років, за цей період ОСОБА_10 неодноразово продовжувався строк тримання під вартою, при цьому змісти клопотань прокурора є ідентичними, вказане свідчить, що суд взагалі не аналізує наявність ризиків.Звертає увагу, щоЛі- ОСОБА_12 з аналогічними доводами звернувся до ЄСПЛ та рішенням від 22.06.2023 року ЄСПЛ констатував порушення п. 3 ст. 5 Конвенції, у зв`язку з надмірною тривалістю тримання під вартою під час досудового розслідування.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали доводи своєї апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, думку ОСОБА_13 , який заперечував проти доводів апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 5 ст. 394 КПК України ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.

Згідно вимог ст. 12 КПК України кожен, кого затримано через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення або інакше позбавлено свободи, повинен бути в найкоротший строк доставлений до слідчого судді для вирішення питання про законність та обґрунтованість його затримання, іншого позбавлення свободи та подальшого тримання. Таким чином, законність та обґрунтованість обмеження права на свободу та особисту недоторканність має бути перевірена судом у найкоротший строк.

Згідно з практикою Європейського Суду, зокрема рішенням у складі Великої палати у справі «Labitav.Italy» від 06.04.2000 р., тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Як встановлено з наданих судом першої інстанції матеріалів, запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 продовжений під час судового провадження в суді першої інстанції до 06 жовтня 2023 року включно.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості та законності застосованого до обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів враховує, що він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 185 КК України, за які законом України про кримінальну відповідальність передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років. Судовий розгляд кримінального провадження не закінчено, у зв`язку з чим, враховуючи принцип безпосереднього дослідження доказів судом, обвинувачений може незаконно впливати на свідків тапереховуватись від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Колегія суддів вважає, що суд І інстанції дійшов до правильного висновку, що ОСОБА_10 може переховуватись від суду, про що свідчать спосіб та суспільна небезпека вчиненого ним кримінального правопорушенняу сфері обігу наркотичних засобів та строк покарання який йому загрожує в разі визнання винуватим.

Колегія суддів зазначає, що у суду відсутні дані про допит усіх свідків та необхідності допиту експертів, спеціалістів, у зв`язку із тим, що з`ясування обставин та перевірка їх доказами під час судового розгляду не завершена, а тому, колегія суддів погоджується з висновками суду І інстанції, що є значний ступінь ризику того, щоЛі- ОСОБА_12 , опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини в справі, шляхом впливу на свідків.

Також, колегією суддів, при перевірці законності та доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_10 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховано характер скоєного кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, дані про особу обвинуваченого, який не працює, не одружений, дітей на утримані не має, отже не має стійких соціальних зв`язків, раніше судимий за аналогічні умисні злочини у сфері обігу наркотичних засобів та за злочини проти власності.

Можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою передбачають вимоги 183 КПК України. Вік та стан здоров`я обвинуваченого дозволяє застосувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.

На думку колегії суддів, тяжкість, характер та обставини інкримінованого злочину свідчить про вагомість заявлених ризиків, які дійсно на теперішній час не зменшились, і яким не здатні запобігти більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою.

Що стосується доводів захисника, наданихним під час апеляційного розгляду щодо можливості застосування до обвинуваченого ОСОБА_10 будь-якого альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, колегія суддів зазначає наступне.

Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_10 будь-якого альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, колегія суддів зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання обвинуваченого під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою.

Неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді застави, обумовлюється тим, що він ніде не працює, а тому, у нього не має джерела доходу та спроможності внести заставу.

Неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді домашнього арешту обумовлюється тим, що обвинувачений ОСОБА_10 зареєстрований в Донецькій області, де ведуться активні бойові дії, близкість до тимчасово окупованих територій, що перешкоджає забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов`язків

Неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, обумовлюється тим, що він не є особою, яка визиває довіру у суду, на слова якої можливо покластись, оскільки обвинувачений не працює, не одружений, дітей на утримані не має, отже не має стійких соціальних зв`язків, раніше судимий за аналогічні умисні злочини у сфері обігу наркотичних засобів та за злочини проти власності.

Доводи захисника про можливу зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_10 з тримання під вартою на будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, не є слушними, оскільки обмеження його права на свободу в даному випадку є виправданим та необхідним, через неможливість в жодний інший спосіб запобігти його втечі та забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

При цьому, колегія суддів погоджується з надмірною тривалістю розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_14 , однак вказане не є підставою для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який, оскільки враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та наявність ризиків, дають підстави вважати, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ЄСПЛ у своєму рішенні «Комар та інші проти України» від 22.06.2023 року констатував порушення п. 3 ст. 5 Конвенції, у зв`язку з надмірною тривалістю тримання під вартою під час досудового розслідування, а наразі відбувається вже судовий розгляд в суді І інстанції, де необхідний допит свідків, та яке може бути завершено у найближчий час.

Таким чином, перевіривши ухвалу суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстави для її скасування відсутні, всі доводи апеляційної скарги захисника були предметом розгляду в суді І інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404 – 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 – залишити без задоволення.

Ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 08 серпня 2023 року про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: