справа № 461/4363/23

н/п 1-кп/336/946/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 року                                                               м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі колегії суддів: 

головуючого судді ОСОБА_1 , 

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 – в режимі відеоконференції,

захисника ОСОБА_7 – в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, працюючого на КП НВК "Іскра", розлученого, має на утримання сина, 2014 р.н., раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2, ч. 3 ст. 436-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022140000000270 від 03.12.2022, за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 111, ч. 2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор зазначив, що кримінальне провадження підсудне Шевченківському районному суду м. Запоріжжя, обвинувальний акт складений відповідно до вимог процесуального закону, просив суд призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, в яке викликати учасників судового провадження, підстав для прийняття іншого процесуального рішення не вбачає.

Прокурором також заявлено клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, яке мотивовано тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні ряду злочинів, у тому числі особливо тяжкого, за яке передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, а ризики, які були враховані під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, продовжують існувати.

Обвинувачений та захисник не заперечували проти призначення справи до судового розгляду. Щодо клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу, просили застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. Водночас обвинувачений просив етапувати його до Запорізького слідчого ізолятору, задля забезпечення можливості брати особисту участь в судових засіданнях.

Заслухавши думку учасників процесу, перевіривши обвинувальний акт, суд дійшов висновку про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду .

Як передбачено статтею 315 Кримінального процесуального кодексу України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду і з цією метою визначає дату та місце проведення судового розгляду, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд, з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчиняє інші дії, необхідні для підготовки судового розгляду.

У підготовчому судовому засіданні суд не встановив підстав, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 Кримінального процесуального кодексу України, у тому числі для закриття провадження у справі, повернення обвинувального акта прокурору, направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності.

Розгляд справи слід здійснювати колегіально, адже відповідно до ч. 10 ст. 615 КПК України під час правового режиму воєнного стану кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, крім здійснення кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності цією частиною було визначено склад суду за участю присяжних.

Обставини справи не вимагають її судового розгляду у закритому судовому засіданні.

У судове засідання викликати учасників кримінального провадження, а саме прокурора, обвинуваченого, захисника.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст.315КПК України суд під час підготовчого провадження за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При вирішенні таких питань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, переліченим у вказаній статті.

В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Вказаний запобіжний захід не може бути застосований до раніше не судимої особи, окрім тієї, що підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Виходячи із змісту ч.ч. 3-5 ст. 199 КПК України при продовженні строку дії запобіжного заходу мають бути встановлені достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК України ризиків, на які вказує прокурор, чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Як вбачається із змісту клопотання та доданого до обвинувального акту реєстру матеріалів досудового розслідування, відносно ОСОБА_6 на стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова у справі № 461/6526/22 від 09.12.2022 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Вказаний запобіжний захід неодноразово продовжувався, у тому числі ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 01.08.2023 – до 29 вересня 2023 року.

Зі змісту ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова у справі від 09.12.2022 вбачається, що слідчий суддя, обираючи запобіжний захід, визнав доведеними наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2, ч. 3 ст. 436-2 КК України,  а також існування ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватись від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення або ж продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З огляду на стадію кримінального провадження, суд не може давати власну оцінку обґрунтованості підозри чи вагомості доказів, а тому, оцінуючи клопотання прокурора, бере лише до уваги той факт, що в передбаченому законом порядку судом, встановленим законом (слідчим суддею на стадії досудового розслідування) були зроблені відповідні висновки щодо наявності обґрунтованої підозри та вагомості доказів, достатніх для обрання запобіжного заходу, оскільки такі категорії, на відміну від ризиків, є незмінними протягом всього строку розгляду кримінального провадження.

Отже, на стадії судового розгляду підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

На думку суду, ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на теперішній час відсутній, з огляду на стадію кримінального провадження.

Проте ризики переховування від суду, незаконного впливу на свідків та експертів у кримінальному провадженні, продовження злочинної діяльності, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, у тому числі внаслідок неналежної процесуальної поведінки, продовжують існувати, їх ризик на теперішній час не зменшився.

Стороною захисту не приведено будь-яких фактичних обставин, які б свідчили про зменшення рівня вказаних ризиків.

Суд зауважує, що суворість можливого покарання не може бути єдиною підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Отже, враховуючи тяжкість можливого покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим у пред`явленому обвинуваченні, вищезазначеним ризикам не можливо запобігти шляхом застосування будь-якого іншого, більш м`якого запобіжного заходу.

За наведеного суд вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.

Обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, який має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками для суспільства, наявність низки ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд вважає за можливе не визначати розмір застави.

Оскільки перебування обвинуваченого в ДУ «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» ускладнює забезпечення безпосередньої участі останнього в судових засіданнях та може призвести до ускладнень розгляду кримінального провадження, суд вважає за можливе задовольнити клопотання обвинуваченого та етапувати його до ДУ «Запорізькій слідчий ізолятор».

Керуючись ст.ст. 314-316, 336, 392 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2, ч. 3 ст. 436-2 КК України,  на 27.10.2023 о 10-00 год., який відбудеться в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

Справу розглядати колегіально судом у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання викликати учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 135-139 КПК України.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 11 листопада 2023 року включно.

Етапувати обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» до Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» для подальшого його конвоювання до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя в судове засідання, що відбудеться 27.10.2023 о 10-00 год.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий суддя                                                     ОСОБА_1

Судді                                                                 ОСОБА_2

                                                                ОСОБА_3